Головне завдання вітчизняної дипломатичної служби — бути корисною у захисті національних інтересів держави. А саме: сприяти вступу України до Світової організації торгівлі, зробити впевнені кроки до вступу в ЄС, увійти в зону вільної торгівлі, з нового року ввести пом’якшений візовий режим із країнами ЄС, забезпечити енергетичну безпеку країни. Для реалізації цих завдань країні потрібні досвідчені, професійно підготовлені дипломатичні кадри. Саме їх підготовкою займається Дипломатична академія МЗС України.

Нещодавно відбулося засідання колегії Міністерства закордонних справ, де була затверджена нова концепція розвитку Дипакадемії на 2008—2012 роки. Як тепер готуватимуть фахівців для дипломатичної роботи, про нові акценти у їх навчанні розповідає «Голосу України» ректор Дипломатичної академії Борис ГУМЕНЮК (на знімку).

— Чим зумовлено прийняття нової концепції розвитку вашої академії?

— Для нашого навчального закладу — це стратегічна програма розвитку, яку приймають на п’ять років. У ній закладено певні ідеї та завдання на випередження, щоб бути готовими до майбутніх змін.

Улітку відбувся десятий випуск слухачів академії. За цей час істотно змінилося і саме зовнішньополітичне відомство країни: його структура, суть виконання дипломатичної місії, виконання реалізації зовнішньополітичного курсу тощо. Зміни в МЗС об’єктивно спонукали до переформатування, до переосмислення своєї роботи і Дипломатичну академію. Вона має відповідати вимогам Міністерства закордонних справ, дипломатичній службі, як основного замовника наших освітянських послуг.

— Які основні завдання Академії?

— Дипломатична академія є вищим навчальним закладом Міністерства закордонних справ України, основне завдання якої — підготовка та підвищення кваліфікації працівників дипломатичної служби й інших органів державної влади, які зайняті у сфері зовнішньої, зовнішньоекономічної діяльності.

— Чим суттєво ця концепція відрізняється від попередньої?

— Дотепер не існувало чіткого механізму замовлення на виконання наших освітянських послуг. Навчальний процес формувався нами ситуативно, певною мірою, інтуїтивно. Ми не отримували від МЗС чіткої вказівки, яких фахівців нам треба готувати, скажімо, з регіональної точки зору. Скільки потрібно фахівців для країн, скажімо, Південно-Східної Азії чи Латинської Америки. Не було й чіткого механізму щодо мовної підготовки фахівців. Звісно, англійську вивчали всі слухачі Академії. А ось скільки потрібно людей, які б володіли польською, угорською чи арабською, не знали.

— Як формуватиметься замовлення на підготовку фахівців тепер?

— На колегії МЗС вироблено механізм взаємодії між департаментом кадрів міністерства, структурними підрозділами відомства. Вони мають зробити певну ревізію і визначитися, скільки потрібно фахівців по тих чи інших країнах, і передати нам інформацію. Відтак Академія виконуватиме чітке кадрове замовлення МЗС.

— Як навчання в Академії впливатиме на кар’єру дипломата?

— Уперше діятиме чітка структурна градація співробітників Міністерства закордонних справ, які навчатимуться у Дипакадемії за рівнями. Залишається базовий дворічний курс за рівнем магістра зовнішньої політики. Його опановуватимуть співробітники МЗС такі як аташе, треті та другі секретарі посольств, які мають відповідну вищу освіту, але не мають базової. Слухачів, які закінчать дворічну програму з червоним дипломом, підвищуватимуть за рангом служби або за посадою. Відтепер навчання в Дипакадемії дає реальний поштовх для кар’єрного росту дипломата.

Запроваджуються дво- або тримісячні курси підвищення кваліфікації з відривом від виробництва і для керівного складу МЗС. Це майбутні посли, генконсули, керівники закордонних установ... Ще будемо підвищувати кваліфікацію співробітників МЗС, які вперше прийняті на дипломатичну службу. Також упроваджується тренінгова програма для адміністративно-технічного персоналу міністерства.

— А вже призначені посли можуть розраховувати на певну інформаційну підтримку?

— Так. Для новопризначених послів проводитимуться спеціальні тренінги з урахуванням регіону призначення дипломата. Вони містять відповідні спецкурси — управлінський менеджмент дипломатичної установи, специфіка регіону, країнознавство, політична ситуація. Тренінг має зорієнтувати посла для його легкого входження у справи в країні призначення. Це активна інформаційна підготовка безпосередньо перед відправленням на нове місце служби.

— Викладацький склад Академії — відомі українські дипломати, екс-міністри закордонних справ, професори, вчені. Як розвивається наука в стінах такого потужного навчального закладу?

— Академія має займатися науковим супроводом діяльності МЗС. На її базі розгортається науково-дослідницька та аналітично-експертна робота. У Дипакадемії вже діє Інститут зовнішньої політики. Міністерство має сформулювати і йому наукову проблему, наукове замовлення. Щороку інститут видаватиме аналітику щодо зовнішньої політики України, стратегічні оцінки, прогнози та пріоритети. Він уже розробляв теми енергетичної безпеки України, регіональних конфліктів у світі тощо.

У контексті цієї науково-дослідницької діяльності в Дипакадемії буде своя аспірантура, своя спеціалізована рада із захисту дисертацій. Нині ми маємо максимально наблизити тематику курсових та дипломних робіт наших слухачів до потреб зовнішньополітичного відомства, щоб вони були певним замовленням від департаментів міністерства.

Фото Івана СУРКОВА.