Позачергове засідання 27 січня
Позачергове засідання парламенту було скликано у зв’язку з загостренням ситуації на сході України. Перше питання порядку денного — проект постанови про Заяву Верховної Ради щодо військової агресії Російської Федерації та звернення до міжнародних структур із закликом вжити заходів до припинення військової агресії Росії щодо України. Перед початком обговорення Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман наголосив, що ці заява та звернення мають стати і юридичними, і символічними. «Досить агресії і вбивств», — заявив глава парламенту.
Під час виступів від фракцій лідер фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко продемонстрував незаперечний доказ військової агресії Росії — знайдений у вбитого солдата військовий квиток громадянина Російської Федерації — такого собі Сєргєєва з Дагестану, котрому було також видано військовий квиток «ополченця». Більшість промовців пропонували визнати дії Росії «військовою агресією» проти України.
Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко закликала також ухвалити звернення до Міжнародного кримінального суду — щоб направити своїх представників до України для підтвердження агресії і порушення кримінальних справ. «Опозиційний блок» зареєстрував інший проект заяви, у якій хоча й передбачалося визнати події на сході України військовими діями, але ішлося, що вирішення військового конфлікту неможливе військовим шляхом, і пропонувалося відновити переговори з Росією.
Однак, зрештою, на розгляд парламенту було внесено узгоджений проект Постанови — «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської асамблеї ГУАМ, парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором». За ухвалення цієї заяви підписалися лідери всіх фракцій коаліції, — повідомив перед голосуванням В. Гройсман. Зрештою, проект постанови №1854 підтримав 271 депутат.
Верховна Рада:
*рекомендувала Прем’єр-міністру України створити в системі виконавчої влади посаду урядового уповноваженого з питань протидії збройній агресії Російської Федерації проти України та ліквідації її наслідків.
* закликала міжнародне співтовариство посилити санкції до Російської Федерації як країни, яка підтримує агресію на території України
* запропонувала звернутися до міжнародного співтовариства щодо надання Україні військово-політичної підтримки та виключення Росії з Ради Безпеки ООН як країни-агресора, яка блокує ухвалення всіх рішень ООН щодо ситуації на Донбасі.
Після голосування Голова Верховної Ради Володимир Гройсман заявив, що швидко підпише ухвалену постанову і направить її всім адресатам. Потім Верховна Рада прийняла за основу в першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання організацій терористичними. Законопроектом, внесеним урядом, передбачається внести до Кодексу адміністративного судочинства України, законів «Про Службу безпеки України», «Про Раду національної безпеки і оборони України» та «Про боротьбу з тероризмом» і пропонується визначити підстави та порядок визнання певних організацій терористичними. Секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Антон Геращенко, представляючи законопроект, наголосив, що у ньому немає слів «ДНР» чи «ЛНР», адже законопроект приймається на роки вперед і може стосуватися будь-яких організацій. Уряд запропонував такий механізм: СБУ звертається до Генпрокурора з проханням перевірити дані та факти про те, що дана організація є терористичною, і той упродовж дня приймає рішення про визнання організації терористичної. Потім таке рішення має бути затверджено РНБО та введено в дію указом Президента. Лідери терористичних організацій оголошуватимуться персонами нон грата.
Проте під час обговорення депутати наполягали, що визначати організацію терористичною має Верховна Рада за поданням РНБО. Таку думку висловили лідери фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко та фракції Радикальної партії Олег Ляшко. Із урахуванням висловлених пропозицій законопроект прийнято в першому читанні.
В інтересах національної безпеки та оборони парламентом прийнято ще одне рішення — Верховна Рада ухвалила в цілому Закон «Про внесення змін до Закону «Про очищення влади» щодо додаткових заходів із забезпечення обороноздатності держави». Законопроект скасовує заборону, яку було встановлено законом «Про очищення влади» (про люстрацію) до осіб вищого офіцерського складу, які обіймають чи обіймали посади в органах внутрішніх справ, Службі безпеки України, Міністерстві оборони України, Генеральному штабі, Національній гвардії, Державній прикордонній службі та інших законних військових формуваннях, якщо це необхідно для забезпечення обороноздатності держави та за умови задоволення відповідного клопотання в порядку, визначеному цим законом.
Автор законопроекту Андрій Тетерук («Народний фронт»), представляючи законопроект, відзначив, що за законом про люстрацію були звільнені з посад багато військових — фахових генералів, однак їхній досвід зараз може знадобитися для керування військами. Проте Юрій Луценко наголосив, що новий закон не стосуватиметься решти працівників правоохоронних органів, які і надалі підпадатимуть під дію закону про очищення влади. Голова Комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв застеріг від того, що не можна допустити, щоб повернулися Пшонка, Захарченко чи Якименко, котрі скоїли злочини за часів Януковича, а повернути на посади лише тих генералів, які мають відношення до армії та оборони держави.
Потім депутати включили до порядку денного ще низку законопроектів, спрямованих на посилення обороноздатності держави, однак їх розглядатимуть уже на наступних пленарних засіданнях, після доопрацювання в парламентських комітетах. На початку пленарного засідання парламенту депутати вшанували пам’ять усіх невинно загиблих як у роки Голокосту, так і під час нещодавніх терористичних атак в Україні (на знімку). Глава парламенту Володимир Гройсман відзначив, що у трагічну дату для людства вся світова спільнота сумує за жертвами Голокосту. «У цей день ми також шануємо пам’ять тих, хто загинув від рук злодіїв, варварів, злочинців, які обстрілюють і вбивають невинних людей у Волновасі, Маріуполі, Донецьку, — сказав В. Гройсман. — Це сум для кожного з нас, для всього цивілізованого світу. Голова Верховної Ради закликав зробити висновки з історії, а не повторювати історію, яка несе людські жертви».
Склали присягу народного депутата Юрій Бабій («Народний фронт»), Ярослав Лесюк та Ірина Луценко (Блок Петра Порошенка). Центральна виборча комісія зареєструвала їх парламентаріями 26 січня 2015 року замість тих, хто перейшов працювати до виконавчих органів влади. Обранці змінили календарний план проведення другої сесії Верховної Ради восьмого скликання на лютий. Упродовж лютого два тижні — з 2 по 6 і з 9 по 13 лютого — парламент працюватиме у пленарному режимі, тиждень з 17 по 20 лютого — у комітетах, тиждень з 23 по 27 лютого — з виборцями.
До кінця нинішнього тижня народні обранці працюватимуть у виборчих округах, тож наступне пленарне засідання, якщо, дай Бог, не трапиться надзвичайних подій, має відбутися 3 лютого. У цей день буде водночас закрито першу сесію Верховної Ради восьмого скликання та відкрито нову, другу сесію.
ІЗ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО БОРОТЬБУ З ТЕРОРИЗМОМ»
Стаття 1. Терористична організація — стійке об’єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов’язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації;
Стаття 24. Відповідальність організації за терористичну діяльність
Організація, відповідальна за вчинення терористичного акту і визнана за рішенням суду терористичною, підлягає ліквідації, а належне їй майно конфіскується.
Заява про притягнення організації до відповідальності за терористичну діяльність подається до суду відповідно Генеральним прокурором України, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у встановленому законом порядку.
Під час засідання.
Сергій Рибалка, Денис Силантьєв та Сергій Скуратовський.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА та Анастасії СИРОТКІНОЇ.
