До країни з початку року завезено більш як сто тисяч тонн м’яса по дві гривні за кілограм

Уряд нещодавно продовжив заборону на ввезення м’ясосировини за давальницькою схемою до 1 квітня 2008 року. Як коментують в Кабміні, зроблено це з метою недопущення спаду у виробничому сегменті м’ясного ринку та забезпечення населення якісною продукцією. Адже внутрішній ринок, який начебто два-три роки тому мав критичну залежність від імпорту м’ясопродукції, тепер оговтався, стає самодостатнішим, і ці тенденції буцімто посилюються.

За січень—вересень нинішнього року всіма категоріями господарств нашої країни реалізовано на забій майже 1 мільйон 872 тисячі тонн худоби і птиці в живій вазі, що на 166,3 тисячі тонн більше, ніж за відповідний період попереднього року. Й окреслена перспектива переповнена оптимізмом. Прогнозоване виробництво м’яса в живій вазі у поточному році порівняно з 2006-м за рахунок розвитку галузі свинарства та бройлерного птахівництва зросте на 177 тисяч тонн. У країні збільшиться на 2,7 кілограма й рівень споживання м’яса та м’ясопродуктів. За підрахунками, кожен громадянин нашої держави нинішнього року з’їсть 44,7 кіло окосту, ковбас, сала тощо.

Що стосується завезеного з-за кордону м’яса та харчових субпродуктів, то за 9 місяців 2007 року їх імпортовано 163 тисячі тонн. Цей показник порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на 20 відсотків. Із загальної кількості імпорту найбільше —109 тисяч тонн — завезено м’яса та субпродуктів свійської птиці. Причому тонна таких товарів коштувала 2115 гривень. У цьому разі зрозуміле незадоволення вітчизняних виробників. Адже це трохи більше двох гривень за кілограм. Звідси можна робити й висновки про якість м’ясопродукції, яка прямує до України за такою ціною!

Треба зазначити: 60,5 тисячі тонн м’ясопродуктів, тобто 37 відсотків всього імпорту, завезено на митну територію як давальницьку сировину. Від цього втрачає і бюджет, і споживач. Адже за ввезення товарів на давальницьких умовах сплата мита та ПДВ проводиться шляхом видачі простого (податкового) авальованого векселя. Причому відповідно до закону термін сплати за векселем може бути продовжений. Ухилення від сплати податків під час здійснення операцій з давальницькою сировиною відбувається і через грубе порушення чинного законодавства, а саме — суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності декларують низький вихід готової продукції після переробки. Часто-густо продукція, яка виробляється з давальницької сировини, не вивозиться за межі країни, а реалізується на внутрішньому ринку. Так, із завезених на митну територію України в 2006 році «давальницьких» 78,2 тисячі тонн, на переробку пішло 68 тисяч тонн. З цієї сировини нібито виготовлено лише 18,7 тисячі тонн готової продукції. А вивезено за межі країни тільки 12,8 (!) тисячі тонн.

Закупівля імпортної м’ясосировини без сплати податків спричиняє зниження ціни на внутрішньому ринку, робить неефективним вітчизняне виробництво продукції тваринництва та створює умови для недобросовісної конкуренції між вітчизняними товаровиробниками та імпортерами. Проте Міністерство закордонних справ при погодженні документа висловило застереження, що прийняття постанови може призвести до небажаних ускладнень під час вступу України до СОТ, хоча і визнало: «вжиття Україною подібного захисного заходу в цілому не суперечить нормам та принципам Світової організації торгівлі». Водночас Міністерство юстиції у своєму висновку відзначило, що проект постанови «не належить до сфери регулювання міжнародними договорами України». Тобто Україна, простіше кажучи, ні перед ким не брала зобов’язань не обмежувати ввезення м’ясопродуктів як давальницької сировини. До дискусії підключився й Департамент зовнішньоекономічного співробітництва Мінагрополітики, який зазначив, що документ «не має аналогів у законодавстві Євросоюзу». Швидше за все, таке висловлювання можна зрозуміти приблизно так: «м’ясна» постанова принаймні не йде врозріз із нормами європейського законодавства.

Незважаючи на прийняття постанови, спеціалісти зазначають, що офіційна заборона все одно має формальний характер і не вплине суттєво на ринок. Пов’язано це з процвітанням контрабандного імпорту м’яса. І, щоб надійно захистити вітчизняного виробника, потрібно перекрити ці канали ввезення.

До того ж компанії—імпортери м’яса і м’ясної сировини, прикриваючись рішеннями судів, продовжують завозити продукцію за давальницькими схемами на територію країни, незважаючи на чинну заборону.