Наукове обговорення цінової ситуації та цінової політики в Україні

6 грудня 2007 року в Інституті законодавства Верховної Ради України відбулося засідання «круглого столу» на тему «Нормативно-правові та соціально-економічні засади цінової політики в Україні».

Засідання відкрив директор інституту, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко (на знімку), який відзначив системну роботу «круглих столів» та науково-практичних семінарів в інституті й, зокрема, підкреслив злободенність розгляду нормативно-правових та соціально-економічних засад цінової політики в Україні на черговому «круглому столі».

Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України А. Пишний зробив висновок про накопичення інфляційного потенціалу в економіці України. Інфляція вдарила по всіх прошарках населення, але найбільший збиток зазнали бідні і малозабезпечені. Водночас цьому простежуються намагання штучно стримати зростання споживчих цін адміністративними заходами, а не через підключення ринкових механізмів. З огляду на це більш обґрунтованим було б не таргетування інфляції, а здійснення антиінфляційної політики, яка має включати комплекс заходів щодо нейтралізації насамперед немонетарних чинників інфляції. На часі розробити законопроект про нову редакцію Закону України «Про ціни і ціноутворення», передбачивши у ньому, зокрема, переважно ринкові механізми впливу держави на ціноутворення, в тому числі шляхом здійснення державних закупівель (інтервенцій), розширення функцій та підвищення відповідальності Державної інспекції контролю за цінами.

Президент Української аграрної конфедерації Л. Козаченко багато уваги приділив становищу з цінами на продовольство і у світі загалом, і в окремих секторах економіки. Системно проаналізувавши процеси та тенденції, що відбуваються у глобалізованому світі, доповідач сформулював базові чинники, які впливають на перспективи розвитку аграрного сектору в Україні. Показано, що держава має можливості законодавчо й організаційно впливати на підвищення цін. Це тим більш важливо, що, враховуючи експортну орієнтацію української економіки, на нашому споживчому ринку відображаються коливання світової цінової кон’юнктури.

Начальник державної інспекції з контролю за цінами Мінекономіки України Н. Немодрук констатувала причини, які зумовили «ціновий бум», попри те, що рік почався загалом успішно. Тим часом лише за 10 місяців сукупне підвищення споживчих цін досягло 11,7 відсотка, динаміка інфляційних процесів не стихає, тому можна прогнозувати річну інфляцію до 15 відсотків, тобто вдвічі вищу за минулорічне передбачення, за яким розраховувався державний бюджет на 2007 рік. Наступного року Україна вже напевне вступить до СОТ. Отже, необхідно передбачити розумні й дієві кроки, щоб зберегти власне виробництво споживчих товарів, допомогти йому в підвищенні якості до міжнародних стандартів й водночас не завдати збитків власним громадянам як споживачам.

Під час дебатів, в яких узяли участь д. юр. н, проф. Селіванов, д. юр. н., проф. О. Зайчук, д. юр. н., проф. Н. Нижник, доц. В. Литвицький, доц., І. Шумило, всебічно аналізувалися різноманітні причини цінової вакханалії — від впливу глобальної зміни клімату та світового подорожчання енергоносіїв і продовольства до психологічних чинників споживчого ажіотажу, спричинених політичною нестабільністю в державі. Утім, учасники обговорення погоджувалися з тим, що основні причини зростання цін не діють ззовні, а перебувають усередині країни (проф. В. Черняк, проф. О. Розинка), і серед них найперші — «інфляція витрат», проявом якої є динамічне зростання оптових цін виробників промислової продукції, та «інфляція пропозиції», обумовлена зростанням цін на імпортовані товари. Окремо аналізувалося питання стосовно цін на житло, які зростають швидше, ніж усі інші параметри української економіки. З конструктивними пропозиціями з цього приводу виступив А. Паливода.

Проаналізовано механізми ціноутворення на природні ресурси, що функціонують на принципах, закладених у радянські часи. Тиск на ціну вугілля вже позначився на зростанні числа катастроф і аварій у вуглевидобуванні — хронічна збитковість шахт призвела до практичного зупинення робіт з безпеки, зрештою, до масової загибелі людей. Отже, надії на зниження вартості енергоресурсів усіх видів треба відкинути — основна увага в державі має бути зосереджена, як сьогодні в усьому світі, на оптимізації споживання енергоресурсів у всіх сферах: і у виробничій, і у споживчій. Прозвучала думка (проф. В. Шевчук), що сукупний обсяг коштів, витрачених Україною на дотації споживачам енергії за роки незалежності, напевне не менший за необхідні капітальні витрати для переведення виробництва і побуту на економію енергоресурсів.

Учасники «круглого столу» дійшли спільного висновку стосовно необхідності невідкладно відпрацювати напрями реалізації конкурентної, грошово-кредитної та антиінфляційної політики.

***

5 грудня 2007 року в Інституті законодавства Верховної Ради України в рамках Української школи законотворчості відбулося відкриття навчального курсу «Законотворча діяльність» та проведено перший навчально-методичний семінар для групи фахівців Національного інституту стратегічних досліджень та представників органів виконавчої влади, робота яких пов’язана з підготовкою законопроектів.

Програма курсу розрахована на 72 години і сформована відповідно до завдання надання комплексу необхідних теоретичних знань у сфері права, законодавства та його галузей, захисту прав людини, законодавчої техніки, законотворчого процесу тощо. Курс супроводжуватимуть відповідні практичні заняття.

Чотирирічна практика проведення таких заходів у межах роботи школи показала необхідність та актуальність постійного звернення до питань застосування законодавчої техніки, розв’язання мовно-термінологічних проблем, вивчення конституційних основ сучасного законодавства як головних чинників його вдосконалення. Саме ці теми були презентовані на першому семінарі як головні в програмі наступних занять для різних груп слухачів.

Захід був організований за сприяння Офісу координатора проектів ОБСЄ в Україні.