«Їсти, щоб жити...»

На недавньому форумі видавців під час презентації книжки «Закон братів Капранових» прозвучав несподіваний виступ «не за темою». Пані Зофія Кузьола на одному диханні виголосила польською мовою оду любові й взаєморозумінню між людьми й народами. А потім рекомендувала аудиторії книжку, яка щойно вийшла друком у Львові: «Оптимальне харчування (принципи, кулінарні рецепти). Її автор — відомий у Польщі та за її межами доктор-дієтолог Ян Квасневський. Загалом у світі, за словами пані Зофії, мільйони громадян керуються рекомендаціями цього вченого. У Польщі діють численні осередки прихильників оптимального харчування, виходить часопис «Optymalnі», у котрому лікарі-практики діляться думками про ефективність їжі-ліків. У Львові також діє Українське товариство оптимальних.

Цитую Яна Квасневського: «Це харчування робить фігуру стрункою, усуває причини більшості хвороб, значно продовжує життя, особливо корисно впливає на розумові здібності, психофізичну працездатність (...). Я зустрічаю багатьох моїх колишніх пацієнтів, навіть у минулому інвалідів першої групи, які скористалися принципами оптимального харчування і нині є здоровими й без зайвої ваги, чудово дають собі раду...»

Заманливо, чи не так? Коли прочитала ці рядки, одразу ж почала гортати сторінки із переписами рецептів страв. Втішилася, що для їх приготування рекомендовано прості, доступні продукти. Незвичні лиш пропорції.

Обід як науковий аргумент

Нас переконували, що яйце, вершкове масло, жирне м’ясо і т. ін. — дуже шкідливі для організму (холестерин!). Доктор Квасневський, вивчаючи основні компоненти материнського молока, на основі досліджень з біохімії та фізіології визначив засади природної моделі харчування. Відтак запропонував відповідну пропорцію білків, жирів та вуглеводів. Не вдаючись до формул, скажу, що в оптимальному харчуванні жирові складники відіграють ключову роль, вуглеводи — мінімальну.

Разом із Зофією Кузьолою та її кузиною Маріанною Файкс, що мешкає в Хелмі, ми снідали й вечеряли «за наукою». Сніданок був пізнім (ополудні), вечеря — ранньою (близько шостої). Під час сніданку я не без подиву спостерігала, як милі веселі пані щедро змащують тоненькі скибочки чорного хліба маслом, потім кладуть сало, шинку. На вечерю ми їли свинину з грибами, баклажанами і картоплею фрі. Я спожила свою зазвичай дводенну норму, але не відчула дискомфорту. Принагідно розпитала, як харчуються мої співрозмовниці у себе вдома. Продукт номер один — яйце. Бажано від домашньої курки. Щодня — не менше 4-8 жовтків у різному вигляді, різних стравах. Обидві вважають мало не злочином те, що яйце «рекламують» лиш на Великдень, натомість агресивно наступає справді шкідлива й значно дорожча «хотдогівська» кухня. А паралельно фармація пропонує препарати для порятунку шлунку чи кишечника.

Доктор Квасневський допоміг пані Зофії змінити не лише раціон харчування, а й філософію буття, домінантою якого стали доброчинність і оптимізм. Зофія Кузьола проживає у Цюріху. Виїхала із комуністичної Польщі до Швейцарії ще юною дівчиною. Працювала перекладачем (знає шість мов). Попри благополуччя її не оминула тяжка депресія. Намагалася позбутися зайвої ваги — не вдавалося. Аж поки до її рук не потрапила книжка доктора Квасневського. Харчуючись у новий спосіб, вона почала «скидати» щомісяця по кілька кілограмів. Нині вона вважає своїм покликанням ділити з іншими людьми радість буття, яку відчуває повсякчас. Заради цього часто приїжджає до Польщі, України. Завдяки її меценатській підтримці у Львівській опері відбулася зустріч з доктором Квасневським з нагоди його 70-літнього ювілею. Театр був ущерть переповнений. У березні цього року у Львівському національному медичному університеті відбулася науково-практична конференція, присвячена впливу оптимального харчування на здоров’я й профілактику захворювань. Доктор Квасневский та його послідовники не втомлюються нагадувати слова Геродота: «Із страв, які поїдаються, виникають усі людські хвороби».

Ще раз про філософію здоров’я

Одним із консультантів Українського товариства оптимальних, а також автором передмови до згаданої книжки є доктор біологічних наук, професор Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Анатолій Магльований. Попросила його розставити крапки над «і».

— Останнім часом суспільство починає усвідомлювати необхідність розвитку трьох складових здоров’я: фізичної, психічної та соціальної. Ця ідея Всесвітньої організації охорони здоров’я є особливо актуальною для країн, у яких погіршуються демографічні показники. Реалізація її в повному обсязі ускладнюється недостатнім вивченням впливу харчових продуктів на систему організм-особистість-діяльність, — каже професор Магльований.

Ученого-валеолога хвилює те, що здоров’я молодого покоління значною мірою залежить від нав’язаної нам чужої харчової «залежності»: чіпси, сухарики, гамбургери, кока-кола і т. ін. На цю рекламу виробники витрачають мільйони. Валеологією, пропагандою здорової їжі, як і загалом здорового способу життя, переймаються окремі ентузіасти. Чи варто дивуватися, що серед випускників шкіл практично немає цілком здорових.

Читаючи рекомендації доктора Квасневського, згадала дитинство. У нашому родинному раціоні було вдосталь домашньої ковбаси, залитої смальцем, багато сальцесонів, бульйонів із домашньої курки, паштетів й іншої їжі, котрій згодом почепили ярлик «шкідливої». Коли ми з братами хотіли заморити черв’ячка, нам давали не печиво чи вафельку, а чорного хліба із шкварками. Солодощі були лише на свята. Не від скрути так було, а, вочевидь, від здорового природного інстинкту. Ніхто в родині не мав і не має зайвої ваги.

— В Україні — чудові продукти харчування, — вважає Зофія Кузьола. — Настане час, і з усієї Європи сюди приїжджатимуть по українське молоко, яйце, м’ясо й платитимуть за них великі гроші.

Тож поквапмося на ринок, допоки там стоять бабусі із «оптимальними» селянськими наїдками. Дорого? Так, але значно дешевше, аніж неприродній харч укупі з ліками. Варто спробувати...

Львів.