Молитовно склавши руки, баба Ганя — Ганна Семенівна Забаділіна — спокійно спостерігає за метушнею біля шафової. Навіть легку посмішку важко помітити на її зораному зморшками чолі. У свої 82 роки жінка «таки діждалася того довгоочікуваного тепла». Але рада більше не за себе, а за старшу сестру Женю. Євгенії Семенівні Сидоренко — 84. І їй дуже вже хотілося хоч трохи пожити у ті часи, коли не треба буде тягти до хати хмиз, дрова чи ще яку «горючку». Обидві пенсіонерки і ще більше 250 жителів Первозванівської сільської ради таки дочекалися того, що було в них на порозі ще на початку 90-х минулого століття, — природного газу.

Тоді, за часів змін суспільно-політичної формації, у старої влади руки до цього вже не доходили, а в нової — ще. Тож газовідвід, з якого залишилося зробити тільки індивідуальну розводку, так і залишився незакінчений. Дещицю грошей на його завершення так і не виділили. Не вистачило їх навіть на встановлення на трубопровід захисного обладнання. Тож металеві труби уже через півроку, відповідно до вимог техніки безпеки, експлуатувати не можна було. А ніхто й не збирався. Тут було їх цілих п’ятнадцять. Щось із встановленого використали для інших цілей, решта так і лежить у землі закопана. А жителі сіл Неопалимівки і Зорі, проходячи повз те закопане добро, важко зітхали та уявляли, як можна було б зажити по-людськи.

Змінилося все за рахунок кількох збігів. Хоч, як то кажуть, де в розумних збігається, там у дурних — навпаки. Сільчани обрали до органу місцевого самоврядування активних і небайдужих людей та ще й такого ж сільського голову — Тетяну Ковальову. З такою жінкою, кажуть неопалимівці, гріх не сотворити щось путнє та корисне. Тож незабаром ініціативна група сільських активістів переформувалася на сільський кооператив «Добробут» і обрала його головою Олексія Єременка. А Тетяна Ковальова вирушила до області вирішувати «паперові справи» — збирати дозволи та допуски. Нагодилася і підрядна будівельна організація — виробниче товариство «Кіровоград-Трансгазбуд» (гендиректор — В. Вінницький). І хоч сільський бюджет Первозванівської сільради не з бідних, якщо не з найбагатших в області, але «підняти» суму в 406,8 тис. грн., передбачених на будівництво кошторисом, і їм виявилося не під силу. Складність ситуації розуміли всі. Тому і знайшли спільну мову. Підрядна організація запропонувала свою оцінку вартості робіт — 343,9 тис. грн. А люди для спільного діла не пожалкували власних заощаджень і зібрали до наявних у сільському бюджеті 290 тисяч ще 53. Тож розпочаті навесні роботи закінчили вчасно — разом з першим листопадовим морозцем. Прокладено 4,2 км газових мереж, встановлено два газорегуляторні пункти шафового типу, газифіковано 70 будинків. До баби Гані і баби Жені прийшло тепло. А в сільського голови і місцевих депутатів нові задумки. Дороги — гірше не буває. А ще — розбудова інгульської шахти, розташованої неподалік, реально загрожує селянам втратою води. Тож і водогін не завадить. Обласна влада обіцяє в добрих справах всіляку підтримку і допомогу. І кооператив з такою вдалою назвою, мабуть, ще знадобиться.

Неопалимівка — Кіровоград.

На знімку: Ганна Семенівна Забаділіна дочекалася тепла, яке створювала разом з іншими і власними руками.

Фото автора.