Протягом останнього року «сірий» імпорт автомобілів VІP-класу набув грандіозного розмаху, несучи серйозну загрозу здоров’ю й навіть життю споживачів. Про те, якими схемами послуговуються «сірі» дилери, а також про найпростіші та найдієвіші способи їхнього блокування — в інтерв’ю із заступником генерального директора з післяпродажного обслуговування ВАТ «АвтоКапітал» Олександром ХАЛИМОНОМ.

— Олександре Володимировичу, відомо, що через високі видатки насамперед на сплату податків і митних зборів, що становлять приблизно 50 відсотків вартості імпортованого авто, чесна торгівля ними останніми кількома роками стала невигідна. Через що процвітає й набирає обороти «сірий» імпорт...

— Справді, оскільки розраховувати на офіційне зниження податків, на жаль, не доводиться, «сірі» дилери зменшують їх, так би мовити, вручну, розробляючи для цього різноманітні схеми. Суть їх насправді досить проста. Річ у тім, що податки і збори нараховуються, виходячи з так званої інвойсної ціни або зазначеної в рахунку, котрий видається в момент придбання автомобіля, його вартості. І якщо дилерові вдається домогтися того, що зазначена в ньому сума нижче реальної вартості, пропорційно до цього знижується й обсяг здійснюваних ним податкових виплат.

— З цього випливає, що винахідливість «сірих» дилерів, яку вони виявляють серед розмаїття схем, що використовуються, сконцентрована виключно на тому, щоб знизити інвойсну ціну? Тобто всі їхні схеми, по суті, вкладаються в єдину модель?

— Авжеж, і до того ж основних схем «сірого» імпорту не так уже й багато. Найпростіша з них — використання двох інвойсів. Так, вітчизняний автодилер під час купівлі партії тих або інших машин просить продавця оформити два рахунки. У першому з них зазначена реальна ціна товару, у другому — занижена. Перший з них може бути потрібний для того, щоб, вивозячи автомобіль, наприклад, з Німеччини, отримати повернення ПДВ у розмірі 16 відсотків від вартості. А другий, звичайно, використовується під час його ввезення на митну територію України для зниження обсягу податкових платежів, які тут нараховуються.

— А якщо в потенційного «сірого» дилера немає на прикметі такого зговірливого продавця, як він тоді діятиме?

— Є певна категорія «сірих» імпортерів, які спеціалізуються на імпорті американських авто. При цьому технічні параметри автомобілів, вироблених у США, не відповідають європейським. Ну, наприклад, на спідометрі зазначено милі, термометр зазначає кількість градусів за Фаренгейтом, і це лише дрібні розбіжності, котрі просто завдають споживачеві незручностей. А є й більші — різниця в оптиці й діапазоні розсіювання світла фар, що, до речі, вже порушує безпеку руху. Коротше кажучи, в такому вигляді американські машини непридатні до експлуатації і в Європі, і в Україні. Однак мені стало відомо, що окремі представники українських органів сертифікації заплющують на це очі й підтверджують відповідність тих або інших автомобілів прийнятим у нашій країні вимогам. Але насправді сертифікат для американської машини на законних підставах може бути виданий лише за однієї умови: заміна всіх тих приладів і механізмів, які відрізняють її від європейської.

— А в разі, якщо потенційному «сірому» дилерові не вдається, так би мовити, знайти спільну мову з органами сертифікації?

— Тоді, що, до речі, відбувається найчастіше, можна ввезти вже спочатку повністю складений автомобіль під виглядом розукомплектованого. При цьому автодилери можуть обмежуватися зніманням якихось дрібних деталей — фар, наприклад, і тому подібного, а можуть і справді частково розібрати автомобіль. І від того, наскільки глибоким було втручання, тобто ступінь розукомплектовки, залежить і рівень, до якого може бути знижена його митна вартість. А виходить, і рівень економії на сплаті податків.

— А як такі процедури впливають на безпеку власника автомобіля або його пасажирів?

— Усе залежить від того, наскільки істотним було втручання, хто, в яких умовах і з якою сумлінністю потім складав автомобіль. Одним із ключових моментів у подібних випадках є знімання сидінь, оскільки з ними пов’язана робота подушок безпеки. Тобто, якщо сидіння поставлені на місце неякісно, ймовірність порушень у їх роботі стає дуже великою, а це у свою чергу може спричинити збій і у всій системі безпеки, котра влаштована таким чином, що в разі пошкодження того або того її сегмента просто відключається.

— Відомо, що досить часто дилери діють ніби навпаки, тобто ввозять під виглядом нових автомобілі б/в, так звані автомобілі-потопельники, тест-драйвові або просто відбраковані виробником, коротше — будь-які машини з мінімальним або нульовим ресурсом, які потім або абияк ремонтують, або просто надають їм товарного вигляду.

— Так. І ця схема — найпідступніша, оскільки найголовніше тут те, що покупець перебуває в повному невіданні стосовно ступеня зносу тієї машини, за кермо якої він сідає. При цьому, купляючи автомобіль VІP-класу заради підвищеної безпеки, він саме її й не отримує. Адже на відміну від офіційних представників автоконцернів «сірий» дилер не може гарантувати не лише новизну машини, котру продає, а й навіть просто коректну доставку цього товару на територію України. Крім того, офіційний дилер здійснює всі етапи технічної перевірки автомобілів, які надходять до країни, що називається, до останнього гвинтика й тільки потім виставляє їх на продаж. А в «сірих» дилерів для цього просто немає жодних можливостей.

— А як відбувається гарантійне обслуговування таких «темних конячок»?

— За великим рахунком — ніяк. Тобто за техобслуговування таких автомобілів, в якому офіційний дилер нікому, звісно, не відмовить, власникові однаково доведеться платити. Відповідно до українського законодавства автомобіль, що зазнав стороннього втручання або вже ремонтувався в неофіційного автодилера, що, по суті, те саме, гарантійному обслуговуванню не підлягає.

— Але чи завжди і яким чином можна виявити факт такого втручання?

— Завжди, хоча в різних випадках це відбувається по-різному. Дуже часто такі автомобілі грішать так званими блукаючими помилками. Тобто в роботі машини виникають порушення, які то виявляються, то ні. І якщо клієнт декілька разів звертається з подібною проблемою, стає ясно, що її раніше розбирав або ремонтував непрофесіонал. Крім того, у разі будь-якої поломки фахівці автосервісу офіційного дилера завжди можуть виявити явні дефекти, саме для такої поломки не характерні. Або, врешті, автомобіль із терміном експлуатації, що завершився, має набір очевидних ознак зносу.

— Отже, бажання отримати відчутний прибуток за рахунок економії на податкових платежах штовхає імпортерів до пошуку будь-яких засобів зниження інвойсної ціни ввезених автомобілів або їх початкової реальної вартості. Але якщо це зводить всю розмаїтість застосовуваних ними схем до єдиної моделі, можливо, є й спільний спосіб її блокування?

— Насправді все дуже просто. Наприклад, у Росії митна вартість імпортованих автомобілів визначається виходячи з тієї ціни, за якою їх продає виробник або його офіційні дилери. А та цифра, що зазначена в інвойсі, просто кажучи, нікого не цікавить. Й оскільки імпортер платить податки відповідно до реальної ціни автомобілів, у нього немає ні спокуси, ні можливості якось занизити їхню митну вартість.

Записала Марія ІВАНОВА.