Всесвітньо відома нафтогазовидобувна компанія «Шелл» ухвалила остаточне рішення працювати на надглибинах наших газових свердловин

Геологічна і сейсмологічна розвідки, проведені раніше вітчизняними фахівцями, з високою ймовірністю підтверджують наявність тут, на низьких горизонтах, ще досить великих запасів цього стратегічного палива. Вірогідно, в разі успіху вже в наступному десятилітті Україна зможе якщо не повністю відмовитися від імпорту блакитного палива, то принаймні значно скоротити свою залежність від зарубіжних поставок цього виду енергетичної сировини.

За різними оцінками фахівців, у вітчизняних надрах міститься більше 1 трильйона кубометрів ще не видобутого газу і — припускається — не менше 4 трильйонів кубометрів його нерозвіданих запасів. Біда лише в тім, що ми не можемо видобувати його з великих глибин. Утім, застарілі вітчизняні технології, схоже, вже відходять у минуле. За словами директора газопромислового управління «Шебелинкагазвидобуток» Юрія Фесенка, фахівці англійської компанії «Шелл» після успішних переговорів з керівництвом НАК «Нафтогаз України» планують вже в нинішньому грудні прибути до Харківської області для визначення місць розвідки газоносних площ.

— З компанією «Шелл» досягнуто остаточної домовленості, — каже Ю. Фесенко, — про дослідження восьми перспективних площ з покладами газу на глибинах 6—7 тис. м. Раніше НАК «Нафтогаз України» уже провела на глибині до 6 тис. м розвідувальні роботи власними силами. Отримано обнадійливі результати. До того ж у компанії «Шелл» є великий досвід розвідки корисних копалин на великих глибинах. За попередньою домовленістю, обсяг інвестицій компанії в розвідувальні роботи на Україні за три роки становитиме не менш як 100 млн. доларів. Можливо, це буде тільки перший крок «Шелл» в інвестуванні вітчизняної газової галузі. Якщо дані про запаси газу на глибинах 6—7 кілометрів підтвердяться, то з’являться дуже гарні перспективи плідної роботи в майбутньому.

Шебелинка була, є і ще довго залишатиметься найбільшим і найпотужнішим газодобувним підприємством України. Колись вона забезпечувала потреби величезної країни і багатьох європейських держав. Потім настав неминучий у таких випадках спад видобутку газу. На початку 90-х років минулого століття обсяги видобутого газу скоротилися до 5,4 млрд. кубометрів на рік. Але сьогодні завдання перед «Шебелинкагазвидобутком» стоять більш ніж серйозні. Міністерством палива та енергетики України розроблено концепцію стратегічної енергетичної безпеки країни. Створено дуже серйозну програму зі стабілізації й підвищення рівня видобутку газу, нарощування ресурсної бази. Зараз Шебелинка виходить на рівень видобутку в 7 млрд. кубометрів газу на кінець 2007 року. Ось уже видно й перші результати втілення в життя цієї програми. Усі заходи, заплановані на цей рік, успішно виконано. І ми продовжуємо нарощувати свій потенціал. На поточний момент ми вже виконали планові показники і зараз добуваємо вуглеводні понад план.

Але важливо інше. Нарощування ресурсної бази, збільшення обсягів робіт із сейсмологічної розвідки, геологорозвідування дає змогу нам з оптимізмом дивитися в майбутнє. Були роки, коли доходило до того, що взагалі не було площ, на яких ми могли б бурити нові свердловини. На геологічну та сейсмологічну розвідку коштів майже не виділялось. Сьогодні ситуація кардинально змінюється на краще. Я виріс у цих краях газопромисловиків, багато років працюю в галузі, пройшов шлях від простого робітника до керівника великого підприємства і, повірте мені, знаю, про що кажу. Отож, не пригадую, щоб у новітній історії Шебелинки в нас був удаліший період, ніж зараз: усе це плоди успішного співробітництва Міністерства палива та енергетики України, НАК «Нафтогаз України» і ДК «Укргазвидобуток». Тому сьогодні істотно зросли інвестиції в сейсморозвідку — практично удвічі порівняно з минулим роком. А торік порівняно з попереднім — теж удвічі. Якщо раніше на рік на ці цілі виділялося не більш як 13—16 мільйонів гривень, то нинішнього року ця сума вже перевищила 40 мільйонів. Це майбутнє нашої галузі.

