Такий лейтмотив листа до Президента України ялтинських активістів комітету захисту конституційних прав громадян. Як і багатьох ялтинців, їх глибоко вразила історія десятилітнього (!) безрезультатного ходіння по судах 83-річного інваліда війни Миколи Івановича Мішина, котрий, проте, мужньо й послідовно не втрачає надії нарешті добитися справедливості.
Починалася ця прикра історія ще 17 років тому, коли сім’ї Мішиних Ялтинський вузол зв’язку виділив під садівництво чотири сотки на дачному масиві в селі Перевальне Сімферопольського району. Самотужки Микола Іванович збудував на цій ділянці скромний, але капітальний садовий будиночок, виростив сад, сподіваючись, що цей облагороджений ним куточок у горах зробить старість пошрамованої війною літньої людини щасливішою і спокійнішою.
Не так сталося, як гадалося. Підвело ветерана, як він каже, вроджене, виховане змалку почуття правдолюбства й чесності, невміння заплющувати очі на неподобства, коли писав скарги на керівництво й бухгалтера садового товариства
«Яблунька» у далекі дев’яності роки. Саме з цим фактом ветеран пов’язує наступні події. Дружина Мішина у зв’язку з хворобою просила переоформити ділянку чоловікові. А її виключили з товариства за несплату внесків, ділянку відібрали і віддали іншій людині. Суди всі ці роки виносять рішення то на користь Мішина, то проти нього. На старість його життя перетворилося на страдництво майже щоденних обертань по замкненому механічному й бездушному колу судових інстанцій. Тим часом виробленій, дуже похилого віку людині дедалі болючіше пече незаслужена зневага, «ходіння по муках» стають дедалі виснажливішим і тяжчим випробуванням для серйозно підірваного війною здоров’я. Микола Іванович серед цих хитросплетінь судочинства у розпач не впадає і не збирається полишати захист свого останнього плацдарму: не звик ще з фронтових часів.Повідомимо лише про останні епізоди цього двобою. У 2004 році прокурор Сімферопольського району в інтересах Мішина подав позов з проханням до суду визнати приватизацію земельної ділянки дідуся недійсною та визнати право власності ветерана на споруджений тут садовий будиночок. Невдовзі прокурор Сімферопольського району написав апеляційну скаргу на рішення суду, яким у позові прокурору було відмовлено. Потім прокурор подав касаційну скаргу до Верховного Суду України на ухвалу Апеляційного суду автономії, який залишив рішення Сімферопольського суду без змін. Після майже трирічного лежання без розгляду у Верховному Суді лише недавно вона була переправлена ним у Запорізький апеляційний суд, де
«відлежується» й досі. За цей час стоси інших справ молодших та спритніших вже найвищі судочинці країни, певно, давно вирішили. Коли ж дійде черга до ветерана Мішина?До речі, на землю дачних масивів у Криму почалося справжнє полювання. Навіть занедбану дачну ділянку в благодатному Криму вже не купити за кілька сотень доларів, як кілька років тому. Ціни на чотири сотки землі, за оцінками експертів, вже зросли щонайменше в десять, а то й у двадцять разів. Прокурори автономії кажуть, що дедалі більший відсоток розслідувань правоохоронців почав припадати саме на махінації з землею. У Рескомземі автономії нам повідомили, що їх дедалі більше стало турбувати стрімке й невпинне зростання кількості
«підкилимних» оборудок купівлі-продажу землі, зокрема, садівничих товариств, припинити які й зробити прозорими можна буде тільки після завершення приватизації земель.Крим.
