17 листопада 1939 року чеські студенти на знак протесту проти окупації Чехії фашистами вийшли на демонстрацію і були розстріляні. Ця трагедія сколихнула прогресивну громадськість, люди відкрито підтримали мужній вчинок молодих захисників свободи.

1946 року на Всесвітньому конгресі студентів на вшанування пам’яті чеських студентів-патріотів 17 листопада було оголошено Міжнародним днем студентів.

На жаль, останнім часом ми є свідками підміни понять. Спритні ділки, ігноруючи історію, нав’язують молоді інші свята та традиції, інший день студентів, який не встановлений і не визнаний жодною міжнародною організацією. Йдеться про Тетянин день, якого цариця Єлизавета 1755 року підписала указ про відкриття Московського університету.

Для Росії — це справді пам’ятний день, оскільки перша спроба відкриття у 1725 році університету в Санкт-Петербурзі виявилася невдалою, і через 41 рік його довелося закрити через брак... студентів.

Росіяни, отже, мають повне право вшановувати цю дату. А українці повинні пам’ятати про історію своєї вищої школи, тим паче що вона започаткована набагато раніше. Саме українська вища школа неабияк сприяла зародженню і розвитку російської освіти. Ось лише окремі приклади.

За 179 років до відкриття Московського університету на Волині заснували Острозький греко-слов’яно-латинський колегіум — перший навчальний заклад вищого гуманітарного типу. За своєю будовою колегіум нагадував західноєвропейські заклади того часу.

Восени 1615-го громадське об’єднання київських міщан і православного духовенства відкрило Київське Богоявленське братство зі школою, до якого записався разом зі своїм військом колишній вихованець Львівської братської школи та Острозького колегіуму, славетний гетьман реєстрового козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний. Згодом, помираючи від смертельних ран, гетьман заповів усе своє майно Київському та Львівському братству і школам. У 1632 році архимандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила об’єднав братську і лаврську школи у колегіум, що отримав згодом назву Києво-Могилянського колегіуму, а з 1709-го Києво-Могилянської академії, яка мала славу найкращих європейських університетів того часу.

1661 року, на 94 роки раніше від Московського університету, відкрито Львівський університет, а 1687-го за підтримки Києво-Могилянського колегіуму в Москві — Еліно-грецьку академію. З 1701 по 1762 рік на посади професорів і вчителів цього вузу з Києво-Могилянської академії було запрошено близько 100 киян. Із 21 ректора Московської академії 18 — вихідці з України.

Вихованці Києво-Могилянської академії були також засновниками, ректорами, префектами, професорами і вчителями Велико-Новгородської, Смоленської, Архангельської, В’ятської, Суздальської шкіл, Казанської семінарії тощо. Вони брали також безпосередню участь в організації Петербурзької Російської академії наук та університету.

У 1755 році імператриця Єлизавета Петрівна, підписуючи указ про заснування Московського університету, щоб уникнути повторення ситуації з Петербурзьким, ввела істотні пільги для студентів. Однак і через п’ять років після відкриття в університеті вчилося лише 30 юнаків і дівчат, тоді як у Києво-Могилянському колегіумі в окремі роки кількість студентів сягала двох тисяч.

Отож, пам’ятаючи чужі свята, гріх забувати свої.

Валентин ЯБЛОНСЬКИЙ,заслужений діяч науки і техніки України, доктор біологічних наук, професор Національного аграрного університету.

Київ.