Майбутній чемпіонат «Євро—2012» став приводом для потужних інвестиційних потоків, але він лише почасти вплинув на економіку Львова. Місту є що показати, тут є кому конструктивно опрацювати пропозиції. Отже, так чи інакше до економічного позитиву причетна місцева влада. Інвестори вважають за потрібне зустрітися з міським головою Андрієм Садовим, почути, яку підтримку влада зможе запропонувати на складних стадіях втілення проекту. Такі зустрічі, за словами начальника управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Львівської міської ради Тараса Бургана, позитивно впливають на рішення.

Зрештою, і призначення на посаду цього 32-річного фахівця, за плечима в котрого — три університети (Львівський національний імені І. Франка, Кембридж і Колумбійський), а ще — досвід роботи у великих юридичних фірмах Києва, є також одним із серйозних чинників сприяння залученню інвестицій. Коли треба лаконічно охарактеризувати інвесторові Львів, Тарас Бурган називає такі факти.

Це — сьоме найбільше місто України. Населення — близько мільйона. Має міжнародний аеропорт, розташоване неподалік від міжнародних транспортних коридорів А-3 та А-2, з'єднане залізничною колією з багатьма європейськими державами. Тут — 26 навчальних закладів 3-4 ступенів акредитації. Загальна кількість студентів — 150 тисяч. Це — привабливо для інвесторів, які орієнтуються на нові технології. Адже їм доведеться вкласти небагато коштів, щоб «підтягнути» місцеві кадри до належного рівня. Львів має вигідне географічне положення, близький до ринків збуту. Місто живе насиченим науковим і культурним життям, воно занесене до культурної спадщини ЮНЕСКО.

Зрозуміло, що нині значна частина інвесторів орієнтується на об'єкти, пов'язані з «Євро—2012», а саме: стадіон із навколишньою інфраструктурою, аеропорт, ресторани, готелі. Помітним є зростання інвестицій у розрахунку на одного мешканця міста. На початку року ця цифра становила 404 долари США, тепер — 584. До порівняння: у Польщі, Чехії, Угорщині цей показник становить 2 тис. доларів. Динаміка капіталовкладень спонукає до оптимістичних прогнозів: до 2012 року Львів досягне такого рівня.

— На сьогодні туристи залишаються у Львові протягом 2,2 дня, — каже Тарас Бурган. — А якщо розвинеться інфраструктура, буде багато різноманітних пропозицій для ділових кіл, гості зможуть, до прикладу, попрацювати в четвер-п'ятницю на конференціях, семінарах, симпозіумах, а в суботу-неділю — розважитися. Це збільшує кількість грошей, які залишаться в місті. Вони не підуть безпосередньо до міського бюджету (за винятком незначної частини), але поповнять кишені підприємців, які платять зарплату своїм працівникам. Депутати вже ухвалили рішення про виділення 25 гектарів під стадіон, 5 гектарів — під комерційні об'єкти, готелі, розважальні центри. Триває розгляд пропозицій. Згодом буде відкритий, прозорий конкурс. Стратегічний об'єкт для всього регіону — міжнародний аеропорт. Дуже важливо, щоб він був конкурентоспроможним. Розроблено пропозиції зі стратегії розвитку аеропорту на найближчі 20 років. Розраховуємо на кошти з державного бюджету для реконструкції й модернізації злітно-посадкової смуги. Передбачено виділення певних коштів із міського бюджету, залучення кредитів. Сума вкладень, які треба зробити до 2012 року, становить 55-60 мільйонів євро.

Що ж, цифри — переконливі, і дуже хочеться вірити, що згодом ми побачимо зміни в усіх сферах життєдіяльності Львова. Нині в центрі уваги міської влади — створення або відновлення промислових зон для нових сучасних підприємств, які забезпечать значну кількість добре оплачуваних робочих місць для висококваліфікованих працівників із числа випускників вузів. Найближчим часом буде задіяно дві-три промислові зони, де планують розмістити до 10 підприємств із іноземними інвестиціями. Якою є готовність промислової зони з точки зору інвестора? Це — територія без правових обтяжень, що має підведені комунікації достатніх потужностей для розміщення виробництва. Передбачено дослідження екологічного стану ділянок, адже серйозні мультинаціональні інвестори приділяють багато уваги екології, яка має відповідати не лише вимогам українського законодавства, а й високим міжнародним стандартам. У цьому, власне кажучи, і полягає процес підготовки зон.

На сьогодні ключовими для регіону підприємствами з іноземними інвестиціями є «Львівська пивоварня», Кредобанк, «Світоч» та інші. Нещодавня невелика інвестиція ісландського капіталу в банк «Львів» теж відіграла важливу роль. Ще кілька років тому фінансовий стан банку був не найкращий, а тепер він став партнером міста під час першого випуску облігацій, активно цікавиться розвитком різних проектів, прагне залучити партнерів з інших міст.

Інвестувати кошти в об'єкти історичної спадщини — складно й не надто прибутково, але без них Львів не був би неповторним Львовом. Прикладом того, як доцільно робити проект історичної частини міста з точки зору його бізнесової придатності й водночас відновлення історичної спадщини, став готель «Леополіс», у котрий вкладено фінський і естонський капітали. Нещодавно відкрито першу чергу готелю, триває реконструкція наступних приміщень. Перлиною інвестиційної політики Львова став пілотний проект із продажу права оренди земельної ділянки по вулиці Федорова на 49 років. Протягом цих років місто ще й отримуватиме орендну плату. Ціна права оренди несуттєво відрізняється від коштів, які б одержало місто, якби цю землю було продано. Український інвестор зобов'язався протягом трьох років збудувати тут чотиризірковий готель з урахуванням специфіки історичного середовища.

Відтак збагачений інвестиціями портрет Львова в інтер'єрі Європи майже вималювався. І не треба напружувати фантазію, щоб уявити чудове місто, у якому хочеться жити, працювати, гостювати...

На знімку: готель «Леополіс» — окраса старовинної частини міста.

Фото автора.