— За рахунок чого, завдяки яким резервам збільшується обсяг видобутку газу нині?

— Попередній і нинішній роки були для нас успішними. Ресурсну базу нарощено на 13 млрд. кубометрів. Йде перспективне буріння на Кобзівському газоконденсатному родовищі. Впроваджується у виробництво програма роботи на свердловинах з низьким тиском. Проведено реконструкцію компресорних станцій. Ведуться додаткові роботи з капітального ремонту, інтенсифікації свердловин, які мають дуже низькі дебіти. Вводяться в експлуатацію свердловини, що багато років простоювали, оскільки належали тоді до категорії так званих безперспективних. Сьогодні ми капітально їх ремонтуємо, проводимо інтенсифікацію і повторно вводимо в експлуатацію. Весь цей комплекс заходів і дає нам сьогодні можливість не тільки утримувати видобуток на стабільному рівні, а й збільшувати його обсяги.

— Вже не перший рік у пресу просочуються повідомлення про те, що стара Шебелинка може почати друге життя. Наскільки достовірна така інформація?

— Ми вже пробурили чотири глибокі свердловини — до шести тисяч метрів. Сьогодні проводимо їх дослідження. Є позитивні результати. Поки що не можна з повною впевненістю сказати, що на цих глибинах є потужні промислові запаси газу. Але результати геологічних досліджень, які ми сьогодні маємо, вселяють оптимізм і впевненість у тому, що на низьких глибинах — сім тисяч метрів і глибше — є дуже серйозні газові запаси. Я не хотів би передчасно називати якісь цифри, щоб не було ніяких спекуляцій. Обмежимося поки що словосполученням «дуже серйозні запаси». Це підтверджують наші геологічні дослідження, і не тільки наші. Я гадаю, довго пояснювати не треба, що такі важковаговики світового нафтогазовидобутку, як компанія «Шелл», перш ніж підписувати договір та інвестувати великі суми в газодобувну галузь нашої країни, проводять дуже ґрунтовні експертизи, зважують усі «за» і «проти». І якщо «Шелл» приймає рішення на нашу користь, то цей факт сам по собі підтверджує наші висновки про значні запаси газу на низьких горизонтах Шебелинки.

— Наскільки масштабною буде участь компанії «Шелл» у видобутку газу на цьому родовищі? Йдеться про кілька чи кілька десятків свердловин?

— Технічний бік питання перебуває в стадії узгодження. Але йдеться про кілька родовищ, серйозну інвестиційну програму, величезні капіталовкладення та їх технічне забезпечення, що ми чекамо від «Шелл». Це важлива державна програма, затверджена не тільки урядом, а й підтримана Президентом країни. Все розглядається з точки зору вигоди й безпеки нашої держави. Ми от-от маємо вийти на підписання підсумкових технічних документів. І — починаємо працювати. Ну, чого гріха таїти, немає ще в нас такого обладнання, яке б давало нам змогу вести газовидобуток на глибинах шість тисяч метрів і більше. Хоча це ще не значить, що в нас немає фахівців такого рівня. У наших газовиків багато кому в світі ще треба повчитися працювати.

— У зв’язку зі зростанням цін на імпортований газ багато говорять про те, що найближчим часом зросте ціна на газ українського видобутку, за чим настане неминуче зростання цін на комунальні послуги.

— За інформацією, яка в мене є, цього року Україна використає 65 млрд. кубометрів газу. Видобуде 20, з яких 7 — шебелинські. Це трохи більше третини всього українського видобутку. Весь наш газ іде виключно на покриття потреб житлово-комунальної сфери. На промислові підприємства не продається жодного кубометра. Тому коли нас звинувачують у тому, що ми сьогодні купаємось у прибутках, смію вас запевнити, що це — неправда. Ми газ не продаємо, а фактично передаємо на комунально-побутові потреби. І на котельню селища газовиків, на обігрівання власних осель, точно так само, як і решта споживачів, одержуємо ліміти. Тарифи — не наша справа. Ми повинні дати країні якнайбільше недорогого газу вітчизняного видобутку.

— Юрію Леонідовичу, ви не раз заявляли про необхідність запровадження дбайливого, щадного режиму експлуатації старих, давно розроблюваних родовищ. Кажуть, нажили на цій ініціативі чимало ворогів.

