Видавши 1778 року указ про заснування в гирлі Дніпра міста, гавані і верфі «з міркувань вигод морських і сухопутних», Катерина ІІ прорубала «південне вікно в Європу». До кінця 19-го століття найстаріший порт Причорномор’я міцно посів провідні позиції з експорту вантажів. Херсонський морпорт сьогодні — це ворота, розташовані на шляху, що зв’язує внутрішні водні артерії України з Чорним морем, і далі — з міжнародним транспортним коридором. Чим живе сьогодні підприємство-ровесник міста, яке наступного року відзначить 230-літній ювілей, — про це розмова з начальником Херсонського морського торгового порту Андрієм ЄГОРОВИМ.

У темпі «віра!»

У Херсоні так і кажуть: поки живе порт, житиме і місто. Разом вони відзначать наступного року свій 230-й день народження. Напередодні ювілею на центральній прохідній бюджетоутворюючого підприємства з’явилася інформація, що порт працює за стандартами якості ІSO 9001—2001. Міжнародний сертифікат гарантує злагоджену роботу всього технологічного ланцюжка, що діє сьогодні в порту. Іншими словами: замовник може бути впевнений у тому, що збоїв в обробці і транспортуванні вантажів тут бути не може.

— З початку року в порту перероблено більш як три мільйони тонн вантажу, а це більше 600 суден, близько 12 тисяч вагонів, — повідомив начальник ХМТП Андрій Єгоров. — Серед нових вантажів з імпорту — будівельні матеріали в пакетах, з експорту — каолін, бетоніт. Але головне, що вдалося — це різко збільшити прибуток! До кінця плануємо вийти на чотиримільйонний рубіж. Для порівняння: за аналогічний період 2006 року було перероблено менше двох мільйонів тонн.

За словами начальника порту, високі темпи зростання прибутку досягнуто винятково за рахунок успішного менеджменту і мобілізації внутрішніх резервів. Роблячи ставку на власні сили, портовики довели, що можуть і без сторонньої допомоги динамічно нарощувати обсяги переробки вантажів. Щоправда, рахувати доводиться кожну копійку. Для чого реформували роботу планово-економічного відділу, відправивши його співробітників «у народ», у виробничі підрозділи. Стало менше статистики і більше фінансового аналізу безпосередньо на робочих місцях. Як результат — максимальне наближення вантажів до фронту причалів. Переглянуто і всю систему бюджетування: справою честі кожного керівника стало освоєння «дебету-кредиту» на своїй виробничій дільниці. Зберігаючи динаміку в експорті, імпорті і транзиті вантажів, порт реанімував роботу власного кар’єру. Щомісяця замовникам відвантажується не менше 90 тисяч тонн річкового піску, причому значна його частина перевозиться суднами портофлоту. Свою продукцію ХМТП постачає сьогодні до портів Одеси, Іллічевська, Ялти, Севастополя. Портфель замовлень заповнений до кінця року.

Оскільки прораховують кожен крок, знаходять тепер кошти на регулярне збільшення середньої зарплати. Не набагато, але все-таки цього року в порту її підвищували тричі: з 1 січня — на 7%, з 1 липня — на 7% і з 1 грудня — ще на 5%. Сьогодні рівень середньої зарплати досяг 1692 гривні. Більше в Херсоні отримують хіба що працівники банків.

На береговому «фронті»

Херсонський морський торговий порт сьогодні — це десять причалів, обладнаних усім необхідним для переробки генеральних, навалювальних і сипких вантажів. Довжина причального фронту — півтора кілометра. Обслуговують причали 17 портальних, 6 плавучих кранів, а також 135 одиниць навантажувальної техніки. Більш як 40% вантажів, що їх переробляють у порту, — мінеральні добрива і хімічні вантажі навалом і пакетовані, і майже 40% — хлібні вантажі. Переробляють також чорні метали всіх профілів, чавун у чушках, кокс, феросплави, ліс, торф. Навалювальні хімічні добрива пакуються у 50-кілограмові євромішки і Bіg-Bag.

Площа складських приміщень — 42 тисячі квадратних метрів. У складі портового флоту — 32 судна, у тому числі буксири, баржі, судна класу «ріка-море». Потужності розраховані на обробку 4 млн. тонн вантажів на рік.

То берег лівий треба їм, то берег правий...

