Селу потрібна школа! І не важливо, скільки в ній учнів. Проблема малокомплектних сільських шкіл існує давно (якщо не сказати — завжди), і до неї вже звикли. Ще двадцять років тому їхня наявність виправдовувалася демографічною перспективою.

Сьогодні картина змінилася. За попередніми прогнозами, до 2012 року на область очікує великий демографічний спад. Інакше кажучи, збільшення кількості учнів у загальноосвітніх школах не буде. Власне, вже нинішнього навчального року число тих, кого навчають, скоротилося на 13,1 тисячі.

Чи потрібні в такому разі «малокомплектки»? Чому діти повинні бути заручниками політики органів місцевого самоврядування, заснованої за принципом «Немає школи — немає села»?

— Це непросте запитання, — каже начальник управління освіти і науки Луганської облдержадміністрації Ірина Цимбал. — У регіоні 278 сільських шкіл, з яких близько 50 — малокомплектні (від 3 до 40 дітей). Цього року за рішенням місцевих громад ми закрили десять і, ймовірно, цей процес триватиме. Як педагог, я підтримую таку реорганізацію, тому що для мене головне — якість освіти. Дитина, яка навчається в малокомплектній школі, навряд чи розкриє свої здібності. Коли фізику викладає географ, а іноземну мову — вчитель фізкультури, якість, зрозуміло, залишає бажати кращого. Хоча ми готуємо вчителів для роботи на селі, намагаємося, щоб вони володіли інтегрованими знаннями. Ви знаєте, про що діти мріють, коли приходять у повну школу? Якнайшвидше освоїти комп’ютер.

Аргументів на користь «малокомплекток» у педагогів небагато. Місцеві громади теж змінюють свою позицію. Цьому насамперед сприяє Закон України «Про освіту». Зокрема, стаття 14 зобов’язує органи місцевої влади забезпечувати безоплатне підвезення учнів до шкіл, розташованих в іншому населеному пункті. В області, до речі, підвозиться майже 10 тисяч учнів. Проблема в іншому: що робити з приміщенням?

Усі «малокомплектки» перебувають на балансі органів місцевого самоврядування, отже, їхня доля залежить від громади. До слова, десять тих, що закрилися, влада утримує як навчальні заклади. Але це сьогодні. А що завтра? Користуючись ситуацією, обласне управління освіти і науки веде свою політику. У 64 селах області загострюється проблема дошкільних закладів. Їх пропонують відкрити на базі «малокомплекток». Ірина Цимбал вважає, що після 2011 року, коли ситуація з народжуваністю на селі поліпшиться і з’явиться потреба відкрити школу, проблеми з приміщенням не буде.

Міська рада Лисичанська, наприклад, підрахувала, що до 2011-го місту знадобиться мінімум чотири дитсадки, і тому на свій баланс влада бере декілька відомчих закладів. У сільських районах такої можливості немає, отже, треба зберегти те, що є.

Луганськ.