М’ясо зникатиме не в «чорних дірках», а у шлунках

Ось уже декілька років, як донецькі м’ясопереробні підприємства, створені відповідно до Закону «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестування в Донецькій області», є об’єктом критики з боку центральних органів влади. Нещодавно Президент України Віктор Ющенко різко висловився на цю тему, назвавши такі підприємства «чорними дірками». Між іншим, аналогічної позиції дотримуються і деякі великі сільгоспвиробники регіону: на думку підприємців, пільговий режим оподаткування та розмитнення для обраних м’ясокомбінатів підірвав вітчизняне тваринництво.

За словами голови Донецької обласної державної адміністрації Володимира Логвиненка, потреба області у м’ясі становить 368 тисяч тонн на рік. Із них аграрії регіону виробляють лише 28 відсотків. Решта завозиться із-за меж області, в тому числі — із-за кордону. За даними митної служби, торік було імпортовано 231 тисячу тонн м’ясопродукції, з них приблизно половину — для реалізації інвестпроектів. Цього року в область із-за кордону завезено трохи більш як 85 тисяч тонн м’яса.

На початку 2000 років у рамках чинного законодавства було схвалено десять проектів. Сьогодні в пільгових умовах працює лише один Артемівський м’ясокомбінат. Ще два — ЗАТ «Юнкерс» та ТОВ «Фенікс» — продовжують виробляти продукцію, але пільгами не користуються. Після скасування окремих положень закону про СЕЗ у 2005 році дію двох проектів було скасовано, а ще п’яти — припинено. Найбільший резонанс спричинили численні порушення у ТОВ «Відродження» у Сніжному. Замість того, щоб переробляти отриману сировину, підприємці пускали її на продаж. За фактами порушень було порушено кримінальну справу, а реалізацію інвестиційного проекту достроково припинено. За даними правоохоронних органів, скорочення легального імпорту м’ясопродукції на територію області супроводжувалося активізацією тіньових схем завезення.

Стосовно майбутнього діючих м’ясокомбінатів, то голова обласної держадміністрації переконаний: незабаром вони працюватимуть лише на вітчизняній сировині. Низка підприємців ведуть нині будівництво великих потужностей для вирощування свиней і птиці: ЗАТ «Український бекон» — на 100 тисяч голів свиней, ЗАТ «АПК-Інвест» — на 200 тисяч голів, агрофірма «Шахтар» — на 60 тисяч свиней, ТОВ «Варіант» — на 14 тисяч голів. Крім того, реконструює потужності і збільшить поголів’я свиней до 62 тисяч ЗАТ «Бахмутський аграрний союз».

— Отже, наступного року м’яса власного виробництва в області стане на 15 відсотків більше, — пояснив В. Логвиненко. — А через три-чотири роки ми зможемо повністю забезпечувати себе свининою і м’ясом птиці в обсязі близько 300 тисяч тонн на рік. Поки що ми залежатимемо від поставок яловичини ззовні, однак, гадаю, це буде не далеке зарубіжжя, а інші регіони України.

Ліна КУЩ.

Донецька область.

Фото Олександра КЛИМЕНКА (з архіву «Голосу України»).

Ріпак «нарощує м’язи»

На Прикарпатті порівняно з минулим роком площі озимих збільшено на 24 відсотки. Тепер вони займають 58,5 тисячі гектарів. Причому сільськогосподарські підприємства, на які припадає 63 відсотки посівів області, розширили їх у півтора разу, а індивідуальні виробники — навпаки зменшили.

У загальній площі озимого клину зернові культури ростуть на 46,9 тисячі гектарів, що на 14 відсотків більше, ніж торік. В їх структурі переважає пшениця — 84 відсотки. На жито припадає 11, на ячмінь — 5 відсотків. Посіви озимих на зерно розширено в більшості районів.

Наразі у фаворитах озимий ріпак. Цією культурою засіяно 11,3 тисячі гектарів, що у 2,2 разу більше, ніж було під урожай 2007 року. Розширено площі ріпаку в Долинському, Богородчанському, Калуському, Коломийському, Галицькому, Рогатинському, Городенківському, Снятинському та Тлумацькому районах.

Дарина НАЗАРЧУК.

Івано-Франківська область.