Якщо не вдасться проголосувати за уряд, єдиний вихід — повернутися до переговорів

Відповідальність за затягування процесу голосування по кандидатурі Прем’єр-міністра і складу нового уряду лежить на фракціях Партії регіонів, БЮТ і блоку «Наша Україна—Народна самооборона». Таку думку висловив Президент Віктор Ющенко в ефірі «5 каналу».

— Насправді мова не йде про проблеми лише Регламенту парламенту, — сказав глава держави. — Не завжди справа в ідеологічних суперечностях, мова йде про більш прагматичні речі, тому хотілося б, щоб ми поставили крапку в цій ситуації, щоб ні в кого не було питання про довіру.

Віктор Ющенко підкреслив, що питання довіри в парламенті виникло з першого дня роботи Верховної Ради шостого скликання. У таких умовах, вважає він, дуже складно буде рухатися країні, а парламенту формувати стабільну політичну ситуацію. При цьому Президент не відкинув можливості, що Верховна Рада може стати джерелом нестабільності, як і рік тому. Проте він вважає, що уряд Юлії Тимошенко виніс уроки з помилок минулого, і тепер у команді майбутнього Кабміну досягнуто взаєморозуміння, тому що лише за взаємної довіри можна отримати позитивний результат у роботі.

Глава держави також запевнив: навіть якщо кандидатура лідера БЮТ Юлії Тимошенко не набере необхідної кількості депутатських голосів, Віктор Янукович не зможе виконувати обов’язки Прем’єр-міністра.

— Гадаю, що Віктор Федорович розуміє: за таких обставин виконувати обов’язки Прем’єр-міністра практично неможливо. Вважаю, працювати без бюджету, повноцінного уряду, без парламентських комітетів, без десятків рішень, які повинні бути прийняті до початку нового року, і фінансового, і бюджетного, і економічного, — це самогубство.

Водночас Віктор Ющенко нагадав, що навіть якщо у встановлений термін не буде сформовано уряд, Верховна Рада шостого скликання не може бути розпущена, оскільки це суперечить Основному Закону. За законодавством Президент не має права розпустити Верховну Раду протягом року. Тож навіть якщо не вдасться проголосувати за Кабінет Міністрів, єдиний вихід — повернутися до переговорів.

Президент пояснив свою пропозицію про висунення кандидатури Юрія Єханурова на пост глави Міністерства оборони необхідністю внести новий підхід у процеси реформування армії, зокрема, у сфері організаційно-фінансової інфраструктури Збройних Сил.

— Я виходив з тих позицій, — підкреслив Віктор Ющенко, — що сьогодні армії необхідна свіжа кров, зокрема людина, яка організаційно має по-іншому подивитися на систему роботи Міністерства оборони, яка б оптимізувала фінансові потоки, ту систему власності і структури, які тримаються на економіці Міноборони.

Коментар відділу з парламентських питань

Сьогодні відбудеться голосування за кандидатуру нового українського прем’єра. З відповідей Президента Віктора Ющенка на запитання можна зробити висновок, що він сумнівається у позитивному результаті.

Власне, проблема виникла не вчора і не сьогодні. Уже після отримання результатів екзит-полу під час дострокових парламентських перегонів чимало аналітиків прогнозували складний початок роботи нової Верховної Ради. І не тільки через те, що запас у три мандати не давав можливості створити потужну коаліцію, яка б могла проводити у Верховній Раді рішення, необхідні для реформування економіки та інших сфер державного життя. Перцю в політичні розклади додавало й те, що дочасні вибори народних депутатів розглядалися як репетиція майбутніх президентських перегонів. І головні конкуренти оцінювали свої можливості у майбутньому зайняти головне крісло країни.

Окрім того, і ми вже писали про це, запропонована модель виборів на пропорційній основі дає змогу проходити в будинок під скляним куполом «котам у мішку». Відтак і з’являються чимало невдоволених своїм місцем, пропонованими посадами тощо. Водночас механізм роботи єдиного законодавчого органу також потребує вдосконалення, оскільки він не відповідає реаліям сьогодення. Як і модель державного управління — незбалансована, здатна повсякчас породжувати конфронтацію між різними центрами впливу, зокрема між Президентом і прем’єром, урядом і Верховною Радою, власне, у самому уряді. Беручи до уваги ще й відсутність традицій щодо відносин у владному трикутнику.

На нашу думку, перед початком роботи законодавчого органу шостого скликання варто було б організувати публічну дискусію за участю і глави держави, і парламентських сил. Зокрема, стосовно майбутнього державного устрою, механізмів співпраці владних інститутів. Однак, на жаль, така розмова не відбулася і сьогодні. Повторимо: маємо те, що маємо. Проте ще не пізно розпочати консультації і все-таки знайти той алгоритм роботи влади, який якщо не зніме суперечності у коридорах влади, то хоча б їх пом’якшить і дасть змогу країні провести необхідні реформи.