Завтра — День працівників сільського господарства

Хліборобський рік видався складним і посушливим. І навесні, і влітку не раз виникало питання: чи буде країна з хлібом? Але все-таки попри негоду, політичні та інші катаклізми аграрії зібрали врожай зернових, який в таких умовах справді можна вважати рекордним. Напередодні Дня працівників сільського господарства ми зв’язалися з віце-прем’єром з аграрних питань Віктором Слаутою, щоб на офіційному рівні підбити попередні підсумки сільськогосподарського сезону.

— Перш за все хочу привітати усіх, хто причетний до надзвичайно важливої хліборобської справи. Побажати міцного здоров’я, добробуту, щедрих колосистих нив. Що ж до головного здобутку, — розповів по телефону віце-прем’єр, — держава — з хлібом. У країні зібрано понад 30 мільйонів тонн зерна (у вазі без доробки). На такі цифри ми навіть не розраховували, зважаючи, що десять регіонів, які є потужними виробниками збіжжя, серйозно постраждали від спеки. Переконаний, тут на позитив спрацювала надана аграріям навесні фінансова підтримка через дотування на гектар посівів озимих і ярих культур. Завдяки бюджетним коштам, спрямованим на проведення польових робіт, хлібороби розширили площі під зерновими.

— Вікторе Андрійовичу, багато хто називає запровадження обмежень на продаж зерна за кордон помилкою уряду і неринковим кроком...

— Думаю, добре, що ми зорієнтувалися, вчасно ввели квотування зерна. Це дійсно ринкова форма. Якби дозволили вільний рух збіжжя за межі держави, його дефіциту не вдалося б уникнути, і я не знаю, що було б сьогодні з цінами на хліб та й інші продукти. Ми свідомо йшли на те, що треба свої ресурси спочатку поповнити, а потім уже визначатися з тим зерном, яке хтось там має намір вивезти. Інших варіантів не було. Хоча і звучали пропозиції повністю відкрити «шлюзи», спочатку усе вивезти, а потім імпортувати сільськогосподарську продукцію. Це ми знищили б свій аграрний сектор на роки. Гляньмо на інші держави. Що роблять Іспанія, Німеччина, Франція, Австралія, прибалтійські країни... Там не дуже переймаються, ринкові заходи — чи неринкові: просто захищають свого споживача. Коли в Росії Гордєєву (міністру сільського господарства РФ. — Г. К.) окремі урядовці казали: та що ти все закликаєш дбати про те сільське господарство. Передусім треба думати, щоби були гроші, то можна все і за кордоном купити. І от прийшов той час. Росія за п’ять років стала потужною у фінансовому плані — за нафтодолари справді вони можуть що хочеш придбати. Але, з’ясувалося, щоб нагодувати країну, купити ніде, бо кожна держава «закривається» через проблеми з продовольством. А якщо й купити — то там ціна страшна. За тією ціною ще й привезти, покласти на полиці тих самих російських магазинів — це просто катастрофа. Тож Росія ставить завдання: піднімати, розвивати свій аграрний сектор. І ми це робимо: на 2008 рік у бюджеті заклали близько 16,5 мільярда гривень на агропромисловий комплекс. Цього року рівень рентабельності в агровиробництві матимемо не менше 20—22 відсотків, господарства різних форм власності отримають 8,5—9 мільярдів гривень прибутків. Звісно, десь 10—11 відсотків за підсумками року буде збиткових підприємств. Але це — природний ринковий процес: хтось розорюється, когось перекуповують...

— Не можна обійти питання землі. Реформування земельних відносин у державі триває не перше десятиліття. На вашу думку, чи правильно ми йдемо? Чи є позитив у цьому процесі, чи тільки «дерибан» і більше нічого? Взагалі, чого тут чекати: рілля має стати товаром?

— Завжди наголошував: із землею треба бути обережним. Зараз не хочу нічого категоричного казати — потрібно ще раз обговорити питання з науковцями, з виробниками, можливо, з міжнародними експертами. Ще раз згадати світовий досвід, провести «круглі столи», порадитися, відпрацювати підхід до цього питання і визначити терміни. Можливо, зарано запроваджувати вільний обіг сільгоспугідь з 1 січня 2008 року, ще й у цій ситуації незрозумілій. А щоб земля не розбазарювалася —треба запобіжники потужніші ставити, узаконити на Верховній Раді, щоб не було різних схем обходу законодавчих обмежень.

