Чому «поїхав» царський дах?

На залізничному вокзалі у Жмеринці закінчують демонтувати царський навіс. Так робітники будівельно-монтажного поїзда № 649, які виконують роботи, називають цей «об’єкт». Дві з половиною тисячі квадратних метрів даху накривали перон першої і другої платформ. Тримався навіс сто років на ста опорах. Майже всі їх демонтовано. «Скільки тут залишилося, давайте личити, — пропонує головний інженер вокзалу Олександр Кузьмін. — 20 стояків».

— Більшість стояків ріжемо, — каже один з робітників. — Такі міцні, що зубами не вгризеш. А деякі падають, як п’яний на дорогу. Корозія надгризла. Якби ж то вчасно робили ремонт даху, щоб вода не затікала, стояв би цей навіс ще сто років.

— Скільки опор демонтуємо за день? Три, не більше. Старе розбирати важче, ніж нове... А тут дивіться яка робота! От як зняти дерев’яну перемичку між фермами, до неї дах кріпиться. Здавалося б, дрібничка. Гупни сокирою, та й нема дошки. Попервах ми це пробували робити. Ага! Не сила розбити. Дошки не струхлявіли. Чим вони їх так обробили? Чухаємося з гайками. Поки не викрутиш кожну, не знімеш дошку.

На пероні стоїть невеликий підйомний кран. З його допомогою будівельники утримують, для підстраховки, і металеві ферми даху, і опори... Найбільший обсяг робіт припадає на зварювальників. Вони, кажуть, ріжуть царський метал по-живому. Навіщо?

— Рішення про демонтаж навісу на пероні першої і другої платформ приймали в оперативному порядку за погодженням з керівництвом Південно-Західної залізниці, — продовжує головний інженер вокзалу. — Зроблено це було після висновків комісії. Менше тижня минуло відтоді, як виявили тріщину на опорі, і початком робіт з демонтажу.

Пан Кузьмін стверджує, що на знак біди звернули увагу їхні спеціалісти під час чергового огляду вокзальних споруд. Один із працівників залізниці сказав, що можливій біді запобігли пасажири, й навіть сфотографували пошкоджену опору. Втім, сьогодні вже не так важливо, хто був перший. Головне, що керівництво вокзалу оперативно вжило заходів для запобігання можливій трагедії. Інакше її наслідки важко навіть уявити.

Навіс міг завалитися за принципом доміно

Особливість конструкції навісу в тому, що вона є цілісним каркасом, частини якого міцно з’єднані між собою, пояснив Олександр Кузьмін. Отож, якби раптом впала пошкоджена опора, вона потягла б за собою всі інші стояки. Споруда розвалилася б, як картковий будиночок, за так званим принципом доміно. Ймовірно, що частини зруйнованого навісу опинилися б на коліях...

Пошкодження опори спричинила корозія, пояснив співрозмовник. Унаслідок чого виникла тріщина по всьому діаметру труби. Стояк відхилився від своєї вертикалі і став нагадувати падаючу Пізанську вежу. Всі опори виготовлені з чавуну. А він, пояснив пан Кузьмін, не є пластичним матеріалом, крихкий, тому опора в такому стані довго аж ніяк не могла б утриматися. Замінити її теж не випадало. Фахівці застерегли від цього, посилаючись на те, що вся споруда тоді втратить стійкість.

Поки тривають роботи, перон закритий для проходу пасажирів. Так само не приймають потяги на колію, поруч з якою відбувається демонтаж навісу. Незважаючи на труднощі в роботі, залізничники кажуть, що скарг від пасажирів на непередбачені незручності не надходило.

Під час демонтажу з’ясувалося, що пошкодженими виявилася приблизно третина опор. Їх планують реставрувати в первісному вигляді і встановити на місце, пояснив головний інженер. Так само використають і цілі, непошкоджені опори.

До кінця нинішнього року, уточнив співрозмовник, буде завершено передпроектні роботи. У першій половині 2008-го виготовлять проект реконструкції і реставрації вокзалу. Особливість майбутніх робіт полягає в тому, що приміщення вокзалу є пам’яткою архітектури місцевого значення. Тому, крім фахівців з інституту «Київдіпротранс», тут нині працюють ще й їхні колеги з НДІ «Укрпроектреставрація». Перші визначають інженерно-технічний стан будівлі, каже пан Кузьмін, другі — конструктивні елементи архітектури. Їхні висновки буде покладено в основу майбутнього проекту реконструкції та реставрації старовинної споруди вокзалу.

Коментар фахівця

Науковий працівник НДІ «Укрпроектреставрація» пані Ірина, з якою кореспондент газети спілкувався на Жмеринському вокзалі, уточнила, що головним архітектором проекту є науковець їхнього інституту Олександр Молож. Саме він може більш детально пояснити перспективи майбутніх робіт. Завдання пані Ірини і двох її колег — зафіксувати наявний стан, в якому нині перебуває приміщення вокзалу. Воно, за словами співрозмовниці, валиться на очах. Завдання науковців «Укрпроектреставрації» максимально зберегти первісну основу всіх елементів споруди — від зразків ліплення, до ручок на вікнах і дверях. Така вимога чинного законодавства у ставленні до пам’яток архітектури.

Пані Ірина поділилася також власним спостереженням стосовно виконання аналогічних робіт на залізничному вокзалі в Козятині. Вона теж працювала там, коли демонтували перонний навіс. Як і тепер, замовником робіт виступала Південно-Західна залізниця. Але навіс у Козятині зняли, а до реконструкції справа так і не дійшла. Уже не перший рік стоїть там вокзал з оголеним пероном. «Чи не повториться ситуація із Жмеринським вокзалом?» — риторично запитує співрозмовниця.

Вінницька область.

На знімку: робітникам Будівельно-монтажного поїзда № 649 нелегко різати метал царської доби, бо він високої якості: за царя не халтурили...

Фото автора.