— Успіхи в економіці порту не знімають багатьох проблем, — вважає Андрій Єгоров. — Залишає бажати кращого стан основних фондів, їхнє зношення досить велике. Без інвестицій з боку обновити техніку буде дуже складно. Є і ще одна «масштабна» проблема: порт розташований майже в центрі міста на правому березі Дніпра, обмежений із трьох сторін житловими кварталами. Докорінно змінити ситуацію покликаний інвестиційний пакет, розрахований на 20 мільйонів доларів. Він передбачає не тільки капітальну реконструкцію більшості складських приміщень, а й освоєння лівого берега Дніпра. Усі розрахунки досить обгрунтовані, тому інвестори готові вкладати гроші у спільні проекти.

Нещодавно завершилися переговори з будівництва критого складу для зберігання і переробки мінеральних добрив, монтажу конвеєрної лінії, що дасть змогу щорічно додатково обробляти 300 тисяч тонн вантажів. Є бажаючі вкласти гроші в будівництво комплексу з переробки зернових.

— Усе це буде побудовано на правому боці Дніпра, — уточнює начальник порту. — Але наше майбутнє — на лівому березі. Тут мають бути побудовані контейнерний термінал, комплекс з переробки мінеральних добрив і зберігання біопалива. До нових причалів буде прокладено залізничну вітку з Цюрупинська, паралельно — автомагістраль. Усі ці витрати швидко окупляться.

Нещодавно Херсонський порт відвідала велика група фінансистів і юристів, які спеціалізуються на питаннях спільної діяльності. Представники портів, аудиторських фірм разом намагалися виробити найприйнятніші форми взаємин з партнерами, у тому числі іноземними. Розроблені проекти договорів передано в Мінтрансзв’язку. Автори запевняють: якщо нормально розвиватиметься політична ситуація в країні, то всі інвестиційні проекти стануть реальними уже до кінця нинішнього року.

Херсонські портовики передбачають у своїх планах і поглиблення підхідного каналу. Перший етап — доведення прохідного осідання до 8 метрів, другий — до 9,25 метра. Звичайно, тут будуть потрібні солідні інвестиції, зокрема й з боку держави. Але довести канал до запланованих глибин необхідно, вважають у порту, це дасть могутній поштовх розвитку всієї інфраструктури Нижнього Дніпра.

Закони «сіли на мілину»

— Ми розробили план соціально-економічного розвитку порту до 2015 року, що передбачає залучення принципово нових видів вантажів — вугілля, коксу, металу, будівництво нових терміналів, а також збільшення обсягів вантажопотоків, що традиційно склалися: зернових, вантажів сульфатної групи, — пояснює Андрій Єгоров. — Відповідно до плану, «ЧорноморНДІпроект» розробляє проектну документацію з розширення території порту. При цьому ми враховуємо концепцію «busіness clusters», тобто регіональної концентрації взаємозв’язаних видів діяльності. У нас для цього є всі умови: морський бізнес, суднобудування і машинобудування, сільськогосподарський комплекс. Маючи такий величезний потенціал, ми зобов’язані ним скористатися!

— З огляду на світову тенденцію до збільшення контейнерних перевезень, а також на інтенсивне зростання контейнерообороту річковими шляхами Європи, будівництво контейнерного термінала на базі Херсонського морського торгового порту з залученням інвестицій дасть можливість розширити судноплавство по Дніпру, — каже Андрій Єгоров. — За прогнозами фахівців, контейнерні перевезення в найближчій перспективі збережуть високий темп зростання. Наш порт, з’єднаний із усіма видами магістрального транспорту — залізничним, річковим, морським, авіаційним і автомобільним, має всі передумови стати логістичним центром контейнерних перевезень внутрішніми шляхами, зв’язаними з морськими й океанськими контейнерними лініями.

Конкурентоспроможність внутрішнього водного транспорту ні в кого у світі не викликає сумніву, скрізь у Європі він визнаний найбільш економічним і екологічно чистим. В Україні він виявився найбільш неконкурентоспроможним тому, що судновласники зобов’язані платити високі збори за проходження шлюзів, за піднімання прогонів залізничних мостів, екологічний збір. Порти мають низькі акордні ставки під час перевалки вантажів, хоча енергетична складова вантажних операцій постійно збільшується.

Такий стан справ фахівці пояснюють передусім вадами в законодавстві України. У країні досі немає законів «Про морські порти», «Про внутрішній водний транспорт». Тим часом, приведення правил судноплавства внутрішніми водними шляхами України до норм Європейського союзу — вимога вже не сьогоднішнього, а вчорашнього дня.

Найстаріше підприємство країни — Херсонський морський порт живе великою дружною трудовою родиною, де інтереси кожного — це інтереси колективу. І, якщо хочете, інтереси держави.

Фото авторів.