Нещодавно в центрі Івано-Франківська замість вивіски популярного кафе «Картопляна хата» з'явилася інша — «Ігрові автомати». Місто й так на кожному кроці — наче під дулами цих «автоматів», та, видно, ще їх замало. Як почуваються в такій облозі наші діти? Чи їхня то вина, що не можуть встояти перед спокусами закличних реклам та вивісок? І чи справді все так загрозливо, як інколи здається нам, дорослим?

Відповіді на ці питання значною мірою дають результати перевірки виконання в області Закону України «Про захист суспільної моралі», яку нещодавно провела прокуратура Івано-Франківської області. Висновок її однозначний: пияцтво й наркоманія стали справжньою пошестю серед підлітків Прикарпаття. Підкріплюють цю тезу цифри. Нині на профілактичному обліку в закладах охорони здоров'я області перебувають 77 підлітків, які епізодично вживають наркотичні речовини, та троє — з діагнозом «наркоманія». Ще 169 підлітків мають схильність до вживання алкогольних напоїв, а двоє — хворі на алкоголізм. Отож програми, заходи, яких постійно вживають органи влади та місцевого самоврядування задля упередження таких речей, вважають правоохоронці, насправді мало що дають. І не тому, що вони малоефективні по своїй суті. А передусім через те, що здебільшого їх виконують формально, кошти на їх реалізацію не виділяють, а контроль не здійснюють.

І справді, чи мають підлітки якусь альтернативу підвалам та лавочкам, де часто бачимо їх із пляшками пива в руках? За даними головного управління туризму й культури Івано-Франківської облдержадміністрації, на Прикарпатті із 730 закладів культури, які упродовж десятиліть вважалися центрами духовного та естетичного виховання дітей і молоді, нині 318 потребують капітального ремонту, а 16 — в аварійному стані. Більшість клубів у осінньо-зимовий період практично не працюють. Причина банальна — немає опалення. Забезпечення твердим паливом і на цей зимовий період становить тільки 6,5 відсотка від реальної потреби. А це означає, що на двері багатьох клубів можна повісити замок. Ситуацію ускладнює й те, що у сільській місцевості майже немає позашкільних закладів освіти.

То куди ж мають подітися діти? Де повинні зганяти свою енергію та спілкуватися? Підлітки прямують у нічні клуби та кафе, де і тепло, і музика, і спиртне можна купити, були б гроші. З початку року лише за фактами розпивання алкогольних напоїв неповнолітніми у громадських місцях правоохоронці склали 84 протоколи, з яких за 77 прийнято рішення. Але, як показала перевірка, це мало що міняє по суті. Виконавча влада на місцях і далі надає дозволи на розміщення поблизу навчальних закладів точок, що торгують спиртним і тютюновими виробами. Принаймні під час перевірки правоохоронці нарахували 16 таких точок, що розташовані менш ніж за сто метрів від шкіл. І ліцензій на право торгівлі підакцизними товарами за це їх ніхто не поспішає позбавляти.

В останні роки у багатьох дітей з'явилася нова розвага — комп'ютерні клуби та інтернет-кафе. Важко сказати, що тут хтось переживає за те, скільки часу підлітки проводять за моніторами, чи достатньо є площ для розміщення такої кількості техніки та як усе це впливає на здоров'я. Нещодавно за результатами прокурорської перевірки за такі порушення органи санітарної служби вже призупинили діяльність 5 комп’ютерних клубів в Богородчанському, Калуському, Тисменицькому районах, Івано-Франківську. Але впадає в око й інше: керівники таких закладів майже не реагують на розпорядження голови обласної державної адміністрації, згідно з яким неповнолітні не можуть перебувати в ігрових закладах під час проведення уроків та після 21 год. у зимовий час і 22 год. — у літній. І штрафи для них — як з гуски вода. Заплатили — і продовжуємо жити по-старому.

А чи надто дорослі переймаються тим, у які ігри бавляться в цих закладах дітки? А що це ігри воєнізовані, з елементами насильства та жорстокості — ні для кого не секрет. Ось і виробляють тут дітки характер. А ми потім дивуємося, що вони такі жорстокі та цинічні. А оскільки й кінотеатри у цьому нерідко фільмами допомагають, ринки підсобляють друкованою та відеопродукцією з порнографічним ухилом або ж пропагандою насильства та жорстокості, то вберегтися від цього засилля не те що дитині — дорослому важко. До речі, за таке у місті Коломиї нещодавно порушено кримінальну справу за ст. 301 ч. 2 КК України стосовно приватного підприємця М., який незаконно збув неповнолітній касети із записами відеофільмів порнографічного характеру. В Івано-Франківську затримали ділків, які збували ДВД-диски з порнографічним змістом просто біля церкви. А така продукція формує відповідну поведінку підлітків. І є вже перші «квіточки»: нині в закладах охорони здоров'я області перебуває четверо дітей у віці до 14 років, які хворі на венеричні хвороби.

Чи здатні педагоги протистояти цим процесам? На жаль, сьогодні понад 22 відсотки учнів загальноосвітніх шкіл області позбавлені психологічного супроводу. Причина — недоукомплектованість шкіл відповідними спеціалістами. У більшості позашкільних закладів не введені ставки практичних психологів. Соціальними педагогами освітні заклади області укомплектовані лише на 63 відсотки. Навіть в інтернатах їх недобір: 80% від потреби практичних психологів та 20% — соціальних педагогів. То хто ж захищатиме суспільну мораль, навертатиме дітей на путь істинну? Чи є дитині до кого звернутися у скрутну хвилину?

А тим часом всіляких організацій, які імітують бурхливу діяльність на цьому поприщі, не бракує. Однак різнобій у їхній роботі, відсутність координації, взаємодії між ними, розпилення уваги на безліч програм та заходів дають ефект семи няньок, у яких, як відомо, дитя без ока. Бо як добре придивитися, насправді дитина здебільшого опиняється зі своєю бідою наодинці. З бідою, яку легше було б відвернути, ніж потім з неї витягати. А відвернути — це і не спокушати. Та поки що прибутки, здається, для держави важливіші, ніж стан суспільної моралі. Дарма, що потім вони підуть на утримання в'язниць та диспансерів.