Майже 20 тисяч кілометрів за 134 дні подолав чернігівський мандрівник Олександр Волощук. Він щойно повернувся в місто на Десні. Вже кілька років поспіль Олександр здійснює мандрівки місцями, куди занесла доля репресованих українців. Цього разу вирішив на власні очі побачити сумнозвісну, так звану 501-у, будову — гігантську залізницю Салехард—Надим—Ігарка.
— Під час її будівництва загинуло до 100 тисяч репресованих, — розповів на прес-конференції мандрівник. — Сталін планував зробити 1300-кілометрову залізницю, а потім в Ігарці закласти велику військову базу. Тепер це тисячокілометрова мертва дорога: іржаві рейки, трухляві шпали, бур’яни...
Раніше мандрівник вже побував у Кургані, Тюмені, Тобольську, Ханти-Мансійську, Сургуті, Новому Уренгої, Ярославлі, Вологді, Великому Устюзі, Сиктивкарі, Салехарді, Надимі, Тотьмі, Котласі тощо. Якщо не було попутного транспорту, долав відрізок шляху пішки. Всього за час мандрівки пройшов у такий спосіб 265 кілометрів.
Хоча мав намет, користувався ним дуже рідко, каже мандрівник, бо майже скрізь зустрічав земляків-українців. У Сургуті, приміром, його екскурсоводом був директор торгового дому Володимир Самборський. За власні кошти він поставив у місті пам’ятник Т. Шевченку. До речі, в цьому населеному пункті діє аж чотири українські товариства! Щоправда, така кількість пояснюється типовими для сьогодення незгодами між українцями... У Тюмені гостював у редакції газети
«Голос України Західного Сибіру», яка виходить раз на місяць.На прохання чернігівки Любові Приймак знайшов місце поховання її репресованого діда.
— На жаль, — каже мандрівник, — кладовище у 1960-х роках знищили й забудували. На місці могил я знайшов занедбану лазню.
Велике враження на мандрівника справила зустріч в Ухті з колишньою зв’язковою УПА Параскою Слободян та іншими земляками. Чимало з них після виселення з України змушені були приживатися на півночі Росії.
Тепер Олександр Волощук хоче впорядкувати свої записи і за результатами подорожі підготувати книжку.
Чернігів.
На знімку: мандрівник демонструє костилі з мертвої залізниці.
Фото автора.