Це повинно об’єднати політиків та знайти порозуміння серед всіх людей

Президент України, Національна рада з питань охорони здоров’я населення при Президентові України 12 вересня провели Всеукраїнський форум «Здорова нація», де були запропоновані дієві механізми державної політики з подолання кризи громадського здоров’я в Україні.

Для досягнення зазначених цілей необхідні комплексний підхід та рішучі дії органів влади всіх рівнів, кожного громадянина України щодо зменшення шкідливого впливу на здоров’я основних чинників ризику: тютюну, алкоголю, нераціонального харчування, недостатньої рухової активності тощо, а також впровадження соціальної реклами про здоровий спосіб життя. Нагальним є питання ефективного реформування галузі охорони здоров’я для забезпечення доступності надання медичної допомоги населенню. Важливою складовою є запровадження системи моніторингу діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо стану громадського здоров’я та заходів з його поліпшення.

У 60-ті роки минулого століття українці були серед лідерів з тривалості життя, сьогодні — на передостанньому місці в Європі — на шість років скоротилася тривалість життя, більш як на 10 років тривалість здорового життя. За очікуваної тривалості життя під час народження Україну обійшли всі країни СНД за винятком Росії, Казахстану і Туркменистану, невже це не викликає тривогу в політиків?

Основними причинами смертності серед населення України є серцево-судинні захворювання, злоякісні пухлини та зовнішні чинники. В структурі смертності істотно (в 3—4 рази) збільшилася смертність людей молодого та середнього віку, особливо серед чоловіків. За такої ситуації із 10 юнаків до 60 років доживуть тільки шестеро, а серед 20-річних — менше половини.

Хто працюватиме, звідки брати пенсії, соціальні виплати, повертати борги, за що вчитися, лікуватися? Час вживати рішучих заходів і діяти негайно, не чекати нових виборів і знаходити політичну доцільність. Необхідна політична воля для проведення непопулярних заходів із збереження народу України. Економіка повинна працювати на здоров’я людей, котрі розвиватимуть економіку.

Основними причинами смертності населення України є серцево-судинні захворювання (64,2 відсотка), пухлини (10,7 відсотка), нещасні випадки, травми (11 відсотків). Отже, понад 85 відсотків смертельних випадків в Україні становлять неінфекційні хвороби та травми. Збільшення фінансування охорони здоров’я з 4,4 млрд. грн. у 2000 році до 21,6 млрд. грн. 2007-го не зменшило захворюваності та смертності серед населення України.

Згідно з даними ВООЗ, на стан здоров’я населення впливають: рівень та стан медичної допомоги — 10 відсотків, спадковість — 15, довкілля — 20, спосіб та умови життя — 50—55 відсотків.

30—31 жовтня 2007 року в Москві відбулася регіональна нарада з питань протидії неінфекційним захворюванням і травматизму (НІЗТ) в країнах СНД, організована регіональним бюро ВООЗ, регіональним офісом Світового банку регіону Європи та Центральної Азії, інститутом Всесвітнього банку.

На неінфекційні захворювання (серцево-судинні, судинно-мозкові, онкологію та травми) припадає понад 85 відсотків всіх смертельних випадків у країнах СНД, що в 16 разів більше, ніж від усіх інфекційних захворювань та патологій, пов’язаних з вагітністю, пологами, перинатальними захворюваннями та хворобами, пов’язаними з недостатнім харчуванням та іншими, разом узятими. В подоланні НІЗТ основна роль належить профілактиці, а саме: боротьбі з тютюнопалінням, нераціональним харчуванням, гіподинамією та вживанням алкоголю. Понад 75 відсоткам серцево-судинних та онкологічних захворювань можна запобігти за рахунок здорового способу життя.

