На запитання «Голосу України» відповідає Віктор ГеоргІЇвський, директор Державного наукового центру лікарських засобів, професор, найстарший депутат Харківської міської ради.

1. Яку коаліцію вдасться сформувати в новій Верховній Раді?

2. Чи розіграють під час політичних домовленостей про утворення парламентської коаліції й розподілу посад так звану золоту акцію?

3. Чи можливе створення широкої коаліції?

4. Чи стане Юлія Тимошенко Прем’єр-міністром?

1. Коаліція, на мій погляд, має представляти інтереси всього населення України. А якщо вона буде знову лише біло-синього кольору із червоними відтінками або помаранчева, ми ніколи державу із прірви не витягнемо. З політики треба забирати політиканів, поки вони країну зовсім не занапастили. Не зможе Україна нормально жити, якщо в парламенті будуть правити бал тільки ті депутати, яких підтримує лише половина населення країни. От коли політики різного толку почнуть чути одне одного в ім’я майбутнього країни, тоді можна буде говорити про те, що в цієї країни є майбутнє.

2. Так, я думаю, така політична карта на сучасному рівні розвитку нашої політичної ментальності може бути розіграна цілком успішно.

3. Чи готовий парламент до створення широкої коаліції? Гадаю, що ні. Це буде, як би делікатніше сказати, дуже велика суспільна натяжка, яку втримати від розриву з неминучими новими суспільними потрясіннями під силу лише вправним і відповідальним політикам. На жаль, такої більшості, здатної виконати це історичне завдання, у нинішньому складі парламенту знову не спостерігається. Але, до речі, чому доводиться ставити політикам діагноз «політиканство»? Очевидно, тому, що нічим путнім вони сьогодні не займаються. А країна вкрай гостро потребує створення й реалізації багатьох програм соціального й насамперед економічного розвитку.

4. Політика, політики без реклами жити не можуть. Тому вони себе й називають то месіями, то прем’єрами, то президентами ще задовго до того, як такі повноваження їм даються народом і законом. Так, у першому сходженні Юлії Володимирівни на вершину влади були позитивні, прогресивні наміри, але вони так і залишилися лише намірами. Так само може статися й тепер. Ну хіба серйозно говорити про те, що з нового 2008 року в нас буде армія на професійній основі? Або що ми готові найближчими роками виплатити гроші за знеціненими вкладами, які в декілька разів перевищують бюджет країни? Навіщо ж так відверто брехати людям. Я, наприклад, так не можу. Можливо, тому й не політик.

Записав Микола КОСИЙ.