Семитисячний колектив Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» вже більше десяти років очолює Таїсія Замкова — кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня, заслужений працівник сфери послуг, почесний зв’язківець України. За її плечима — професійний досвід, організаторський талант, принциповість і вимогливість до себе й до підлеглих. Так коротко можна охарактеризувати її діяльність на цьому поштовому посту. В часи давніші перед поштмейстером, як і перед священиком, знімали капелюха. Та й сама пошта була однією з важливих опор для самої держави. Наприклад, Кривий Ріг своє літочислення бере від першої згадки про дату заснування станції поштового зв’язку. Відстані між населеними пунктами рахують від пошти до пошти. А нині особливо хочеться звернути увагу на ставлення держави до пошти і поштовиків. Наш кореспондент зустрівся з Таїсією ЗАМКОВОЮ і мав розмову.

— Таїсіє Федорівно, як ви оцінюєте очевидну, як на мій журналістський погляд, неувагу до державної служби поштового зв’язку?

— Знаєте, в усі часи наша професія була нелегкою і шанованою людьми. Фактично наші листоноші є реальним і надійним «контактером» держави з громадянином. У нас є свої труднощі і ми їх не замовчуємо. Але давайте поглянемо, наприклад, на проблему державного значення: виділення поштам приміщень та встановлення абонементних шаф у новобудовах. Нам, виходить, немає місця. Сьогодні нашим працівникам доводиться доставляти кореспонденцію, пенсію в містах на відстань, що вже перевищує десять кілометрів. Уявіть собі обсяг навантаження на листонош, що змушені користуватися громадським транспортом, та ще й за свій рахунок. А куди він має вкладати листи чи пресу? У новозбудованих мікрорайонах, нових будинках зазвичай взагалі немає абонентських скриньок. Їх просто не встановлюють. Листоноша змушений залишати кореспонденцію у консьєржа на столі, а не вкладати її в індивідуальні скриньки. А як бути з конституційною нормою, що законодавчо гарантує кожному громадянину таємницю листування? Чомусь органи місцевої влади мало цікавить ця обставина. Хто, окрім «Укрпошти», знає, що скриньки для поштових відправлень їй не належать? Власники житлових та адміністративних будинків повинні встановлювати, ремонтувати і замінювати їх. Додайте до цього традиційні проблеми з ліфтами, освітленням під’їздів і вулиць, відкриті каналізаційні люки, відсутність нормальних доріг і пішохідних тротуарів, зграї бродячих собак, тоді вимальовується справді сумна картина.

— Вибачте, ви хочете сказати, що ці умови підривають авторитет поштовиків, а звідси — і плинність кадрів?

— Те, що плинність є в нас, усім відомо й до сказаного вище потрібно додати чи не головне: заробітна плата наших працівників. Водночас, за статистичними даними, вона вдвічі нижча від середньої заробітної плати в народному господарстві і втричі — ніж у галузі зв’язку. Протягом шести років, з 2001 по 2007 роки, «Укрпошта» не підвищувала тарифи на свої послуги. Хочу нагадати, що за цей період мінімальна заробітна плата зросла вчетверо; ціна пального — втричі, вартість періодичних видань — від 20 до 50 відсотків. У чому ж наша провина, коли ми намагаємося одержувати гідну плату за свої послуги з урахуванням економічної ситуації, що склалася у державі? От чому і не тримаються листоноші й доводиться виправдовуватися за наш авторитет.

До відома читачів: поштовики Дніпропетровщини щорічно доставляють понад 81 млн. примірників газет та журналів. При цьому скарг передплатників надходить менше однієї сотої відсотка. Нам хотілося б, щоб редакції газет, як наші багаторічні ділові партнери, бачили, аналізували й висвітлювали всі ці проблеми, що впливають на авторитет пошти та наданих нею послуг.

«Укрпошту» всі сприймають як державного монополіста, що за цим стоїть?