Основними чинниками, які негативно впливають на здоров’я, є тютюнопаління, незбалансоване харчування, малорухомий спосіб життя, надмірне споживання алкоголю, травматизм. Онкологічні та серцево-судинні захворювання в 75 відсотках залежать від зовнішніх чинників, і в більшості випадків їх виникненню можна запобігти. За тридцять років (1977—2007) Фінляндія знизила серцево-судинні захворювання на 80 відсотків. Здоровий спосіб життя — основа зниження захворюваності на серцево-судинні та онкологічні захворювання. Диспансеризація — це основний метод раннього виявлення захворювань.

Тютюнопаління. Перший і основний чинник виникнення НІЗТ (серцево-судинних, судинно-мозкових, онкологічних та інших). Куріння є причиною такої самої кількості смертей, як усі немедичні причини, разом узяті (травми, утоплення, отруєння, самогубства, пожежі тощо). Щорічно в Росії від тютюну помирають 332 тисячі людей, в Україні 100—110 тисяч (10 відсотків з них пасивні курці). Дві третини з них у віці до 60 років. У половини із померлих курців смерть спричиняють серцево-судинні та судинно-мозкові захворювання, в 25 відсотків — онкохвороби, решта 25 відсотків помирають від бронхообструктивних та респіраторних захворювань.

Україна посідає перше місце в Європі з тютюнопаління серед чоловіків (66,8 відсотка) та перше місце серед жінок (19,9 відсотка) у країнах СНД. 80 відсотків починають палити в підлітковому та юнацькому віці. Сьома викурена цигарка підлітком спричиняє нікотинову залежність. Верховна Рада України ухвалила 22.09.2005 року закон щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів, їх шкідливого впливу на здоров’я населення, у вересні 2006 року — ратифікована Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну. У нас не діють закони. Хто в цьому винен? Кабінет Міністрів та органи місцевого самоврядування досі не розробили загальнодержавної та регіональних програм протидії поширенню тютюнопаління в Україні.

Результати дії закону у Великій Британії — обсяг продажу цигарок за місяць зменшився на 11,6 відсотка, три чверті населення підтримали заборону тютюнопаління в громадських місцях. У Шотландії поліпшилося здоров’я у працівників барів, на 17 відсотків знизилася кількість госпіталізацій з приводу інфарктів. Можна уявити результати дії закону в Україні, де щороку фіксують понад 50 тисяч інфарктів.

Другий важливий і контрольований чинник — алкоголь. Тільки понад 10 тисяч отруєнь, а ще сотні тисяч захворювань, злочинів, травм. Сьогодні чітко простежуються тенденції: випив — закурив — ліг спати — згорів; випив — поліз у річку — втопився; випив — скоїв злочин і т. д.

Зменшення споживання тютюну та алкоголю має стати першочерговим завданням влади на всіх рівнях. Президент України В. Ющенко на Всеукраїнському форумі «Здорова нація» 12.09.2007 року закликав українців боротися із цим злом. Для цього необхідно:

— підвищення акцизу на тютюн та алкоголь (якнайменше на 30 відсотків);

— обмеження місць та часу продажу і споживання цих отрут;

— заборона всіх видів зовнішньої реклами.

Прийняття рішучих дій у цьому напрямі дасть змогу зберегти економічний потенціал держави.

Наступний чинник, який визначає здоров’я людей — це раціональне харчування із зменшенням споживання тваринних жирів, червоного м’яса, солі, смаженої, консервованої їжі та збільшення споживання рослинних жирів, риби, овочів, фруктів та молочних продуктів. Це 25 відсотків здорового життя.

По-різному можна оцінювати антиалкогольну кампанію в 1985—1988 роках. Але різкі протиалкогольні дії із забороною вживання алкоголю на роботі та обмеження продажу і споживання дало відчутний результат — очікувана тривалість життя за два роки серед чоловіків зросла на 3,6 року і на 2 роки серед жінок. Алкоголь — один із основних чинників злочинів, травм, захворювань серцево-судинної системи, психічних розладів, цирозів, переохолоджень. Споживання алкогольних та слабоалкогольних напоїв знижує економічний потенціал країни, веде до деградації суспільства. Із споживанням алкоголю пов’язано більшість травм, у тім числі і внаслідок ДТП.

