Холдинг “Київміськбуд” на раді директорів підбив підсумки роботи комплексу в першому півріччі поточного року. Компанія завжди відповідально ставилася до проведення таких заходів. На цей раз на пропозицію президента холдингу Петра Шилюка (на знімку) представникам засобів масової інформації спочатку запропонували оглянути знакові об’єкти “Київміськбуду”, а вже потім бути присутніми на офіційному засіданні ради. Звісно, краще один раз побачити, ніж десять разів почути. А дивитися, як виявилося, було що.
Знову черговий хмарочос
Чи знаєте ви, де в Україні розташований найвищий житловий будинок? Мабуть, неважко здогадатися, що в стольному Києві. І вже зовсім просто дійти висновку, що зведення цієї позахмарної фортеці взяло на себе АТ Холдингова компанія “Київміськбуд”, адже спорудження 37-поверхової висотки вимагає неабиякої професійності та вправності. Державних стандартів з будівництва таких велетнів у нашій країні не існує. Тож перед тим, як у серпні 2004 року приступити до роботи, “київміськбудівцям” довелося оббити чимало чиновницьких порогів, узгодити цілий перелік паперів. У процесі зведення житлового комплексу за адресою: Позняки, 10-й мікрорайон, будинок 10 А, крім будівельників, участь брали й працівники науково-дослідних інститутів. Багато технологій, впроваджених на цьому об’єкті, в Україні довелося застосувати чи не вперше.
Нині будівництво завершене, і мешканці вже отримали ключі. Житловий комплекс складається із трьох секцій. Одна з них має 37 поверхів, дві інші — по 24. Вони обладнані трьома ліфтами, а вища — чотирма. Один підйомник у кожній із секцій пожежний: він працює не постійно, а вмикається лише в ручному режимі під час надзвичайної ситуації. До речі, якщо трапиться лихо, в новобудові передбачено технології, котрі допоможуть локалізувати вогонь. Є спеціальні надувні рукави, які, за потреби, допоможуть мешканцям евакуюватися із будинку.
Чимало новітніх “штучок” дбатимуть про спокій та безпеку мешканців київського хмарочоса. От, приміром, чи відомо вам таке: якщо на 37-му поверсі спустити воду з ванни, то, долетівши до землі, вона може розтрощити комунікації на друзки? Щоб цього не сталося, будівельники, за порадою науковців, передбачили посередині вежі технічний поверх, на якому розташовані спеціальні інженерні конструкції, покликані зменшувати напір води. Те саме із сміттєпроводом, тільки тут спеціальні пристрої піддувають повітря так, щоб викинуте з верхніх поверхів сміття не пошкодило контейнер.
Загальна висота будинку 114 метрів. З оглядового майданчика, що на даху, Київ — як на долоні. Тут видно усе: золотаві куполи Печерської лаври, що тонуть у зеленому морі славнозвісних схилів, блакитне полотно Дніпра, перерізане Трухановим островом, затишний Поділ і, звісно, ошатні новобудови Дарницького району, в якому, власне, й розташований наш житловий велетень. У трьох його секціях — 530 квартир, а в підземному паркінгу передбачено 441 місце для машин. Житлова площа займає майже 55 тисяч квадратних метрів. Ще чотири тисячі відведено під офісні приміщення. Цікавий факт: під час будівництва під спорудою залишилося майже 70 кілометрів паль завтовшки 40—50 сантиметрів, тут використано 74 тисячі кубічних метрів бетону, а арматури — більш як 14 тисяч тонн. На зведення житлового гіганта пішло три роки, при цьому нерідко на будівництві одночасно працювали до семи сотень робітників. Все це вражає, і, на перший погляд, може навіть відлякувати покупців: мовляв, ближче до землі —- надійніше. Однак... ще до офіційної здачі новобудови вільних квартир тут вже не залишилося...
Храм знань розташується в належному приміщенні
А от із будівництвом школи-садочка в цьому ж таки районі фахівці “Київміськбуду” не експериментували. У триповерхової будівлі здалеку традиційний вигляд — переконливий і упевнений. А зблизька це враження посилюється завдяки охайності виконаних робіт та благоустрою прилеглої території. На зведення закладу холдинг отримав державне замовлення, і будівельники вклалися в кошторисні 19 мільйонів гривень.
