Кому — «хатинку» біля моря?

Особливо складно знайти потенційних покупців їхнім власникам, які зазвичай масово виставляють на продаж цей «залежаний» товар одразу після курортного сезону. Фахівці підрахували, що попит на «хрущовки» сьогодні менший на чверть за пропозицію. Мінімальна вартість їх у місті завмерла на цифрі 60 тис. у. о., у центрі вони коштують рівно вдвічі більше.

Це зупиняє й інвесторів, які купують квартири для перепродажу чи здавання в оренду. Частка їх знизилася зі звичайних 40 до десяти відсотків, бідкаються в агентствах. Кажуть: основні покупці ялтинської нерухомості — росіяни, жителі Донецька, Дніпропетровська, Києва. Вони після недавніх виборів зберігають тимчасову інертність, яка перед Новим роком, найвірогідніше, виллється в активізацію попиту майже на чверть, що спровокує чергове зростання цін на житло, динаміка якого в кінці року може збільшитися щонайменше на 15%.

Характерно, що вартість квадратного метра «хрущовки» в Ялті вже досягла трьох тисяч у. о., при тому, що в місті бум новобудов, у яких той само квадратний метр житла дешевший рівно наполовину. Тож дедалі більше покупців вкладають гроші в нове житло. Попит на цю категорію помешкань зріс за останні місяці на 50%. І настільки ж стало більше тих, хто купує «нові стіни» для перепродажу й оренди. Експерти пояснюють такий сплеск високою інвестиційною привабливістю новобудов і швидкою їх окупністю. Помітно збільшилася також і частка іноземців, охочих придбати апартаменти біля хвиль.

Протягом наступних трьох років будівельні компанії здадуть не менш як двадцять елітних багатоповерхівок, а до 2020 року заплановано реалізувати щонайменше 60 амбітних проектів житлових комплексів. Сьогодні в Ялті продають шикарні квартири «з морем у вікні» за ціною 3—10 тис. у. о. за метр квадратний у дванадцяти новобудовах.

Причому престижне житло демонструє дедалі помітнішу тенденцію до подорожчання. Приміром, цього року майже всі елітні новобудови зросли в ціні щонайменше на 30%. Сьогодні навіть старенький котедж площею 150 кв. м менше ніж за півмільйона вже не купити. Така само ціна апартаментів площею 360 кв. м у містечку новобудов у Гурзуфі — «Вілла Троянд». Бажаючим засинати під шум хвиль на околицях Ялти доводиться викладати щонайменше мільйон доларів.

Спеціалісти свідчать: за рік попит на елітні ділянки (найбажаніші — в 10-20 соток) зріс на третину. Оскільки таких пропозицій на всуціль «забетонованому» узбережжі стає дедалі менше, найбільш ліквідні з них подорожчали на 30-40%. Ціни в найпривабливіших місцях у місті — від 25 тис. у. о., і 17 тисяч доларів за сотку на околицях Ялти. Останнім часом, зауважують ріелтори, зростає інтерес і до ділянок та будов у лісовій зоні біля Ялти, де ціни на землю поки що від 12 тис. у. о. за сотку. Але вже сьогодні зрозуміло: «просіки» серед приморських сосен швидко подорожчають на 30-50%. Ще можна знайти такий «наділ» в Гурзуфському, Масандрівському, Кореїзькому, Сімеїзькому, Фороському, Лівадійському районах чи на околицях Алупки.

За інформацією місцевих ріелторів, ціна землі на Південнобережжі залежить передусім від видових характеристик та коливається вже від 28 тис. у. о. за сотку й щороку в середньому подвоюється. Найдорожчі ділянки за 100-150 метрів від моря «за окрему ціну» продаються завжди кулуарно. Недооформлені найпроблемніші в сенсі законності ділянки успішно продають по 5 тис. у. о. за сотку, коли всім відомо: Південний берег Криму давно вже перетворився на затісну поляну, де рік у рік, як гриби, виростають нові котеджі, вілли, левова частка яких зводиться не за законом.

Зрима тенденція: попри рішення й ухвали різних відповідальних інстанцій, аж до судів — незаконно споруджених об’єктів не меншає. Навпаки — плодяться такі «хоромки» дедалі рясніше, зокрема, в охоронних прибережних смугах, на виноградниках і в заказниках та заповідниках. Відомо: жодне з численних на півострові судових рішень про знесення скандальних, але елітних споруд не виконано досі. Тим часом кількість самозахоплень у Ялті й Алушті зростає катастрофічно, обраховується сотнями й збільшується щомісяця на кілька десятків об’єктів.

У прокуратурі вважають, що неналежну принциповість виявляє Рескомзем, а там твердять, що прокуратура не завжди виявляє наполегливість у доведенні справ до суду. Усі запевняють: незважаючи на те, що в країні й розроблено правовий механізм звільнення незаконно зайнятих ділянок і територій та земельних масивів, жодного такого випадку ні в Криму, ні в Україні ще не було. Вперта і тривала оборона навіть історичного центру Ялти її громадянами виявилася неефективною, хоча влада ніби й шукає способи поєднати бажання жителів із вимогами екології і нових землевласників. Та перемагають масштабні проекти елітних готельних, житлових та багатофункціональних комплексів у серці міста й множаться конфлікти з бажаючими викупити цілі майнові комплекси санаторіїв та ласими до узбережних земель «літньої політичної столиці України» рейдерами.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.