Рокитнівський район Рівненської області — типова поліська глибинка, яку, на жаль, не минула чорнобильська біда. Але, крім проблем, спричинених нею, місцевій владі доводиться розв’язувати й іншу, звичайно, більш приємну, пов’язану з високою народжуваністю. Про це розмовляємо з головою Рокитнівської районної ради Володимиром БЛИЗНЮКОМ (на знімку).

— Володимире Петровичу, чим, на вашу думку, зумовлений такий «бебі-бум» у Рокитнівському районі?

— Як місцевий житель, знаю, що в нашому районі традиційно висока народжуваність, особливо в північних селах. Можливо, тому, що тут живуть родини віруючих. Але коли держава збільшила допомогу при народженні дитини, спостерігаємо справжній, як ви кажете, «бебі-бум». Щороку в районі з 52-тисячним населенням народжується більш як тисяча немовлят. Скажімо, торік їх було 1,2 тисячі, за десять місяців нинішнього року — 922. Навіть зафіксовано випадки, коли одна жінка народжує двічі на рік.

Загалом у районі 28 відсотків населення — це діти віком до 14 років, 2743 багатодітні сім’ї з дітьми до 18 років, 2725 — це родини, де виховується від трьох до десяти дітей, а в 64 — від десяти і більше дітей.

— Тобто спостерігається приріст населення, що нетипово для більшості районів Рівненщини?

— Справді, природний приріст населення в нашому районі, за даними 2006 року, є одним із найвищих в України і становить +10,8.

— Але це, мабуть, породжує цілу низку проблем, як, скажімо, розширення шкіл, мереж дитсадків тощо?

— Влада вже зробила чимало у цьому напрямі: добудували школу в селі Буда, знайшли приміщення під початкову в Нетребі, добудовуємо шість класних кімнат і спортзал у школі в Кисоричах тощо. Але попри це в нашому районі все ще гостро стоїть проблема розширення мережі дошкільних навчальних закладів. Адже 608 дітей не охоплені дошкільною освітою. Нині в районі функціонує 19 дитячих садків, в яких дошкільною освітою охоплено 23 відсотки дітей зазначеної вікової категорії. Цей показник порівняно з середньообласним дуже низький. Тому, щоб створити дітям умови для здобуття якісної дошкільної освіти (а для цього потрібно розширити мережу дитсадків), запланували вже наступного року відкрити дошкільні навчальні заклади загального розвитку з короткотривалим перебуванням дітей у селах Березове, Кам’яне, Старе Село, в 2009-му — в Познані, Вежиці, Дроздині, а також групи на базі дошкільних закладів у Біловіжі, Сновидовичах, Боровому, Залав’ї, Карпилівці та ін. І, звичайно ж, відновити в найближчі два роки дитсадки в селах Дерть і Блажове. А в селах, де немає таких закладів — Дубно, Купель, Крута Слобода, Заболоття, Буда, Осницьк, Обсіч, Хміль, — плануємо забезпечити консультпункти.

— Знаю, що в деяких селах району вже добудовано школи, оскільки з кожним роком стає більше учнів. Але чи розв’язана вже ця проблема?

— На жаль, ні. Скажімо, в селі Глинне давно назріла потреба в новій школі. Її будівництво розпочато у 2004 році, було освоєно майже 210 тисяч гривень, тобто мізер. Однак воно «заморожене» через відсутність фінансування, яке велось за чорнобильські кошти.

Терміново потрібно добудовувати школу в селі Познань. Адже вона розрахована на 220 учнів, а в ній навчаються 425. Згідно з прогнозом, у 2010—2011 навчальному році сюди прийдуть здобувати знання вже понад 600 дітей.

А ось учнів у селі Сновидовичі змушені харчувати в дитсадку, оскільки приміщення школи не відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам.

— Володимире Петровичу, Рокитнівський район, незважаючи на те, що він постраждав унаслідок аварії на ЧАЕС, єдиний у Рівненській області не має спеціального приміщення центральної районної лікарні. Але ж люди хворіють, і діти, на жаль, теж...

— Після аварії на ЧАЕС зросла захворюваність серед дитячого та дорослого населення, зокрема, ендокринної, системи кровообігу, дихання та шлунково-кишкового тракту. Збільшується кількість онкологічних захворювань. Людям потрібно лікуватись, тим часом немає спеціального приміщення центральної районної лікарні. У 2004 році було розпочато будівництво терапевтичного корпусу, однак уже два роки воно «заморожене» через відсутність фінансування. Щоправда, наприкінці листопада справа ця ніби зрушила з місця — надійшло 1 мільйон 240 тисяч гривень для продовження будівництва лікарні, кошторисна вартість якого 23 мільйони гривень.

Не краща ситуація і серед мережі сільських лікувально-профілактичних закладів, 60 відсотків яких перебуває в аварійному стані та непридатна до експлуатації. Щоправда, ми вишукуємо кошти, щоб виправляти цю ситуацію. Так, за кошти районного бюджету побудована сучасна лікарська амбулаторія в селищі Томашгороді, з дня на день справить новосілля така само і в селі Рокитне.

До речі, за власні кошти придбали два автомобілі «швидкої допомоги», зробили ремонт пологового та гінекологічного відділень. Правда, пологовий будинок старий, тут немає належних умов для породіль, хоча й усе можливе для цього робимо. Тому будівництво нового сучасного пологового будинку теж дуже актуальне.

— Тобто владі ще є над чим працювати?

— Звичайно. Але незважаючи на те, що високий рівень народжуваності створив низку проблем, народження дітей — це завжди радість і приємні клопоти.

Розмову вела Олександра ЮРКОВА.

Фото автора.