«Треба прибрати з дороги колоду під назвою СРСР»

8 грудня 1991 року у селі Віскулі президенти України, Росії та Голова Верховної Ради Білорусі підписали документ, яким денонсували союзний договір 1922 року

Цього дня ми в редакції «Літературної України» готувалися відзначити день народження відповідального секретаря газети, поета Олександра Шарварка. Але десь близько 15-ї години повідомили про прес-конференцію Президента Леоніда Кравчука. За неписаною традицією, на неї мав іти літературознавець Віктор Скрипник. Однак він вельми не хотів проміняти застілля на офіційний захід. Отож автор цих рядків і зголосився піти у Верховну Раду, де мала відбутися прес-конференція...

Кінозал був переповнений: до журналістів приєдналися і народні депутати. Уже всі знали, що Леонід Кравчук підписав угоду про утворення незрозумілої нікому Співдружності незалежних держав. Тож не дивно, що представники Народної Ради, особливо Степан Хмара, обурювалися цим кроком Леоніда Кравчука. Щоправда, дещо розрядив ситуацію Іван Драч, який жартома запропонував, щоб гербом СНД був «тризубр».

...Уже вдома, коли розшифровував запис, звернув увагу на слова «хитрого лиса»: «Треба прибрати з дороги колоду під назвою СРСР». Це речення і стало заголовком у розповіді про інтерв’ю.

Відтоді чимало збігло води у Дніпрі. Народилося чимало міфів. Про баньку, п’янку і... полювання на диких кабанів, після чого, мовляв, троє п’яних мужиків зруйнували могутню державу. Особливо багато про це казали російські комуністи.

І мене також цікавили подробиці. Особливо після того, коли в інтерв’ю до першої річниці референдуму на підтримку Акта про державну незалежність Леонід Кравчук сказав мені, що їхав у Білорусь із домашньою заготовкою. Проте ні у Бориса Єльцина, ні у Станіслава Шушкевича жодних планів не було. Понад те, увечері 7 грудня, коли у Віскулі приїхала російська делегація, Борис Єльцин поставив Леоніду Кравчуку три запитання від Михайла Горбачова:

— Чи згодна Україна підписати новий союзний договір?

— Чи згодна Україна внести правки і підписати угоду?

— Чи згодна Україна розробити свій варіант союзного договору і підписати його?

На всі три запитання Борис Єльцин отримав негативну відповідь і розгублено запитав:

— Так що будемо робити?

За однією з версій, Леонід Кравчук відповів: «Будемо вечеряти». Можливо, з цього і пішла гуляти чутка про п’янку. А можливо, від того, що Борис Єльцин 7 грудня провів цілий день у товаристві тодішнього прем’єра Білорусі В’ячеслава Кебича і приїхав у Віскулі після дружньої вечері у Мінську.

Основні події розгорнулися наступного дня. Отут Леонід Макарович і витяг свою домашню заготовку. Дискусія була тривалою. Росіяни наполягали на збереженні єдиної держави. І тоді, принаймні так розповідав сам Кравчук у 1994 році в Тернополі, він сказав:

— Що, й надалі будете ділити владу з Горбачовим?

За його словами, першим зреагував тодішній державний секретар РФ Геннадій Бурбуліс, який сказав: не бути цьому!

Після цього вирішили, що неприємну новину Михайлу Горбачову повідомить Станіслав Шушкевич, а Борис Єльцин розповість про рішення трьох Джорджу Бушу-старшому, який тоді був Президентом США. А Леонід Кравчук полетів у Київ, де й провів ту прес-конференцію, після якої став знаменитим і автор цих рядків. Бо прес-конференція транслювалася у запису по УТ-1 і мені почали телефонувати знайомі, про яких я почав уже забувати, з усієї України...