Якщо вся адміністративна територія Севастополя становить трохи більш як п’ятсот п’ятдесят квадратних кілометрів, то лісом зайнято триста сорок. Щоправда, «зелений друг» розміщений по цих кілометрах дуже нерівномірно. В урбанізованих Ленінському і Гагарінському районах, у розташованому в степовій зоні Нахімовському лісових насаджень мало. Практично весь «стратегічний» запас «зелених легень» приморського міста, котре заявило про свій курортно-рекреаційний шлях розвитку, зосереджений у гористо-приморському Балаклавському районі. Саме це міркування, цілком ймовірно, і визначило місце розташування головного офісу Севастопольського державного лісомисливського господарства — у Балаклаві.

Про проблеми і перспективи збереження і розвитку зеленого багатства кореспондент «Голосу України» розмовляє з директором підприємства Віталієм НЕФЕДОВИМ.

— Віталію Олександровичу, минулого літа, особливо в серпні, українські ЗМІ були заповнені репортажами про лісові пожежі. На жаль, стихійне лихо не обминуло й Крим, зокрема севастопольські ліси. Наслідки і причини загорянь ви вже визначили, намітили шляхи, способи й засоби, що повинні мінімізувати збитки від стихії, запобігти цьому на майбутнє?

— Слід зазначити, що картина, яку змальовували засоби масової інформації, на наше щастя, була насправді не така драматична. Я зараз говорю про севастопольські ліси. У Херсонській області справді стихія заподіяла масштабні втрати — майже сім тисяч гектарів згоріло. Ялта втратила приблизно тисячу гектарів лісу. А у нас верховою пожежею уражено вісім з половиною гектарів. Звичайно, і така цифра нас не залишає байдужими. Навіть при тому, що наше підприємство щороку планово (тобто в «безпожежному» порядку) висаджує нові лісові насадження на площі тридцять-сорок гектарів.

Більше непокоїть неприємна тенденція. Позаминулого року на території нашого держлісфонду було зареєстровано двадцять п’ять пожеж, торік — тридцять дві. У 2007-му — вісімдесят шість. Приблизно стільки ж разів цього літа ми гасили загоряння трави і чагарників на території інших землекористувачів, зокрема на території військових частин. І щораз причиною загоряння був так званий людський чинник. Так, посуха, так, спека. Але ви звернули увагу, що влітку уздовж автодоріг чорніли плями вигорілої трави? Пасажир або водій кинув непогашений недокурок у вікно і помчав собі далі. А трава висохла до стану пороху. Легкий вітерець — і полум’я спалахує. Непогашене пастухами або туристами багаття... У військовій частині гасили загоряння: там знайшли очевидні сліди «роботи» тих, кого ми називаємо «металошукачами». Обпалювали ізоляцію на кабелях, «здобич» забрали, а багаття залити не спромоглися.

В одному дачному кооперативі тягли водопровід, зварювали труби. Про це ми довідалися, коли приїхали гасити пожежу. Загасили — і тут з’явилися майстри-водопровідники. Прийшли забрати врятовані нами зварювальний апарат, електроди, труби... Те, що саме вони через порушення правил протипожежної безпеки спровокували загоряння і втекли, гранично зрозуміло: саме від зварювального апарата поширювався у бік лісу вогонь. Ми склали протокол, справу передали в прокуратуру.

— Крім прокурорських методів впливу на порушників, як іще місцева влада бере участь у роботі із збереження, відновлення і розвитку лісового господарства Севастополя?

— Щороку ми одержуємо з міського бюджету по 500—700 тисяч гривень. Ці гроші нам виділяють у рамках розробленої і прийнятої 2004 року на сесії міської ради «Програми розвитку лісів м. Севастополя на 2004—2010 рр.». Цього року ми запропонуємо депутатам внести деякі корективи в цей документ. Скажімо, пальне з моменту прийняття цієї програми зросло в ціні суттєво, отже, треба або обсяги робіт зменшувати, чи фінансування збільшувати. Хоча скаржитися нам гріх. Коли тільки ми починали реалізовувати програму, у нашому розпорядженні було три пожежні автомобілі віком від двадцяти восьми до тридцяти чотирьох років. За гроші з міського бюджету ми придбали автоцистерну на базі «ЗІЛ-131». Для наших гірських умов автомобіль підвищеної прохідності став дуже доречним. Вивільнену пожежну машину передали в Чорноріченське лісництво, тим самим підвищивши оперативність реагування на випадки загоряння в лісах. Київ виділив за рахунок держбюджету «ГАЗ-66». З «міських» грошей поповнили свій парк гусеничним трактором і екскаватором. Тепер у нас два нові пожежні автомобілі і три старі. У перспективі хочемо придбати ще один.

Ми забезпечили радіозв’язком практично всі наші лісництва, що для наших відстаней і дорожніх гірських умов у плані оперативного інформування і реагування дуже до речі. Завдяки багатоканальному зв’язку наші лісничі і пожежна охорона можуть миттєво зв’язуватися і між собою, і з МНС, і з міліцією.

— Якщо від загального перейти до конкретного — що саме передбачено для відновлення площ, уражених пожежею влітку 2007-го?

— Ми розробили і представили в Севастопольську міськдержадміністрацію «Програму лісовідновлення лісових площ, уражених верховими пожежами в 2007 р.». Відповідно до вимог наших відомчих документів ми повинні на ушкоджених верховими пожежами ділянках провести суцільні санітарні вирубки. На цю роботу нам необхідно трохи більш як сорок шість тисяч гривень. Для проведення усього комплексу лісовідновних робіт — це і підготовка ґрунту, і саджанці, і власне посадка, і догляд за насадженнями — необхідне фінансування в двісті чотирнадцять тисяч гривень. До нового, 2008-го, всі дерева на ділянках, уражених вогнем, спиляємо. Наступного літа підготуємо ґрунт, а тоді посадимо саджанці.

Севастополь—Балаклава.