Херсон, хоч і обласне місто, та розташований в центрі нашого району, — не без виклику кажуть білозерці. З трьох сторін прилягають до обласного центру села Білозерського району, четверту межу утворює Дніпро. Всі дороги, хоч із Чорного моря, хоч із півночі, хоч зі сходу, ведуть до обласного міста через Білозерський район, навіть повітряні — у селі Чорнобаївка розташований і аеропорт. А останнім часом вже помітні позитивні зрушення в соціальній сфері на селі.

Голова Білозерської райдержадміністрації Валерій Артюшенко називає те втіленням у життя державної політики, зокрема соціальних ініціатив Президента. Та найперше, безперечно, досягнення — газифікація сіл, де ще два роки тому й не мріяв ніхто про блакитне паливо. Взяти хоча б Кізомис. У майже приміському селі, всього за 25 кілометрів від обласного центру, і досі залишається два телефони на все село: на пошті та в сільраді. Навіть у школі немає. А все через те, певне, що не було тут ніколи базового господарства, усі навколишні землі належать сусідньому «Городньому велетню». І раптом у Кізомисі — блакитний вогник!

— Стямитися з радощів не могли, коли нам сказали, що буде газ, — розповідають Галина та Сергій Сазонови. — Тож гроші вирішили відкладати будь-що, продали машину, взяли кредит. А тепер така краса: не морочитися з дровами та вугіллям. Спасибі, що надали людям кредит з низькою процентною ставкою, — каже подружжя.

— Так, за два з половиною роки завдяки цілеспрямованій і копіткій роботі у районі збудовано підвідні мережі та газифіковано вісім населених пунктів, а в тих, де був газ, значно покращилося газопостачання осель, — розповідає Валерій Артюшенко. — В районі прийнято програму газифікації до 2010 року. Із 32 дитсадочків негазифікованими залишилися два. До кінця 2008 плануємо газифікуватися на 95 відсотків. Де беремо кошти? З різних бюджетів: обласного, місцевого, державного. А головне, співпрацюємо з Фондом сприяння індивідуальному будівництву на селі «Власний дім», котрий надає пільгові кредити сільському населенню.

Діє в районі й програма забезпечення питною водою. Завдяки їй протягом 2005-07 років було відремонтовано у 19 сільських радах 30 кілометрів водомереж, придбано 11 насосів, 7 лічильників обліку води. Відремонтовано водонапірну башту в Киселівці, що дало змогу покращити водозабезпечення прилеглого села Зелений Гай. А в селі Зорівка спорудили новий водогін.

Вперше за багато років за кошти бюджету було відремонтовано дахи багатоквартирних будинків в райцентрі та селі Дар’ївка. Варто також зазначити, що неабияку роль у поступі району відіграє тісна співпраця ради та адміністрації. «Адже в нас, —пояснює Валерій Артюшенко, — одна партія — партія білозерців».

Звідки беруть гроші на все, знову питаю.

— Шукаємо, шукаємо, — посміхається голова Білозерської районної ради Володимир Карась. —Насамперед, на землі, вчимося її по-господарськи використовувати. Навіть на тендери не нарікатиму — з ними треба вміти працювати. Ось тільки побажання до тих, хто розраховує бюджет: викручуватися на місцях наприкінці року доводиться владі, таж формули розраховуються на основі хрестоматійного «1913 року», а купувати ліки, харчі в дитсадок доводиться за ринковими цінами...