На запитання «Голосу України» відповідає голова Рівненської ОДА, депутат Рівненської обласної ради Віктор МАТЧУК:

1. Яку коаліцію вдасться сформувати у новій Верховній Раді?

2. Чи буде під час політичних домовленостей щодо утворення парламентської коаліції та розподілу посад розіграно так звану золоту акцію?

3. Чи можливе створення широкої коаліції?

4. Чи почне роботу Верховна Рада?

5. Чи стане Юлія Тимошенко Прем’єр-міністром?

1. Нині ситуація вкрай не визначена. Я думаю, що остаточні рішення прийматимуть в останні дні, а можливо, в останні ночі. На поверхні лежить демократична коаліція. Але Верховна Рада відзначається саме тим, що інколи приймають нелогічні і несподівані рішення, передусім під час формування коаліції. Не хотілося б, щоб це трапилось. Але є розуміння того, що трагедією це в жодному разі не буде. Адже коаліція — не самоціль, а засіб для її досягнення. І не більше.

2. Бажаючих розіграти золоту акцію дуже багато. Таке враження, що кожна акція стала вже золотою по кілька разів. У цьому сенсі, здається, що насправді золотої акції не має ніхто. Або переможе здоровий глузд, або не буде прийнято жодного розумного рішення.

3. Коаліція повинна бути. Для того, аби Україна розвивалась стабільно, бажано, щоб у Верховній Раді все-таки була сформована коаліція. У разі, коли не можна створити демократичну коаліцію, повинна бути інша коаліція. Широка чи ні — це вже не принципово.

4. Обов’язково розпочне. Це вкрай потрібно державі й тим політичним силам, які прийшли до Верховної Ради. Якщо вони не продемонструють свою конструктивність, у них немає шансів у майбутньому досягти тих результатів, яких вони досягли на останніх виборах у 2007 році.

5. В Україні можливо все. І навіть це.

Записала Олександра ЮРКОВА.

 

Сонячний світ Бернадського

З нагоди 90-річчя народного художника України та Росії Валентина Бернадського у столичній галереї «ШарМ» розгорнуто ювілейну виставку творів видатного майстра. В експозиції представлено понад 150 полотен, написаних ним у період із 1951-го до 2007 року.

Нині В. Бернадський живе і працює в Криму. Його дитинство минуло на Чернігівщині. Живучи в матеріальній скруті, він грав на скрипці і, обходячи навколишні села, заробляв сім’ї на прожиття. Згодом доля випадково закинула його від селянської хати під стріхою до інституту живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна в Ленінграді в майстерню Бориса Йогансона. Пройшовши Велику Вітчизняну війну і потрапивши після навчання за розподілом до Криму викладати живопис, В. Бернадський став засновником так званої кримської школи. За його плечима — десятки персональних виставок, кілька поколінь учнів, його роботи зберігаються в багатьох музеях України, Росії та Франції, приватних колекціях, він творив у різних жанрах, а улюбленим завжди був пейзаж, до чого надихали дивовижні кримські краєвиди. Художник і сьогодні полюбляє працювати не в майстерні, а на пленері, милуючися безлюдними тихими вуличками, скелястими морськими берегами, серпантинами доріг.

Київський художник Володимир Кривенко, який завітав на виставку до галереї «ШарМ», сказав «ГУ», що враження від справжнього класичного живопису саме таким і має бути — сонячним і радісним.

«Спасибі за радість життя, що в кожному мазку вашої палітри, за сонячність почуттів, світлу віру у вічне, неминуще», — написав хтось із відвідувачів виставки у книзі відгуків. Сам же митець каже, що його завжди проймало захоплення не перед славою, а перед вічною, невмирущою красою природи та земного буття.

Олександра КУЧЕРЯВА.