* Приріст прямих іноземних інвестицій в Україну за 9 місяців становив 70,5 відсотка проти відповідного періоду минулого року, або на 5,2 мільярда доларів США — чи не свято для Держкомстату?

* Аварія на шахті ім. Засядька — ще один техногенний і моральний виклик владі.

* Мінекономіки підвищило прогнозний показник інфляції на 2007 рік з 7,5 до 14,5 відсотка.

Іноземці збільшують інвестиції в нашу економіку — то очевидний факт. Дев’ятимісячний приріст і справді схожий на інвестиційний бум, за яким мали б бовваніти нові робочі місця й економічне процвітання. 7,4 мільярда доларів США капіталовкладень (найбільше!) і понад 85 відсотків приросту інвестицій цього року спрямовано в переозброєння різних секторів економіки (4,2 мільярда доларів США — в банківські активи через купівлю акцій, 2,7 мільярда доларів — у підприємства сфери торгівлі, ремонт автомобілів, виробництво побутової техніки і виробів особистого вжитку). Проте експерти цілком резонно зауважують, що втішний результат значною мірою зумовлений нерівномірним надходженням коштів за угодами купівлі-продажу банківських активів. І це може призвести до неадекватної самооцінки ситуації.

Скажу більше. За останній рік Україна знизилась у всіх міжнародних табелях про ранги, які стосуються інвестиційної привабливості. Головно через політичну нестабільність, яка загальмувала прийняття Податкового кодексу, реформи на фондовому ринку і судочинства, лібералізацію регуляторних процедур під час оформлення експортно-імпортних операцій та ін. Так, за оприлюдненими експертними оцінками Світового банку, найважче платити податки в Африці, Білорусі та в Україні.

Президент країни серед тижня слушно розпікав митників за контрабанду і сірий імпорт. Це вже проходили не раз, але безрезультатно. Бо до гріхів штовхають правила гри у сфері зовнішньої торгівлі. Приміром, усі товари, які продають у нас, мають відповідати місцевим стандартам або зареєстрованим технічним специфікаціям, отож високоякісна продукція повсякчас простоює на кордонах. У тім числі — високотехнологічна, яку без відповідного папірця не завезуть. Як наслідок, оформлення всіх документів з експорту забирає 31 день, з імпорту — 39, а видатки на все про все зашкалюють за 1000 доларів США. Це відлякує від нас інвесторів, чия продукція змушена конкурувати з сірим імпортом.

Ще похмуріше вони дивляться на нашу безрозмірну систему ліцензування, під яку потрапляє згідно з чинним законодавством 88 видів бізнесової діяльності. Хочете спорудити готель у столиці — збирайте більш як півтисячі підписів, проходьте десятки безглуздих процедур, на що знадобиться більше року і дуже солідний банківський рахунок. Втричі більше грошей знадобиться для того, щоб закрити підприємство, оскільки справи про банкрутство в нас тривають по кілька років, а за витратами на це ми вже давно світові рекордсмени. А захиститися від доморощених рейдерів — також справа недешева і т.д.

Трагедія на шахті імені Засядька приголомшила, без перебільшення, всіх. І тому, що вона забрала найбільше життів за всю історію вугільної галузі. І тому, що вона сталася на тому ж місці, у той само час, що й трохи більше року тому: у вересні 2006-го, вночі, на глибині 1078 метрів. Тоді стався викид вугільно-газової суміші — і на поверхню не піднялося 13 шахтарів. Цього разу вибух метану, ускладнений пожежею, забрав близько сотні чоловік. Пригадайте, однак, що на початку цього року проект «Утилізація шахтного метану на шахті імені Засядька» рекламувався як такий, що не має аналогів у світі, за розкрученою піар-схемою: наші поїзди найбільш поїздаті. І це при тому, що проект, м’яко кажучи, конфліктував з існуючим (за словами депутата від БЮТ Михайла Волинця) рішенням експертної комісії не працювати на таких глибинах. У Мінвуглепромі ще тільки створюють трирівневу систему безпеки праці, поетапне запровадження якої попереду, тож посилати людей на кілометрову глибину на розробку малопередбачуваних у геологічному сенсі пластів за таких обставин — а м о р а л ь н о. Агітувати за нарощування вуглевидобутку нікого не треба, усі розуміють, що це головна альтернатива природному газу, але якщо шахта перетворюється на кілера, то її треба закривати, а галузь — реорганізовувати, про що точаться самі теревені. Країна, яка за покладами вугілля посідає сьоме місце у світі, не має морального права видобувати його будь-якою ціною.

Тепер про інші ціни — споживчі. Як ми і прогнозували в попередніх «балансах», Мінекономіки підвищило прогнозний показник інфляції (не чекали тільки, що уточнення перевищить прогнозний показник, який закладався під час формування держбюджету, майже удвічі). Це стало відомо, як передає УНІАН, з пояснювальних матеріалів до запропонованих змін у проект держбюджету на 2008 рік. Власне, ці зміни також збільшують прогноз інфляції з 6,8 до 9,6 відсотка і водночас знижують прогноз зростання ВВП з 7,2 до 6,8 відсотка. Зрозумілішою мовою це означає, що цьогорічні доходи населення вже пошатковано споживчими цінами на капусту. Щоб не розвивати далі бренд, розкручений Першим віце-прем’єром Миколою Азаровим, скажу про інше. Одна дуже авторитетна у світі організація серед тижня висловила своє «фе» щодо того, що Україна не виконала жодної з 24 рекомендацій Стамбульського плану дій з боротьби з корупцією, зокрема наполягає на перевірці декларацій про доходи наших політиків, які видаються їй недостовірними. Опосередковано їм вказують на важливий інфляційний чинник багатство. По суті ж, кажуть: ви, панове, брешете. А вони своєї: «Наші поїзди найпоїздатіші! Наші шахти найбезпечніші! Наші ціни найцінніші!» От хіба про Керченську протоку кажуть, що тільки на 80 відсотків чиста. Утім, і це брехня.