Малорухомий спосіб життя сприяє виникненню ожиріння, обмінних порушень, діабету ІІ типу, гіпертонічної хвороби та інших серцево-судинних та дихальних розладів. У кожному населеному пункті необхідно відбудувати спортивні майданчики, комплекси для масового заняття фізкультурою та спортом. При плануванні забудов міст на 6—8 тисяч жителів — один спортивний комплекс. Все це має бути внесено в закон, а закони повинні бути для всіх одні. Доступність до масових занять спортом — один із основних чинників збереження здоров’я людей.

На збереження здоров’я повинна бути спрямована постійна соціальна реклама. Бути здоровим має стати престижно, модно.

Здоров’я — приватна власність кожного і обов’язок кожного зберігати здоров’я. Держава має створювати умови для збереження здоров’я людей. Починати слід із дитячого садочка, школи. Освіта, культура і духовність — чинники, котрі сприяють збереженню здоров’я і свого, і оточення.

В Європі щорічно гине від травм близько 800 тисяч людей (8,3 відсотка смертей). Одна третина цих випадків припадає на умисну травму. Травма посідає третє місце в структурі смертності після серцево-судинних та онкологічних хвороб, а серед людей працездатного віку — друге. Якщо в країнах Євросоюзу тільки 16 відсотків смертельних випадків припадають на ДТП, то в Україні цей показник сягає майже 30 відсотків. Решта — понад 70 відсотків — причиною травм є насилля (кримінальне, побутове, падіння тощо), більш як половина яких зумовлені надмірним вживанням алкоголю.

Україна перебуває в стані війни на виживання населення.

За всі роки миротворчих місій в країнах світу Україна втратила 47 своїх громадян, майже половина — це не бойові втрати. Скільки шуму та політичних ігрищ відбулося навколо цього в парламенті та в передвиборних перегонах різних партій. За 10 років війни в Афганістані загинуло 3890 українських хлопців та 8000 отримали поранення, із них 4867 стали інвалідами. Це трагедія України.

Але це сталося за багато років з благородних намірів політичної діяльності держави Україна, а раніше СРСР.

Повернемося до мирного сьогодення України та аналізу ситуації, котру можна без застереження назвати «травматична війна», спрямована на самовинищення народу України. Щороку Україна втрачає (за різними даними) 25—27 тисяч своїх громадян унаслідок травм. Це в сотні разів перевищує втрати, зазнані в результаті миротворчих місій. Дивно, що жодна партія, жодна політична сила не заявила в своїх намірах про боротьбу з травматизмом, від якого щорічні втрати оцінюються в понад 2,5 відсотка ВВП, в цьому великі економічні втрати сьогодні, завтра і назавжди. Адже від травм гинуть, як правило, люди працездатного віку та діти.

На дорогах України сьогодні щоденно стаються сотні ДТП, в яких гинуть у середньому 15—17 осіб, переважно молодих працездатних людей. Тільки за дев’ять місяців 2007 року сталося 44,7 тисячі ДТП, що вдвічі більше, ніж у 2006 році. Внаслідок цього загинуло 6 тисяч 321 особа. Основними причинами травмування на дорогах є: перевищення швидкості, невиконання правил руху, погані дороги, низька культура на дорогах і водіїв, і пішоходів, їзда без шоломів, ременів безпеки тощо.

Терміново потрібен новий закон «Про дорожній рух» із жорсткими правилами поведінки на дорозі. Штрафи мають бути великими і обов’язковими для всіх порушників. На міліцію слід дивитися як на службу, що забезпечує безпеку руху, а не потенційних хабарників.

12 вересня 2007 року на Всеукраїнському форумі «Здорова нація» Президент України проголосив сім ініціатив з поліпшення здоров’я українського народу.