Під цим дахом виховуватимуть 125 діток садкового віку та ще 175 школярів молодших класів. Тому тут і групові спальні, й ігрові кімнати, і забудова у дворі, де дітвора зможе гратися на свіжому повітрі, та спеціально обладнані класи. Також передбачено спортивний і актовий зали. На радість малюкам вибудувано й басейн. З першого вересня в новеньких коридорах уже гомонить дітлашня. Є, щоправда, одне “але”. Зі слів завідувачки закладу, від батьків, які бажають, щоби їх дитя потрапило до новенького садочка-школи, надійшло втричі більше заяв, ніж зможе прийняти заклад. У “Київміськбуді” стенають плечима — кажуть готові зводити такі школи й надалі, але для цього потрібне держзамовлення.
Народжується новий мікрорайон
Мабуть, мешканців столичних Позняків зацікавило будівництво, яке розгорнуто в районі Княжого затону. В “Київміськбуді” цей чималий будмайданчик називають Позняки-2. Генеральний підрядник на цьому мікрорайоні — ВАТ “Київпідземшляхбуд-2”. Його головний інженер Юрій Аністратенко каже, що тут планують забудувати 42 гектари. У першу чергу освоять сім гектарів, на яких вже цьогоріч зведуть п’ять житлових будинків. Це 1700 квадратних метрів житла. На нижніх поверхах будівель передбачено приміщення для побутових організацій, а під землею — паркінг на 240 місць (наступного року добудують ще два підземні гаражі, в яких можна буде ставити 500 автомобілів).
Наступним етапом забудови Позняків-2 стане спорудження дитячого садочка, магазинів, двох шкіл (одна для молодших діток — на 22 класи, друга — середня на 33 класи), а також школи мистецтв. Тут ще планують звести спортивно-оздоровчий комплекс, три спортивні майданчики та басейн, а також мають на меті облаштувати прилеглу до озера територію. Звісно, план робіт наполеонівський, але цілком під силу такій потужній компанії, як “Київміськбуд”.
А для створення сприятливих умов праці самих будівельників (а отже, якості роботи) для них на території облаштовано побутове містечко. Його організовано згідно з Корпоративним стандартом “Київміськбуду”, яким передбачено, крім дотримання санітарних норм і техніки безпеки, також вимоги паспорта будмайданчика з організації роботи, питного режиму, прибирання, складування тощо. Тож в невеличких будиночках майстри можуть перепочити, прийняти душ, випити чаю.
Один із житлових будинків, що його зводять поруч, — панельний. Нині такі споруди заведено називати “індустріальними”. Попри усталений стереотип, він має свої безумовні переваги. Приміром, на кожному майданчику планування квартир коригується залежно від побажань замовника. Ще один плюс — швидкість зведення. Якщо цю 25-поверхівку почали будувати в лютому, то нині вже проводяться облицювальні роботи. Будинок матиме утеплений фасад та метало-пластикові вікна.
Кияни матимуть надійне і зручне житло
А загалом нині “Київміськбуд” пропонує для продажу близько п’яти сотень помешкань. Компанія працює з двома операторами, які реалізують житло. Це постійний оператор — банк “Аркада” і власне Управління із залучення інвестицій.
Потужності виробництва підприємства зростають. Підвищуються, на превеликий жаль, і ціни на матеріали, що неминуче призводить до подорожчання будівництва. Навіть найпотужніша будівельна компанія не може протистояти реаліям ринку. Ось нещодавно виник дефіцит цементу, і його ціна підвищилася більш як на чверть. Відтак і вартість будівництва зросла пропорційно. Але рівень подорожчання вартості будівництва в холдингу за поточний рік становив лише 11 відсотків. Сюди також входить і підвищення зарплатні робітникам. Раніше середня зарплата будівельника була півтори тисячі гривень, тепер вона піднялася до двохтисячної позначки. Однак, на жаль, і цього рівня оплати праці явно недостатньо, і тому чимало досвідчених будівельників все одно шукає заробітку за кордоном, інші — наймаються працювати на приватних будівництвах. Нині “Київміськбуд” для виконання наміченої програми виробництва потребує близько двох тисяч пар працьовитих рук. Вихід із ситуації шукають в угодах із технікумами та училищами, де готують молодих спеціалістів.
