Для посилення громадського контролю над використанням державних коштів Тендерна палата та Асоціація міст України підписали угоду про співробітництво. Згідно з нею сторони спільно працюватимуть над визначенням недоліків під час проведення держзакупівель і пропозиціями з удосконалення відповідного законодавства. Про це минулої п’ятниці повідомив журналістам голова правління ТПУ Володимир Лаба.

Для з’ясування реального стану справ палата вже тривалий час досліджує тендерні процедури, які проводить місцева влада для забезпечення життєдіяльності інфраструктури міст. Наскільки законно, чесно й ефективно використовують при цьому державні кошти, Володимир Лаба розкрив на прикладі трьох міст — Дніпропетровська, Чернівців і Тернополя. Такий вибір він пояснив намаганням розкрити проблеми неупереджено, без озирання на кольори, якими уявно розфарбовують регіони. Якщо врахувати, що Дніпропетровськ — це схід України, Чернівці і Тернопіль — захід, то йдеться про зріз контролю у масштабах країни. За результатами досліджень ТПУ встановила, що корупція і у сфері держзакупівель, і у сфері витрачання державних коштів процвітає всюди. Хіба що найменше порушень виявлено в Тернополі, хоч і там є проблеми з дотриманням законодавства. У двох інших «піддослідних» містах відбувається, за словами пана Лаби, «кришування» місцевою владою розкрадання державних грошей. Найдієвішою схемою маніпулювання умовами тендерних процедур залишається створення депутатами міськрад приватницьких структур під проведення запланованих тендерних процедур, а таке явище, як «відкат» узагалі набирає масштабних обертів. 20—30 відсотків грошових коштів перекачується посередникам. Іноді сума «відкату» взагалі не вписується в поняття математики, розповів голова. Якщо ціни завищують на 200—300 відсотків, то можна собі уявити, скільки грошей «скочується» в приватні гаманці. Складається враження, зазначив Володимир Лаба, що місцева влада абсолютно «розучилася» рахувати виділені державою гроші, з розмахом придбаючи товари, роботи та послуги за значно завищеними від середньо ринкових цін, до того ж не найліпшої якості. Характерним для Дніпропетровська та Чернівців є й те, що більша частина депутатського корпусу має свої приватні структури, інтереси яких, звісно, лобіює затятіше, ніж виконання передвиборних програм. Цікаво, що майже завжди вид діяльності цих депутатських структур збігається з планом діяльності міської ради чи підпорядкованих їй установ, підприємств і організацій.

Підрахувати кількість чиновників, які зловживають тендерним законодавством, практично неможливо, визнає пан Лаба. Схеми «відкату» такі хитромудрі, що не всі їхні учасники піддаються обліку. Можна лише твердити, що найбільше порушень відбувається у комунальному господарстві. Наприклад, у Чернівцях є вулиця, на якій щороку (!) проводять так званий ямковий ремонт: засипали кілька ямок — списали гроші. Наступного разу — знову те саме, замість того, щоб відремонтувати дорогу раз, але всерйоз і надовго.

Володимир Лаба, відповідаючи на запитання журналістів, погодився, що потрібно розширювати перелік товарів, робіт і послуг, які можуть закуповуватися без тендерів, наприклад, для інвалідів. Але те, що стосується державних підприємств, особливо держмонополій, не можна залишати без тендерного контролю. Через них проходять мільярдні кошти — надто велика спокуса для любителів відчикрижити собі солідний кусень. «Тож не турбуйтеся, — заспокоїв пан Лаба, — скріпки ніколи не закуповуватимуться через тендер, а от як витрачатимуться фінанси держави ми і надалі контролюватимемо з посиленою пильністю».