1. Реформування системи охорони здоров’я для забезпечення доступної медичної допомоги на засадах соціальної справедливості.

2. Зменшення шкідливого впливу тютюнопаління на здоров’я населення.

3. Зменшення негативних наслідків вживання алкоголю.

4. Залучення громадян України до фізичної культури та спорту.

5. Сприяння раціональному харчуванню населення України.

6. Широке впровадження соціальної реклами про здоровий спосіб життя.

7. Запровадження системи моніторингу діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо стану громадського здоров’я та заходів з його поліпшення.

Якщо не приймати рішучих дій, будемо тільки говорити про економіку, тарифи, пенсії, соціальні виплати.

В Україні є реальна можливість скоротити на 30—35 відсотків захворюваність на серцево-судинні хвороби та рак в найближчі два—три роки за рахунок первинної профілактики (тютюнопаління).

Профілактичні заходи в сотні тисяч разів економічніші від лікувальних, про що повідомляє доктор наук, професор університету Джона Хонкінса Джерард Андерсон.

Заходи з оздоровлення населення повинні об’єднати всіх політиків та всі сектори влади. Відповідальність за це несуть перші особи держави, регіону, відомства. Кожен повинен почати із себе. Всі ми перебуваємо під пильним спостереженням людей. Якщо ми не можемо показати, що здоров’я — основний пріоритет життя, то чи варто нам бути публічними?

Микола ПОЛІЩУК,

народний депутат

четвертого скликання,

міністр охорони здоров’я 2005 року, голова

Національної ради з питань охорони здоров’я населення при Президентові України, професор.

Це повинно об’єднати політиків та знайти порозуміння серед всіх людей

Стан громадського здоров’я в Україні свідчить про нагальну потребу підвищення ефективності реалізації основних положень Конституції України, законодавства щодо збереження та зміцнення здоров’я українського народу, формування здорового способу життя і, отже, забезпечення сталого національного розвитку.

Збереження здоров’я нинішніх, а отже, і майбутніх поколінь має стати пріоритетним завданням всієї соціально-економічної політики держави.

У середині 60-х років ХХ століття з’явилися перші ознаки демографічної кризи в Україні. Її поглиблення протягом наступних сорока років зумовлене низкою соціально-економічних, екологічних чинників та неефективністю заходів із збереження громадського здоров’я. Це призвело до того, що на сьогодні в Україні середня тривалість життя громадян на 10—12 років нижча, ніж у країнах Європейського Союзу, а смертність, особливо серед чоловіків працездатного віку, вища в 3—4 рази.

Отож стратегічним напрямом державної політики в Україні має стати збереження, зміцнення та поліпшення громадського здоров’я, утвердження в суспільстві ідеології здорового способу життя.

Президент України, Національна рада з питань охорони здоров’я населення при Президентові України 12 вересня провели Всеукраїнський форум «Здорова нація», де були запропоновані дієві механізми державної політики з подолання кризи громадського здоров’я в Україні.

Для досягнення зазначених цілей необхідні комплексний підхід та рішучі дії органів влади всіх рівнів, кожного громадянина України щодо зменшення шкідливого впливу на здоров’я основних чинників ризику: тютюну, алкоголю, нераціонального харчування, недостатньої рухової активності тощо, а також впровадження соціальної реклами про здоровий спосіб життя. Нагальним є питання ефективного реформування галузі охорони здоров’я для забезпечення доступності надання медичної допомоги населенню. Важливою складовою є запровадження системи моніторингу діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо стану громадського здоров’я та заходів з його поліпшення.

У 60-ті роки минулого століття українці були серед лідерів з тривалості життя, сьогодні — на передостанньому місці в Європі — на шість років скоротилася тривалість життя, більш як на 10 років тривалість здорового життя. За очікуваної тривалості життя під час народження Україну обійшли всі країни СНД за винятком Росії, Казахстану і Туркменистану, невже це не викликає тривогу в політиків?