А ще “київміськбудівці” розуміють, що треба шукати нові трудові колективи, які працювали б на зведенні споруд на замовлення компанії. Як от, наприклад, колектив ТОВ МЖК-1. Спочатку їх “перевірили” на дрібних роботах, переконалися в ефективному менеджменті, високій дисципліні та якості робіт товариства. Тож тепер це підприємство стало не тільки генеральним підрядником, а й асоційованим членом холдингу.
Та чи не найгостріше в “Київміськбуді” стоїть питання з відселенням мешканців із приватних будівель, що підлягають знесенню. Хоча багато цих будинків в аварійному стані, але їх власники не завжди хочуть залишати домівки без належної компенсації. Іноді вимоги переходять всі допустимі межі (наприклад, замість заваленої “хибарки” просять квартиру на Хрещатику з добавками).
У холдингу створено спеціальну службу з відселення. Саме до компетенції її фахівців входить “торг” із мешканцями. Процедура складна тим, що будівництво житла вважається комерційним і не є “суспільною потребою”, коли можна відселяти в примусовому порядку. А так доводиться шукати компроміс між тим, щоб задовольнити вимоги старих власників і не порушувати їхніх прав та не підвищувати собівартості майбутнього нового житла. Адже всі ці затрати покладено буде потім знову на нових інвесторів, покупців. До того ж зазвичай за відступ від приватного майна люди отримують квартири й компенсації за земельні ділянки та зелені насадження. Іноді їм навіть докупляють земельну ділянку для садового господарства або аналогічну приватну будівлю в іншому секторі міста.
Саме складність процедури відселення стримує реалізацію проекту реконструкції п’ятиповерхівок. В Україні прийнято закон, який дозволяє владі на місцях приступити до підготовки інвестиційних проектів реконструкції територій, що зайняті спорудами першого періоду індустріального домобудування. Вірогідно, що програма реконструкції старого фонду, як магістральний напрям забудови, почне працювати через кілька років. Так вважають фахівці “Київміськбуду”, однак уже сьогодні активно готуються до майбутньої роботи. Це про запас, — жартують.
Працюють, щоб людям жилося комфортно
Мабуть, кожен з нас бачив височенну недобудовану споруду, яка понад десятиріччя бовваніла на Солом’янській площі. Її було видно звідусіль. Недолугу сіру будівлю кияни нарекли “Пізанською вежею”. Бо, начебто, в самому процесі будівництва було допущено якихось помилок, і вона похилилася. А розібрати незавершену висотку також рука, мабуть, не підіймалася. Тож стояла як пам’ятник недолугості.
Однак не так давно будівництво ожило — за справу взявся “Київміськбуд”. Його фахівці провели тут комплекс робіт з ліквідації аварійної ситуації і спорудили 25 робочих поверхів, ще чотири — технічні. На даху передбачено майданчик для посадки гелікоптера. Окремо до споруди прибудовано конференц-зал. Так замовлення Київського апеляційного суду, на яке було виділено 170 мільйонів гривень, незабаром буде виконано. Тут одночасно зможуть працювати 260 суддів. 26 залів для засідань, а у підвалі — слідчий ізолятор, що відповідає усім вимогам. Будівельники роблять все можливе для того, щоб столична Феміда могла вчасно вселитися в зручне приміщення.
Тож судді Києва одержать надійний прихисток, а фахівці “Київміськбуду” працюватимуть, не покладаючи рук, на нових об’єктах, щоби людям жилося комфортно і затишно. Бо в цьому їхнє призначення. І як сказав на раді директорів президент холдингу Петро Шилюк, попереду нові висотки, нові тисячі метрів і чиясь радість. Будівельники не підведуть.
