— Зібрали 25,2 тисячі тонн добірного винограду. За останні двадцять років це другий рекордний, після 2003 року, врожай, хоча чотири місяці були під шаленою спекою без дощів, а такої несприятливої для плантацій бурштинових грон зими не було сімдесят років, — каже генеральний директор Національного виробничо-аграрного об’єднання «Масандра» Микола Бойко. — На старті збирання ми навіть не гадали, що завершимо його з таким результатом. Кожен кілограм обласканого сонцем винограду відмінної якості, чудовими будуть і цьогорічні вина.

У щоденній праці й на традиційному святі вшанування кращих трудівників кількатисячного колективу не забули, якими зусиллями дався нам вагомий врожай. Тож по праву сто передовиків за підсумками цього року вшановані грамотами, преміями, квітами. Десятьом трудівникам вручено «Знак пошани» Мінагрополітики України.

За кількістю зібраного винограду лідирує судакська зона: радгосп-завод «Судак» зібрав два плани, «Морський» — 183 відсотки. Ці господарства попереду і з урожайності: в першому — 94 центнери з гектара, в другому — 104. Загалом по об’єднанню врожайність гідна — 70 ц/га. Виноград уже встигли переробити, виноматеріали відмінні, що дає змогу виробляти всі кращі марки масандрівських вин. Навіть значну партію мускату білого червоного каменю й піно-грі, які виходять на рівень шедеврів виноробства аж ніяк не кожен рік.

Та й за такої обнадійливої ситуації Миколу Костянтиновича хвилюють три головні проблеми. Політична, тісно переплетена з дорогоцінною масандрівською землею: на унікальні виноградні плантації постійно вчиняють «хвильові» наступи охочі розтягти загальнонародний скарб по ласих шматочках. А це ж гордість держави, найкращі вина України, які приносять їй чималу валюту! Друга — дедалі відчутніші зміни клімату, тож потрібно переходити на нові технології. І, не гаючись, вирішувати питання кардинального переозброєння усього виноробного господарства, про що нині йдуть переговори з передовими виноробними країнами.

З цього приводу Микола Бойко розповів недавній випадок. Показуючи делегації італійських виноробів набутки радгоспу-заводу «Алушта», зауважив, як зверхньо гості оглядали наше застаріле устаткування, особливо коли побачили дробарку ще 1960-х років. Але коли їх запросили на дегустацію, з кожним зразком вина італійці «ставали нижчі зростом». А потім зовсім скисли, після відвідин інших підрозділів «Масандри», бо зрозуміли, що показують їм традиційний набір напоїв об’єднання, кожен з яких закордонні колеги охарактеризували як надзвичайно добрий.

— Треба знати собі ціну, — переконаний Микола Костянтинович. — Ми у світі давно на рівних. А коли поміняємо устаткування, то будемо, як казав поет, «попереду планети всієї». Недаремно «Масандру» так гідно оцінили на всесвітньо відомих аукціонах «Сотбіс» та «Бонемс».

Крим.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.