— Так, деякі гарячі голови, прожектери від нафтогазового комплексу, обзиваючи мене консерватором, закликають сьогодні повністю відкрити засувки на всіх свердловинах. Мовляв, тоді газ рікою потече: відразу матимемо додаткових десять мільярдів кубів. Так, матимемо. Але недовго, всього кілька місяців. А потім опинимося перед необхідністю витрачати сотні мільйонів на капітальний ремонт свердловин. Безумовно, якщо зможемо ще видобути з них вуглеводні. Але навряд чи в такому разі можна буде говорити про енергетичну безпеку країни.

— Який же ваш прогноз щодо відкриття нових родовищ найближчими роками?

— Робити сенсаційні заяви — заняття не тільки невдячне, а й непотрібне. Відкрити нову Шебелинку найближчими роками не вдасться. Почнемо працювати на глибинах більш як шість тисяч метрів — тоді й поговоримо. У 1976 році Шебелинка видобувала 31 млрд. кубометрів газу. А сьогодні вся Україна — 20. Які запаси таять наші надра — достеменно нікому не відомо. Ми сподіваємося, що великі.

— Кілька слів про кадри. Для того щоб видобувати газ, а тим більше на великих глибинах, треба мати добре підготовлених робітників, інженерів. Чув, завдяки вашим зусиллям удалося відкрити галузеву кафедру при Харківському національному університеті «Харківський політехнічний інститут»?

— Так, створено таку кафедру. При ній відкрито дві спеціальності: «видобуток нафти і газу» та «хімічна технологія палива й вуглецевих матеріалів». І першими студентами стали діти наших працівників, що саме по собі дуже символічно. Для них видобуток газу — справа відома, сімейна традиція. Глибоко вірю, що вчитися вони будуть добре, а після закінчення вузу напевно залишаться в нашій галузі. Адже «Шебелинкагазвидобуток» для них, як і для нас, — рідне підприємство. Тут їхній дім, рідні, друзі. Я не маю ніяких претензій до випускників вузів з інших регіонів країни. Приїжджають вони до нас, непогано починають свій трудовий шлях, але ж душею тягнуться до себе на батьківщину. За останні роки з 44 молодих фахівців у колективі залишилося тільки 20. Проте не тому, що ми про них не піклуємося.

Так, нам потрібні робітники, майстри з видобутку, інженери. Гарний майстер з видобутку на виробництві часом цінніший за інженера. У нашому навчально-курсовому комбінаті за останні два роки кількість тих, хто опановує робітничі професії, зросла з двох тисяч до п’яти. Незабаром на своїй базі готуватимемо і фахівців середньої ланки для всього нафтогазового комплексу країни.

— Селище газовиків Червоний Донець завжди славилося не тільки виробничими, а й спортивними досягненнями. Зараз будуєте небачений для периферії фізкультурно-оздоровчий комплекс. Навіть далеко не в кожному обласному центрі можуть реалізувати такий проект.

— Цей комплекс будується для працівників нашої галузі. Але коли ми говоримо про підготовку високопрофесіональних кадрів, то повинні розуміти, що спочатку треба виховати гармонійну, духовно і фізично розвинуту особистість — а це наше підростаюче покоління.

У нашому селищі щорічно проводяться галузеві спартакіади, фестивалі. І не побудувати для наших людей такий спортивний і культурний центр — просто гріх. Вони дуже давно його заслужили, заробили своєю сумлінною і нелегкою працею. Що тут буде? Плавальний басейн європейського стандарту, кілька рингів, татамі. Завезено устаткування для гри у волейбол та баскетбол. Ми хочемо побудувати цей комплекс на справді європейському рівні, де, крім того, що проводитимуть дозвілля наші працівники, відбуватимуться збори і спортсменів-професіоналів. Я впертий прихильник здорового, культурного способу життя, майже цілорічно починаю свій робочий день із пробіжки, взимку купаюся в ополонці. Глибоко переконаний, що наша молодь не повинна цілими днями просиджувати в барах, а має всебічно розвиватися. Наприклад, у нашому Палаці культури 28(!) гуртків. Де ще таке є? По-моєму, всі про це давно забули. А наші діти ходять туди вишивати, танцювати і т. д. Нашому народному ансамблю «Червона калина» аплодує багато залів не тільки України, але й Європи. З огляду на все це, беру на себе сміливість заявити, що в червні наступного року цей комплекс буде урочисто відкрито. Ми вміємо тримати своє слово.

Харківська область.

На знімку: Юрій Фесенко.

Фото автора.