— Хочу розчарувати. «Укрпошта», попри те що вона — державне підприємство, але давно вже не є монополістом з розповсюдження періодики чи видання пенсій громадянам. Тільки у Дніпропетровській області працює більш як 20 таких фірм і десятки комерційних банківських структур. Одне місцеве видання, наш діловий партнер, напередодні Дня працівників радіо, телебачення і зв’язку вирішило поглузувати, інакше й не скажеш, над працівниками пошти. Окрім спроби узагальнити окремі негативні випадки в роботі листонош і перенести їх на діяльність державного підприємства загалом, був один досить показовий акцент. Нашу обласну дирекцію звинуватили в лобіюванні... виділення шести(!) гектарів землі. Дніпропетровська обласна дирекція державного підприємства «Укрпошти» є одним із найбільших філіалів національного оператора поштового зв’язку. Але й досі, на жаль, немає сучасного сортувального центру, який забезпечував би ефективну обробку пошти за передовими європейськими технологіями. Його слід було побудувати давно, але... А це інтереси споживачів не тільки нашої, а й Харківської, Донецької, Луганської, Кіровоградської, Полтавської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Одеської областей та АР Крим.

— Ви згадали про комерційні банківські структури, які останнім часом теж надають послуги, зокрема в пенсійному обслуговуванні людей похилого віку. Наша газета писала про факти примусового переведення пенсіонерів на обслуговування пластиковими картками в банківських філіях, щось змінилося в бік державної «Укрпошти»?

Банки, надаючи послуги у виплаті пенсій та матеріальної допомоги, не виконують постанову Кабміну України від 30 серпня за № 1596 «Про порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках». У ній ідеться про те, що банківські структури повинні доставляти пенсії та матеріальну допомогу пенсіонерам додому. Як це раніше робили винятково поштові працівники, заробляючи собі на зарплату. А тепер пенсіонери змушені вистоювати довжелезні черги біля кас чи банкоматів, їхати за десятки кілометрів до райцентрів чи міст.

Це одна із найважливіших послуг, яку надає державне підприємство «Укрпошта». Нині з-понад мільйона пенсіонерів Дніпропетровщини третина опинилася в руках комерційних структур. Поштовики не відчули якихось змін на краще. Спостерігається той самий примус, коли без згоди пенсіонера на одержання пенсії його все одно оформляють тільки через банківський рахунок. Місцева влада зайняла позицію невтручання. А центральній владі, певно, не до таких проблем.

— Таїсіє Федорівно, як іде передплата на 2008 рік, читач став активнішим споживачем друкованого слова?

— Наше завдання — задовольняти потреби споживачів у наданні якісних послуг поштового зв’язку. І ми робимо все для цього. Хочу нагадати, що популярність багатьох видань нерідко залежить і від поштовиків, які працюють на збільшення тиражів, допомагаючи видавцям. Дніпропетровській дирекції УДППЗ «Укрпошта» потрібне взаєморозуміння і підтримка для вирішення нагальних питань, шляхом їх обговорення і неупередженого висвітлення. Читач, на жаль, не став ще активним споживачем друкованого слова й передплата з року в рік іде мляво. Тут є багато об’єктивних і суб’єктивних причин. Ми над цим працюємо.

З другого боку, нам є чим пишатися: нашою історією, нашими працівниками, різноманітністю послуг, умовами, які створюються для клієнтів. У 2005 році, до сторіччя Дніпропетровського поштамту, завершено широкомасштабну реконструкцію його будівлі — найкоштовнішої перлини, поштового серця, справжньої окраси головного проспекту обласного центру. Вона також має статус пам’ятника архітектури місцевого значення — «Поштово-телеграфна контора» і увійшла до двадцятки історичних катеринославських будівель, які сьогодні визначають обличчя і сутність Дніпропетровська.

Наші клієнти сьогодні можуть скористатися найсучаснішими послугами — пересилання електронних переказів, у тому числі в іноземній валюті, кур’єрською доставкою поштових відправлень, продажем електронних ваучерів, різноманітними фінансовими послугами тощо. У марках і конвертах для нащадків закарбовується наша історія. Потрібна лишень увага з боку держави до загальнодержавної розбудови сучасного поштового менеджменту та законодавчої підтримки її стабільного функціонування місцевими та центральними органами влади.

Розмовляв Михайло СКОРИК.

Дніпропетровськ.