— Напередодні дострокових парламентських виборів під час наради у Кагарлику ви заявили про те, що господар на кожну свою корову має отримати в наступному році по тисячі гривень бюджетної дотації. Чи передбачено такі виплати проектом державного бюджету-2008?

— Зараз ми на тваринництво виписуємо окрему програму, щоб виділили гроші з урахуванням тієї пропозиції, що я тоді називав. Це все реальність. Нині всі зрозуміли, що таке велика рогата худоба. На молоко, сир — продукти щоденного вжитку — бачите, ціни як стрибнули. І сировини молочної зайвої немає. Тому будемо підтримувати.

— Які ще новації готує уряд аграріям?

— Про форвардні закупівлі є вже постанова Кабміну. Але потрібні зміни до законодавства. Бо відповідно до чинного доводиться сплачувати ПДВ на укладений форвардний контракт — ще немає ні зерна, нічого, а вже треба перерахувати до бюджету 20 відсотків від вартості контракту.

Сподіваюся, наступного року повсюдно запрацює такий механізмом підтримки агровиробництва, як страхування сільськогосподарських ризиків. Поліс страхування врожаю допоможе хліборобу залишитися «на плаву», навіть якщо якісь непередбачувані біди знищать врожай чи не дозволять його зібрати, чи буде великий недобір. На наступний рік на цю програму — відповідно до якої сільгоспвиробник має оплатити половину страхового внеску, а решту дає держава — плануємо виділити 200 мільйонів гривень.

— Коментуючи подорожчання продуктів харчування, ви не раз заявляли, що левова частка у роздрібній ціні — не затрати виробників, а накрутки посередників...

— Справді, зараз «наварюється» величезна кількість посередників на шляху сільгосппродукції до споживача. Польща й Чехія уже прийняли, а Росія опрацьовує закон про торгівлю. Такий і ми найближчим часом маємо підготувати, внести на розгляд Верховної Ради — в документі необхідно виписати підходи й стримуючі чинники і для посередників, і для вертикально-інтегрованих холдингів. Треба навести лад у цінах: від закупівельних аж до роздрібних. Тобто відпрацювати систему торгівлі, яка забезпечувала б сільгоспвиробникам справді адекватні ціни на сировину, гарантувала громадянам, як споживачам, доступність, якість і безпеку продуктів харчування. Щоб на кожному столі щодня був хліб і до хліба...

Розмовляла Галина КВІТКА.

На знімку: зібране нинішнього року зерно — в ціні, що дало змогу багатьом господарствам оновити парк сільгосптехніки. Механізатор Олексій Світличний обробляє поля в Білокуракинському районі Луганської області на сучасній техніці, що істотно підвищує продуктивність праці.

Фото Вадима ЛІСНОГО (Укрінформ).

Дорогі друзі, ратаї і жниварі родючої української ниви, тваринники, механізатори, науковці — всі, хто присвятив себе сільськогосподарському виробництву!

Щиро вітаю вас із професійним святом! Його заслужено вважають всенародним, бо від результатів вашої роботи залежить і здоров’я, і благополуччя, і добробут, і процвітання всього українського народу.

Хоча б якої форми набуло ваше господарство, воно ніколи не матиме успіху без вашого працелюбства, вашого вродженого таланту господаря на землі й відповідальності за свою роботу.

У неймовірно складних реаліях українського державотворення, в ситуації неспланованості в базовій для вас промисловості, за умов не завжди надійного і справедливого ринку збуту, цінової політики, ви все-таки нарощуєте обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, поступово заповнюючи нею наш ринок і задовольняючи національну переробну промисловість, підвищуючи конкурентоспроможність свого виробництва, формуєте значний експортний потенціал нашої країни. Слава вам за це і шана всенародна.

Висловлюю вам глибоку вдячність за нелегку, але необхідну роботу, за вашу любов до землі та вміння господарювати на ній по-справжньому.

Бажаю веселого свята і бажаних гостей. Радійте зробленому і плануйте дні грядущі. Успіхів вам і нових перемог, щастя вам, любові, шани від близьких людей — ви цього заслужили.

Голова Верховної Ради України п’ятого скликання Олександр МОРОЗ.

***

З нагоди свята — Дня працівників сільського господарства — трудівників полів і ферм також привітали Президент України Віктор Ющенко та Прем’єр-міністр України Віктор Янукович.