Волинь належить до областей, де виконавчу і представницьку влади розділено між начебто політичними однодумцями. А втім, більшість рішень з розподілу бюджету, власності, стратегічних господарських питань приймають зі скрипом.

Нелегкий компроміс

Обласну держадміністрацію очолює «нашоукраїнець» Володимир Бондар, обласну раду — «бютівець» Анатолій Грицюк. Головами райдержадміністрацій призначено переважно представників «Нашої України», а з 20 голів міських рад міст обласного підпорядкування і районних рад 13 — «бютівці». Серед 80 депутатів обласної ради рівно половину становлять представники БЮТ, 18 — виборчого блоку «Наша Україна», ще шість мандатів належить Українському народному блоку Костенка і Плюща. Тобто перевага «помаранчевих» сил у ній очевидна.

Однак уже на першій, установчій, сесії між «помаранчевими» виникла суперечка щодо кандидатури заступника голови обласної ради. Депутати від «Нашої України», серед них і голова ОДА В. Бондар, ніяк не хотіли бачити на цій посаді члена свого виборчого блоку Володимира Банаду — лише через те, що той не підтримав при обранні голови облради свого політичного партнера, директора головного регіонального управління «Приватбанку» Миколу Романюка, проголосувавши за «бютівця» Анатолія Грицюка.

Такі колізії виникають при розгляді й інших питань, особливо якщо там є інтерес однієї зі сторін. Ось і в жовтні на останній сесії облради під час розгляду змін до бюджету, як тільки начальник головного фінансового управління Ігор Никитюк завершив свій виступ, «бютівці» висловили свій протест. Мовляв, на бюджетній комісії було погоджено одні цифри, а в доповіді пролунали інші. Голова обласної ради Анатолій Грицюк навіть кинув репліку, що розподілом коштів в області «правлять ляльководи», яким потрібно насамперед таким чином проявити до когось свою увагу або виконати перед кимось обіцянку, «купивши для школи автомобіль чи комп’ютер». Після цієї репліки керівник фракції «Наша Україна» Сергій Слабенко попросив голову коректніше висловлювати свої думки, як цього вимагає його посада, водночас заявивши, що його колеги утримаються від голосування за будь-які пропозиції, крім тих, які підготувало фінуправління.

Дискусії виникли і при обговоренні змін до статуту ВАТ «Луцьке ремонтно-транспортне підприємство» (25% + 1 акція його перебувають у власності територіальної громади області), які давали б йому можливість організувати регіональний гуртовий ринок сільгосппродукції. На що депутат С. Слабенко заявив, що «Наша Україна» такого проекту рішення не підтримає, оскільки в ньому, на його думку, є юридичні неузгодженості. Рішення з цього питання сесія провалила, чим викликала нарікання Анатолія Грицюка на адресу «нашоукраїнців», які, на його думку, діють деструктивно і не бачать спільного інтересу населення області.

Від барикад до роботи

Отже, дружба дружбою, а тютюнець... окремо. Правда, «нашоукраїнцям» стає щораз важче відстоювати свої позиції. Адже у змаганні за симпатії виборців вони значно поступаються своїм опонентам з БЮТ. Так, на останніх виборах до Верховної Ради України в області блок «Наша Україна—Народна самооборона» набрав 124 770 голосів (19,97%, що на 0,87% менше, ніж на парламентських виборах—2006), БЮТ — 324 483 (57,49%, що становить +13,62% у порівнянні з попередніми виборами). Із позитивним сальдо завершили вибори також Партія регіонів 6,41% (+1,91), Блок Литвина — 4,77% (+1,48), КПУ-2,72 (+0,48). А ось за СПУ в області проголосувало лише 1,88% виборців (на попередніх — 4,2).

Багато місцевих політиків пов’язують відносну невдачу «НУ—НС» із результатами роботи місцевої влади, якій не вдалося за останні два з половиною роки істотно поліпшити добробут волинян. Адже область посідає одне з останніх місць в Україні за рівнем заробітної плати. Високим залишається і рівень безробіття, особливо в сільській місцевості. Волинське село занепадає. Скорочується поголів’я худоби в приватному секторі. Є проблеми зі збутом продукції рослинництва. Влада ж, здається, неспроможна вплинути на ці процеси. І хоч область посідає одне з перших місць у державі за темпами промислового зростання, однак більшість волинян не відчули це по своїх гаманцях. БЮТ, як опозиційна сила, могла дистанціюватися з цими невдачами місцевих владців. До того ж, осередки БЮТу в області були значно активніші за «НУ—НС».

Можна відзначити певний локальний успіх комуністів. Насамперед його пов’язують з постаттю Першого заступника Голови Верховної Ради п’ятого скликання Адама Мартинюка. На батьківщині Адама Івановича, в Любешівському районі, за комуністів проголосував кожен п’ятий виборець. Компартія тут поступилася електоральними симпатіями лише БЮТові, значно випередивши при цьому «НУ—НС».

Загалом же виборча кампанія пройшла на Волині відносно спокійно, без надзвичайних подій. Так само мляво триває політичне життя і в поствиборний період. Усі чекають, коли буде створено коаліцію у Верховній Раді. Можливо, це дасть новий поштовх місцевим партійним осередкам, які відверто відпочивають після недавніх виборчих баталій.

Спостерігаючи за змаганням двох лідируючих в області політичних сил, згадав часи, коли виконавча і представницька влади Волині, відстоюючи інтереси області, діяли спільно, підставляли одна одній плече. Про те, хто головніший, не йшлось. Навіть вітання до професійних свят голови ОДА і облради підписували разом. Тепер навіть добрих побажань не можуть об’єднати. Пише кожен окремо.

Волинська область.