Основними причинами смертності серед населення України є серцево-судинні захворювання, злоякісні пухлини та зовнішні чинники. В структурі смертності істотно (в 3—4 рази) збільшилася смертність людей молодого та середнього віку, особливо серед чоловіків. За такої ситуації із 10 юнаків до 60 років доживуть тільки шестеро, а серед 20-річних — менше половини.

Хто працюватиме, звідки брати пенсії, соціальні виплати, повертати борги, за що вчитися, лікуватися? Час вживати рішучих заходів і діяти негайно, не чекати нових виборів і знаходити політичну доцільність. Необхідна політична воля для проведення непопулярних заходів із збереження народу України. Економіка повинна працювати на здоров’я людей, котрі розвиватимуть економіку.

Основними причинами смертності населення України є серцево-судинні захворювання (64,2 відсотка), пухлини (10,7 відсотка), нещасні випадки, травми (11 відсотків). Отже, понад 85 відсотків смертельних випадків в Україні становлять неінфекційні хвороби та травми. Збільшення фінансування охорони здоров’я з 4,4 млрд. грн. у 2000 році до 21,6 млрд. грн. 2007-го не зменшило захворюваності та смертності серед населення України.

Згідно з даними ВООЗ, на стан здоров’я населення впливають: рівень та стан медичної допомоги — 10 відсотків, спадковість — 15, довкілля — 20, спосіб та умови життя — 50—55 відсотків.

30—31 жовтня 2007 року в Москві відбулася регіональна нарада з питань протидії неінфекційним захворюванням і травматизму (НІЗТ) в країнах СНД, організована регіональним бюро ВООЗ, регіональним офісом Світового банку регіону Європи та Центральної Азії, інститутом Всесвітнього банку.

На неінфекційні захворювання (серцево-судинні, судинно-мозкові, онкологію та травми) припадає понад 85 відсотків всіх смертельних випадків у країнах СНД, що в 16 разів більше, ніж від усіх інфекційних захворювань та патологій, пов’язаних з вагітністю, пологами, перинатальними захворюваннями та хворобами, пов’язаними з недостатнім харчуванням та іншими, разом узятими. В подоланні НІЗТ основна роль належить профілактиці, а саме: боротьбі з тютюнопалінням, нераціональним харчуванням, гіподинамією та вживанням алкоголю. Понад 75 відсоткам серцево-судинних та онкологічних захворювань можна запобігти за рахунок здорового способу життя.

Основними чинниками, які негативно впливають на здоров’я, є тютюнопаління, незбалансоване харчування, малорухомий спосіб життя, надмірне споживання алкоголю, травматизм. Онкологічні та серцево-судинні захворювання в 75 відсотках залежать від зовнішніх чинників, і в більшості випадків їх виникненню можна запобігти. За тридцять років (1977—2007) Фінляндія знизила серцево-судинні захворювання на 80 відсотків. Здоровий спосіб життя — основа зниження захворюваності на серцево-судинні та онкологічні захворювання. Диспансеризація — це основний метод раннього виявлення захворювань.

Тютюнопаління. Перший і основний чинник виникнення НІЗТ (серцево-судинних, судинно-мозкових, онкологічних та інших). Куріння є причиною такої самої кількості смертей, як усі немедичні причини, разом узяті (травми, утоплення, отруєння, самогубства, пожежі тощо). Щорічно в Росії від тютюну помирають 332 тисячі людей, в Україні 100—110 тисяч (10 відсотків з них пасивні курці). Дві третини з них у віці до 60 років. У половини із померлих курців смерть спричиняють серцево-судинні та судинно-мозкові захворювання, в 25 відсотків — онкохвороби, решта 25 відсотків помирають від бронхообструктивних та респіраторних захворювань.

