Дві теплові станції, що братимуть тепло з... відпрацьованих стоків на очисних спорудах, планують збудувати у Вінниці за участю скандинавських фахівців
Сто тисяч тонн стокової води потрапляє протягом доби на очисні споруди у Вінниці. Її температура — 12-18 градусів. Якщо відібрати частину цього тепла, то, за підрахунками фахівців, можна взимку обігрівати більшість будинків у мікрорайоні Вишенька та весь новий мікрорайон Поділля, а влітку повністю забезпечити названі райони гарячою водою, підігрітою за рахунок теплової енергії з відпрацьованих стоків. За нинішньої ціни на природний газ економія коштів становитиме 14 мільйонів гривень на рік. А за майбутньої?
— Технологія теплових насосів не нова, — каже заступник голови Вінницької облдержадміністрації Василь Жердецький, який безпосередньо опікується реалізацією цього проекту. — Нам іще в інституті про неї розповідали. Було це давно, наприкінці 60-х років минулого століття. Ні тоді, ні в наступні роки впроваджувати її не було сенсу — блакитного палива мали вдосталь, і коштувало воно, як то кажуть, копійки.
Першими на практиці широко застосували названу технологію шведи. Важко повірити, але майже весь Стокгольм гріється саме за рахунок відбору тепла з води.
«Я б ніколи не повірив у це, якби особисто не переконався, — продовжує Василь Жердецький. — Тому в Україні до цього ще ставляться скептично. Не тільки в нас, ніде в СНД, наскільки мені відомо, не використовується така технологія».Тим часом вінничани вже більше року вивчають шведський досвід. Після того, як остаточно переконалися, що використання теплових станцій — справа реальна, знайшли інвестора. Фінансувати проект зголосилися представники бізнесу нашої столиці. Допомагатимуть у будівництві шведські фахівці з відомої стокгольмської фірми
«Термоекономі». Термін будівництва такої станції — приблизно півтора року. Не залишається байдужим до реалізації проекту у Вінниці й посол Швеції в Україні. Він виявив бажання допомогти в отриманні кредиту в одному з європейських банків. За спільними розрахунками наших і шведських фахівців, щоб забрати тепло з названого вище обсягу відпрацьованих стоків, потрібно мати дві теплові станції. Вартість однієї з них 19 мільйонів євро, іншої — трохи більше десяти мільйонів у європейській валюті.Як подаватимуть отриману теплову енергію до споживача? Технологія, яку мають намір впровадити у Вінниці, передбачає використання наявних теплових мереж. Теплотрасу треба буде прокласти лише від очисних споруд до котелень. До мікрорайону Вишенька на відстані трьох кілометрів. А до мікрорайону Поділля її довжина у два рази коротша.
Доповненням до двох теплових станцій стане установка для утилізації викидів вуглекислого газу. Як пояснив співрозмовник, біогаз за своєю структурою на 50 відсотків складається з метану. Останній є отруйним продуктом. До того ж він у 24 рази агресивніший щодо руйнування озонового шару атмосфери порівняно з вуглекислим газом. У сусідній з нами Угорщині біогаз уже не
«випускають» в атмосферу. Його «ловлять» і змушують працювати. Чи реальна перспектива реалізації цього вкрай потрібного проекту?— Все залежатиме від того, наскільки прийнятними будуть для нас умови інвестора, — пояснив пан Жердецький. — Однак безперервне здорожчання природного газу робить альтернативну енергетику надзвичайно привабливою справою. Тому сподіваємося, що обласній владі вдасться знайти спільну мову з інвесторами. Принаймні перший крок ми вже зробили — підписали інвестиційну угоду про співпрацю обласної влади з підприємницькою структурою, яка фінансуватиме будівництво.
— Упровадження альтернативних джерел енергії є одним із пріоритетів, передбачених обласною програмою стратегічного розвитку області на 2006—2015 роки. — коментує голова Вінницької облдержадміністрації Олександр Домбровського. — Щоправда, її втілення подекуди доводиться починати, хоч як це не дивно звучить, з переконування окремих керівників у доцільності того чи іншого проекту. Наприклад, коли обласна влада запропонувала керівникам двох бюджетних установ установити для опалення їхніх приміщень котельні на пресованій соломі, ті, повірте, скептично поставилися до такої пропозиції.
«Як можна соломою обігріти тисячу квадратних метрів приміщення?» — дивувася один із них. Нині керівник згадує про ті діалоги з усмішкою.Котельня працює й дає достатньо тепла. Подивитися, як можна грітися від соломи, приїздять представники не лише з нашої, а й з інших областей. На базі досвіду цієї установи провели декілька нарад з керівниками насамперед бюджетних установ. Тепер ні в кого не виникає сумнівів щодо доцільності переходу на такий вид отримання тепла. Котелень працює дві, а до кінця року закінчать їх монтаж ще у чотирьох закладах бюджетної сфери. Солома, але не пресована, а подрібнена, є паливом для тринадцяти котелень, встановлених у школах, лікарнях, дитбудинках. Соломи в нашому аграрному регіоні достатньо, тому так активно використовуємо її для обігрівання приміщень.
Маємо дві котельні установки, які працюють із використанням деревини, зокрема, пресованої тирси і подрібненого хмизу. У Піщанському, Мурованокуриловецькому, Крижопільському та Чечельницькому районах для обігріву приміщень використовують електрику за нічним тарифом. Справа із переходом на альтернативні джерела енергії просувалася б швидше, якби держава підтримувала її фінансово. Поки ж у минулому році вперше за весь час область отримала з держбюджету на впровадження заходів з енергозбереження мільйон гривень. До цієї суми ми додали 1,2 мільйона гривень з обласного бюджету. Плюс кошти місцевих бюджетів...
Вінницька область.
Фото автора.
