Вийшов у світ перший номер культурно-мистецького журналу
«Символ» (редактор Олександр Ляпін, Гудімов-арт-проект та видавництво Арт-бук).«
Культ культури!» — девіз нового журналу. В прес-релізах сказано, що це перше грунтовне видання про нашу культуру. Це — певна неточність, у нас є мистецькі журнали, навіть дуже грунтовні й достойні, приміром, «Музейний провулок». Але біда цих журналів у тім, що вони недоступні: їх важко знайти, вони дорогі. Отже, в чому «Символ» справді перший — він обіцяє бути доступним (тираж три тисячі, наявність на розкладках, ціна 25 гривень). Доступним також обіцяє бути зміст. Адже це справді проблема — сучасне мистецтво перестало бути зрозумілим публіці. Воно може бути в окремих проявах дуже модним — й при цьому залишається темним, зашифрованим і зрештою снобістським. А «Символ» узяв курс на нормальну мову, нормальний діалог, на спробу ясно висловитися з приводу складних речей. Перший номер «Символу» демонструє саме такі зразки достойної (не попсової) доступності. Це, зокрема, стаття Олександра Ляпіна про Георгія Нарбута, репортаж «Харків Павла Макова» та інтерв’ю Катерини Ботанової з Олегом Тістолом.Втім, якщо йдеться про ясність мови, нагадаємо, що журнал — двомовний. Який принцип вибору тієї чи іншої мови — незрозуміло. Але дивно, що, скажімо, україновмовний текст Бикової про Макова звучить шляхетніше й переконливіше, аніж російськомовний текст Віталія Цвіда про Петриківку. Цей текст чомусь нагадує відомий анекдот —
«як москалі називають наше пиво? Вони кажуть «пі-і-іва», отак і тут Петриківку називають Пєтрікофка.А поза тим журнал вартий щирого захоплення. Олександр Ляпін, здається, народився саме для такого журналу. Перший номер присвячено сучасній графіці. Наступні теж будуть тематичні: фотографія, скульптура, ленд-арт і навіть порно.
