Штормове попередження

Власне, з огляду на це дехто стверджує: Віктор Ющенко не хоче, щоб Юлія Тимошенко очолювала уряд, оскільки після цього її буде важко зупинити у поході за головним кріслом країни. Хоча лідер БЮТ і переконувала, що в цьому випадку вона не висуватиме свою кандидатуру на президентських перегонах. Оливи у вогонь підливає і небажання трьох представників Блоку «Наша Україна—Народна самооборона» підписувати коаліційну угоду з БЮТ. Один з них — секретар РНБО, досвідчений політик Іван Плющ.

Цими днями одне з інтернет-видань навело фрагменти розмови Віктора Ющенка з міністром оборони Анатолієм Гриценком. Президент скаржився останньому на позицію, яку зайняли Юлія Тимошенко і В’ячеслав Кириленко щодо відносин з Партією регіонів. Глава держави закликав представників демократичної коаліції врахувати інтереси ПР, яка набрала на виборах найбільше голосів, однак... «Агресія, одна агресія..,» — скрушно зізнається Віктор Ющенко.

І в його словах є значна доля істини. Схоже, наші політики не вміють вчитися навіть на власних помилках, не кажучи про чужі. Хоча... Вже доводилося читати про те, що Юлія Володимирівна залучила до роботи зі своєю політичною силою фахівців із створення кризових ситуацій. Адже саме в такій обстановці вона почувається, як риба у воді. І власні промахи у роботі на будь-якій посаді можна списати на будь-кого. Як це було 2005 року.

Але й у Юлії Тимошенко вибір варіантів обмежений: або бути прем’єром, або йти в опозицію. Власне, обидва варіанти безпрограшні. У першому випадку, особливо коли коаліція буде сформована на базі БЮТ і «НУ—НС» і буде запропоновано новий варіант закону про уряд, усі огріхи можна буде списати на Віктора Ющенка та його політичну силу і потужно «пропіаритися» у ЗМІ. Згадаймо хоча б сюжет після її першої відставки з посади прем’єра на «Інтері», коли Юлія Володимирівна поєднала помаранчеву стрічку з біло-блакитною. Ще легше працюватиметься їй на перспективу в опозиції. Проте ймовірний і третій варіант. Жодна коаліція у парламенті шостого скликання так і не буде створена. І тоді глава держави може скористатися своїм конституційним правом і розпустити парламент. А оскільки протягом року після дочасних перегонів нових виборів проводити не можна, вся повнота влади концентрується в руках Президента. Уряд, який складе повноваження перед новообраною Верховною Радою, залишиться виконувати свої обов’язки. У такий спосіб лідерка БЮТ позбудеться можливості впливати на громадян з парламентської трибуни. Окрім цього, їй доведеться докласти чимало зусиль і фінансових ресурсів, щоб висловити свою точку зору на процеси в країні у ЗМІ. І ще не факт, що фінансові спонсори її політичної сили згодні будуть розкошелитися на непрогнозоване майбутнє.

Однак висловлю власну думку. Верховна Рада шостого скликання таки працюватиме. Коаліція буде сформована. І, найпевніше, у складі трьох. Лідерці БЮТ доведеться поступитися принципами і запросити Блок Володимира Литвина до участі в офіційних перемовинах щодо формування коаліції у суворій відповідності із Конституцією. Щоправда, ніхто не дасть гарантій, що через півроку, після погіршення економічної ситуації, про що говорять міжнародні експерти, БЮТ не захоче грюкнути дверима. Відтак можливий новий формат коаліції або ж ще одні дострокові парламентські вибори водночас з виборами до місцевих рад, які можуть піднести новий сюрприз. І не тільки для Юлії Володимирівни...

Що робити?

Одне з вічних запитань, яке дошкуляє не тільки нам, а й деяким нашим сусідам. Проте на нього треба шукати відповідь. Передусім, на мою думку, варто прислухатися до пропозиції Віктора Ющенка, яку, до речі, підтримують і «регіонали», і перед тим, як зайти у сесійну залу, зібрати «круглий стіл» лідерів парламентських політичних сил. Треба передусім відповісти на кілька запитань: як у найближчі три роки буде розвиватися економіка країни, як мінімізувати наслідки політичних криз, які були і які ймовірні у майбутньому, і, напевне, — найголовніше — куди рухатиметься країна, у якому напрямку: на Схід чи на Захід? Адже багатовекторність часів Леоніда Кучми лише породила невизначеність і справжній застій не тільки в економіці, а й у суспільному і культурному житті країни.

Без відповіді на ці справді доленосні запитання країну і громадян очікують перманентні політичні кризи, а замість «поліпшення життя уже сьогодні» лише його погіршення. Відтак, країна втрачатиме конкурентоспроможність, якість життя, збільшуватиметься відтік не лише робочих рук, а й «мізків» за кордон у пошуках кращої долі.

Замість післямови

Коли у жовтні минулого року автор цих рядків почав говорити, що Президент розпустить Верховну Раду п’ятого скликання, ніхто не вірив. Чомусь усі співрозмовники вважали Віктора Ющенка безхарактерним. Дехто так вважає і досі. Однак сталося так, як сталося. А тому можу стверджувати: глава держави здатний зробити неабиякий сюрприз багатьом. Неприємний. Навіть своїм сьогоднішнім «прихильникам».