У гірському селі Слободі Болехівській лише три стаціонарні телефони: в сільській раді, школі та на пошті. Щоправда, недавно встановили таксофон. Певні незручності селяни долають у незвичний спосіб: бажаючі спілкувались зі світом підіймаються з мобільним телефоном на найвищу гору (1400 метрів).

— Навесні відпаде потреба йти туди, бо на околиці села, сподіваємось, запрацює базова станція мобільного зв’язку, — каже сільський голова Степан Данилів. — Та вершина, напевне, залишиться місцем зустрічі для молоді.

Степан головує другу каденцію поспіль. У нього велике господарство — села Слобода Болехівська, Липа і Лужки.

Тут з діда-прадіда панує національний дух. У Слободі Болехівській, скажімо, народився і нині мешкає Дмитро Квецко — багатолітній політичний в’язень, засновник підпільного Українського Національного Фронту. Село Липа відоме старшинською школою «Олені», де формувалися сотні УПА під проводом Ярослава Мельника. Нинішнього літа відкрито пам’ятник героєві, наступного Липа скликатиме гостей з усієї країни на традиційне сходження на гору Яворину. Патріотичному святу, якому другий десяток років, нададуть статус обласного.

Мають свого героя й Лужки. Тут народився побратим Євгена Сверстюка й Опанаса Заливахи Ярослав Лесів — священик і поет, котрий провів найдовшу в світі (192 доби!) тюремну голодовку.

Ці села унікальні й тим, що зберегли давні церкви-пам’ятки дерев’яного зодчества. У Лужках, наприклад, храм проектував професор архітектури Іван Левинський — автор залізничного вокзалу, інших будівель Львова, занесених до списку пам’яток ЮНЕСКО. Понад триста років церкві у Слободі Болехівській, яку збудували місцеві майстри без єдиного цвяха. Поруч селяни зводять нову дерев’яну за оригінальним проектом, також без єдиного цвяха.

У розмовах з горянами відчувається повага до сільського голови Степана Даниліва, якого тут називають «швидкою допомогою».

— У Витвиці є станція швидкої медичної допомоги, яка обслуговує одинадцять територіальних громад, зокрема й наші села, — розповідає Степан Михайлович. — Та у неї проблеми з автомобілем. Разом з іншими керівниками гірських сіл сподіваємося на сприяння заступника голови обласної ради земляка Остапа Дзеси у придбанні нової машини. А тим часом, маючи медичну освіту й практику, не відмовляю односельцям у допомозі й нерідко своєю машиною везу хворого до лікарні за 30 кілометрів.

Зайшла мова і про навчальний заклад.

— У нас школа — козацька держава, в ній є кошові, а кожен клас — курінь зі своїми правами й обов’язками, — зазначає сільський голова. — За структурою козацької держави ЗОШ працює понад десять років.

Чи не на кожній сесії районної ради порушує проблеми горян їхній депутат Євгенія Квецко, вчитель в Слободі Болехівській. А їх — як води в річках. На все потрібні кошти. А доходи сільської ради незначні. Єдина надія на позитивні зміни в державі, кажуть люди.

Долинський район

Івано-Франківської області.