Україна посідає перше місце в Європі з тютюнопаління серед чоловіків (66,8 відсотка) та перше місце серед жінок (19,9 відсотка) у країнах СНД. 80 відсотків починають палити в підлітковому та юнацькому віці. Сьома викурена цигарка підлітком спричиняє нікотинову залежність. Верховна Рада України ухвалила 22.09.2005 року закон щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів, їх шкідливого впливу на здоров’я населення, у вересні 2006 року — ратифікована Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну. У нас не діють закони. Хто в цьому винен? Кабінет Міністрів та органи місцевого самоврядування досі не розробили загальнодержавної та регіональних програм протидії поширенню тютюнопаління в Україні.

Результати дії закону у Великій Британії — обсяг продажу цигарок за місяць зменшився на 11,6 відсотка, три чверті населення підтримали заборону тютюнопаління в громадських місцях. У Шотландії поліпшилося здоров’я у працівників барів, на 17 відсотків знизилася кількість госпіталізацій з приводу інфарктів. Можна уявити результати дії закону в Україні, де щороку фіксують понад 50 тисяч інфарктів.

Другий важливий і контрольований чинник — алкоголь. Тільки понад 10 тисяч отруєнь, а ще сотні тисяч захворювань, злочинів, травм. Сьогодні чітко простежуються тенденції: випив — закурив — ліг спати — згорів; випив — поліз у річку — втопився; випив — скоїв злочин і т. д.

Зменшення споживання тютюну та алкоголю має стати першочерговим завданням влади на всіх рівнях. Президент України В. Ющенко на Всеукраїнському форумі «Здорова нація» 12.09.2007 року закликав українців боротися із цим злом. Для цього необхідно:

— підвищення акцизу на тютюн та алкоголь (якнайменше на 30 відсотків);

— обмеження місць та часу продажу і споживання цих отрут;

— заборона всіх видів зовнішньої реклами.

Прийняття рішучих дій у цьому напрямі дасть змогу зберегти економічний потенціал держави.

Наступний чинник, який визначає здоров’я людей — це раціональне харчування із зменшенням споживання тваринних жирів, червоного м’яса, солі, смаженої, консервованої їжі та збільшення споживання рослинних жирів, риби, овочів, фруктів та молочних продуктів. Це 25 відсотків здорового життя.

По-різному можна оцінювати антиалкогольну кампанію в 1985—1988 роках. Але різкі протиалкогольні дії із забороною вживання алкоголю на роботі та обмеження продажу і споживання дало відчутний результат — очікувана тривалість життя за два роки серед чоловіків зросла на 3,6 року і на 2 роки серед жінок. Алкоголь — один із основних чинників злочинів, травм, захворювань серцево-судинної системи, психічних розладів, цирозів, переохолоджень. Споживання алкогольних та слабоалкогольних напоїв знижує економічний потенціал країни, веде до деградації суспільства. Із споживанням алкоголю пов’язано більшість травм, у тім числі і внаслідок ДТП.

Малорухомий спосіб життя сприяє виникненню ожиріння, обмінних порушень, діабету ІІ типу, гіпертонічної хвороби та інших серцево-судинних та дихальних розладів. У кожному населеному пункті необхідно відбудувати спортивні майданчики, комплекси для масового заняття фізкультурою та спортом. При плануванні забудов міст на 6—8 тисяч жителів — один спортивний комплекс. Все це має бути внесено в закон, а закони повинні бути для всіх одні. Доступність до масових занять спортом — один із основних чинників збереження здоров’я людей.

На збереження здоров’я повинна бути спрямована постійна соціальна реклама. Бути здоровим має стати престижно, модно.

Здоров’я — приватна власність кожного і обов’язок кожного зберігати здоров’я. Держава має створювати умови для збереження здоров’я людей. Починати слід із дитячого садочка, школи. Освіта, культура і духовність — чинники, котрі сприяють збереженню здоров’я і свого, і оточення.

