Є у наших сусідів росіян народне прислів’я: «Не києм, то палицею». Утім, воно давно перестало бути просто афоризмом і, по суті, означає спосіб досягнення геополітичних цілей. Якщо, наприклад, не вдалося «києм» — заявами-погрозами кремлівських високопосадовців та політиків — переконати українську сторону, що довічне перебування Чорноморського флоту РФ в Криму — це найкращий пам’ятник російському добросусідству, а зазіхання на острів Тузла — символ стратегічного партнерства, то з рукава витягається «палиця».

Цього разу Росії підфартило зі штормом. Не біда, що загинули співвітчизники, обломки кораблів розметало по акваторії і березі, а мазут та сірка розповзаються по воді, як ракові метастази: хто там зважає на тріски, коли треба валити ліс. У Москві вирішили, що штормові хвилі, які днями розгойдували Чорне та Азовське моря, і влаштована ними ж екологічна катастрофа в Керченській протоці — найвдаліший привід вимагати... пролонгації договору про базування ЧФ РФ у Севастополі і завершити «великий почин» краснодарських «екологів» з будівництва дамби до Тузли. Одне слово, стихія винесла на поверхню дев’ятий вал нахабносусідства...

Колишній командувач російських чорноморців адмірал Володимир Комоєдов з юнгівською безпосередністю оприлюднив стратегічну ідею: оскільки на кавказькому узбережжі РФ немає відповідних умов для гарантування безпеки кораблів під час шторму, то Севастополь має залишитися «містом російської морської слави» і після 2017 року. Повний штиль називається!

Перший командувач ВМС України віце-адмірал Борис Кожин дуже здивований «причиною» нових претензій на Севастополь. Адже його колега — не політик на кшталт московсько-кримських гастролерів, які не відрізняють кортик від корабельної гармати, але переконані, що все це «во славу русского оружия». Адмірал мав би знати, що «безпеку гарантують не лише природні умови бази, а й наявність сучасної інфраструктури, засобів безпеки в порту. Інакше у цілому світі можна було б відшукати лише декілька пунктів, придатних для базування... Зважаючи на фінансові та людські можливості Росії, вона може облаштувати базу в Новоросійську не гірше, ніж у Севастополі. Тим паче що це вона готує вже майже двадцять років».

Тим часом Федеральна служба з нагляду у сфері природокористування також «чекає біля моря погоди», аби розпочати встановлення дамби і бонових загороджень між мисом Тузла на Таманському півострові і однойменним українським островом. Це, на думку російських фахівців, єдиний спосіб не пустити нафтову пляму в Азовське море. Якщо згадати обіцянку Волошина, екс-глави адміністрації президента Путіна, «кинути бомбу на українську територію», коли ми вперше зупинили наступ дамби, виставивши на Тузлі прикордонні застави, то спасибі, що фахівці не порадили блокувати пляму авіацією.

Залишитися в Севастополі під будь-яким приводом. Знищити Тузлу під будь-яким приводом. Якщо в Росії «штормить» з неоімперськими інтересами, її адмірали та екологи одягаються в камуфляж політиків. На жаль, у нас так не виходить...