На ВАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», що розкинувся більш як на 60 гектарах на околиці Обухова, в присутності членів наглядової ради підприємства урочисто здали в експлуатацію другу чергу заводу з випуску гофрованого картону. У цій велелюдній події взяли участь представники обласної, міської та районної влади, ділові партнери з України, близького й далекого зарубіжжя. На ній виступило чимало фахівців, яких добре знають у целюлозно-паперовій галузі. Серед них — генеральний директор підприємства Володимир Превер і голова наглядової ради компанії Хайнц Ціннер. Привітали трудівників найсучаснішого в Україні високопродуктивного виробництва також заступник голови Київської ОДА Вадим Гуржос, голова районної ради Анатолій Шафаренко, народний депутат України Анатолій Матвієнко, керівники галузі та споріднених підприємств, представники понад двотисячного колективу комбінату.

Пуск другої черги — неординарне явище не тільки для нашої країни, а й для всього СНД. Насамперед масштабністю зробленого, унікальністю виробництва, його обсягом. Адже тепер щороку тут зможуть виготовляти вдвічі більше гофрокартону — 200 млн. квадратних метрів. А щоб це стало реальним, вклали 25 мільйонів євро. Показово й те, що тут не тільки вироблятимуть гофрокартон і штабелями складатимуть виготовлену продукцію, щоб згодом відправити замовникам, як це робили колись, але й за сучасними технологіями перероблятимуть його: на п’ятифарбових машинах друкуватимуть на ньому те, що хоче бачити споживач, робитимуть складну висічку, після чого все це покриють лаком, щоб замовник, зрештою, одержав яскраву й привабливу так звану транспортну і споживчу упаковку. Останніх найбільше, до речі, замовляє харчова промисловість, хоча комбінат працює з усіма галузями країни. На гофрозаводі підприємства, де пущено другу чергу, встановлено також лінії внутрішньовиробничої логістики, — система транспортерів, що дасть змогу обходитись на виробництві без навантажувачів.

Попит на продукцію обухівських картонників, котрі виготовляють ще й чималий асортимент паперових санітарно-гігієнічних виробів, з кожним роком зростає. Велику потребу, зокрема, у традиційних чотириклапанних ящиках так званого американського типу, з гофрокартону з багатофарбовим друком (саме це у першу чергу покладається на новостворену виробничу лінію) мають, за словами начальника відділу маркетингу комбінату Ірини Попової, виробники алкогольних напоїв, пива, соків, продуктів швидкого харчування. Йдеться передовсім про транспортну упаковку. А є ще яскрава споживча упаковка, якої найбільше потребує харчова промисловість.

Гігантський цех з велетенськими верстатами, де відкривали другу чергу з випуску гофрокартону, — нову лінію провідної німецької фірми, а також нову дільницю з французьким обладнанням, на якому перероблятимуть цей картон, — буквально сяяв цього дня. На кожному кроці в цеху, що за площею, як зазначив заступник генерального директора ВАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» — керівник з управління персоналом, правових і соціальних питань Юрій Молчанов, дорівнює двом футбольним полям, було видно результати інженерної й господарськоі діяльності, отих вкладених мільйонів євро.

— Скільки років робили цю виробничу красу? — запитую в Юрія Івановича.

— Які роки? Забудьте про це, такі темпи були колись, а ми все зробили за один рік.

— А хто робив, німці чи обухівські майстри?

— Шефмонтажні і налагоджувальні роботи, як і передбачено контрактом, здійснювали німецькі спеціалісти, а головні монтажні організації, котрі виконували усю поточну роботу, — наші українські фірми — «Ритм» з Луганщини і «Символ» з Києва.

— Де і хто навчав персонал обслуговувати ці складні з електронною начинкою агрегати?

— Перед пуском іще першої черги виробництва шістьох наших спеціалістів за контрактом навчали фахівці фірми в Німеччині. Крім того, спеціалісти фірми перед пуском уже цього обладнання проводили з нашим персоналом тематичне навчання і тренінги...

Після урочистостей тут же, в цеху, в присутності гостей та персоналу підприємства здійснили пуск гофроагрегату і ліній переробки. Машину запустив на пульті дотиком пальця голова наглядової ради Хайнц Ціннер. За якусь мить усе навколо задвигтіло й закрутилось і в цеху настала звична виробнича атмосфера. Лише велика кількість людей нагадувала, що це все-таки не буденна робоча зміна, а прелюдія до неї.

Агрегати, біля яких чаклували молоді робітники (на знімку) в новеньких спецівках, багатьом здавалися справжніми диво-верстатами. Насамперед тому, що за якусь мить, набравши шаленної швидкості, вони в автоматичному режимі чітко виконували складні операції з належною послідовністю, або ж, уповільнивши хід, плавно транспортували готову продукцію. За кілька хвилин один агрегат, приміром, макулатурний рулон висотою понад два метри й вагою 1414 кг переробив на листовий картон необхідного формату й товщини, відтранспортував його по рейках-полозках і гарненько склав за кілька метрів в огородженій кліті. А неподалік французький друкарсько-висікальний автомат робив свою справу: з листового гофрокартону творив необхідну замовнику пакувальну продукцію. Тим часом оператори машин з гордістю демонстрували іноземний п’ятифарбовий ротаційний автомат, таку само плосковисікальну з двофарбовим флексодруком машину, говорили про їхні переваги.

Олександр Волошенко, наприклад, який до 2006 року у цьому приміщенні пропрацював двадцять років друкарем глибокого друку (в ті роки тут виготовляли просту поліграфічну продукцію, зокрема упаковку для пральних порошків), задоволений другим народженням цеху, який перепрофілювали, дослухавшись до сучасних потреб ринку, радіє з того, що це зробили швидко.

Важливість нововведення сьогодні ще важко повною мірою оцінити. Однак великим плюсом, кажуть фахівці, є те, що в найближчій перспективі обухівці зможуть виготовляти не лише тришаровий, як раніше, а й п’ятишаровий гофрокартон. А це — розширення асортименту продукції, збільшення числа замовників, бо останні уже зможуть пакувати великі речі — холодильники, телевізори, меблі. Тож немає сумніву в тому, що картонно-паперова продукція комбінату, яка нині має попит в Україні, в країнах СНД і Балтії, в Ірані, Туреччині, Польщі, Болгарії, Словаччині, Румунії, Сербії, Чорногорії, Македонії та інших, невдовзі розширить цю «географію» і прокладе собі дорогу через моря і континенти до нових ринків.

Київ—Обухів—Київ.