В Європі щорічно гине від травм близько 800 тисяч людей (8,3 відсотка смертей). Одна третина цих випадків припадає на умисну травму. Травма посідає третє місце в структурі смертності після серцево-судинних та онкологічних хвороб, а серед людей працездатного віку — друге. Якщо в країнах Євросоюзу тільки 16 відсотків смертельних випадків припадають на ДТП, то в Україні цей показник сягає майже 30 відсотків. Решта — понад 70 відсотків — причиною травм є насилля (кримінальне, побутове, падіння тощо), більш як половина яких зумовлені надмірним вживанням алкоголю.

Україна перебуває в стані війни на виживання населення.

За всі роки миротворчих місій в країнах світу Україна втратила 47 своїх громадян, майже половина — це не бойові втрати. Скільки шуму та політичних ігрищ відбулося навколо цього в парламенті та в передвиборних перегонах різних партій. За 10 років війни в Афганістані загинуло 3890 українських хлопців та 8000 отримали поранення, із них 4867 стали інвалідами. Це трагедія України.

Але це сталося за багато років з благородних намірів політичної діяльності держави Україна, а раніше СРСР.

Повернемося до мирного сьогодення України та аналізу ситуації, котру можна без застереження назвати «травматична війна», спрямована на самовинищення народу України. Щороку Україна втрачає (за різними даними) 25—27 тисяч своїх громадян унаслідок травм. Це в сотні разів перевищує втрати, зазнані в результаті миротворчих місій. Дивно, що жодна партія, жодна політична сила не заявила в своїх намірах про боротьбу з травматизмом, від якого щорічні втрати оцінюються в понад 2,5 відсотка ВВП, в цьому великі економічні втрати сьогодні, завтра і назавжди. Адже від травм гинуть, як правило, люди працездатного віку та діти.

На дорогах України сьогодні щоденно стаються сотні ДТП, в яких гинуть у середньому 15—17 осіб, переважно молодих працездатних людей. Тільки за дев’ять місяців 2007 року сталося 44,7 тисячі ДТП, що вдвічі більше, ніж у 2006 році. Внаслідок цього загинуло 6 тисяч 321 особа. Основними причинами травмування на дорогах є: перевищення швидкості, невиконання правил руху, погані дороги, низька культура на дорогах і водіїв, і пішоходів, їзда без шоломів, ременів безпеки тощо.

Терміново потрібен новий закон «Про дорожній рух» із жорсткими правилами поведінки на дорозі. Штрафи мають бути великими і обов’язковими для всіх порушників. На міліцію слід дивитися як на службу, що забезпечує безпеку руху, а не потенційних хабарників.

12 вересня 2007 року на Всеукраїнському форумі «Здорова нація» Президент України проголосив сім ініціатив з поліпшення здоров’я українського народу.

1. Реформування системи охорони здоров’я для забезпечення доступної медичної допомоги на засадах соціальної справедливості.

2. Зменшення шкідливого впливу тютюнопаління на здоров’я населення.

3. Зменшення негативних наслідків вживання алкоголю.

4. Залучення громадян України до фізичної культури та спорту.

5. Сприяння раціональному харчуванню населення України.

6. Широке впровадження соціальної реклами про здоровий спосіб життя.

7. Запровадження системи моніторингу діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо стану громадського здоров’я та заходів з його поліпшення.

Якщо не приймати рішучих дій, будемо тільки говорити про економіку, тарифи, пенсії, соціальні виплати.

В Україні є реальна можливість скоротити на 30—35 відсотків захворюваність на серцево-судинні хвороби та рак в найближчі два—три роки за рахунок первинної профілактики (тютюнопаління).

Профілактичні заходи в сотні тисяч разів економічніші від лікувальних, про що повідомляє доктор наук, професор університету Джона Хонкінса Джерард Андерсон.

Заходи з оздоровлення населення повинні об’єднати всіх політиків та всі сектори влади. Відповідальність за це несуть перші особи держави, регіону, відомства. Кожен повинен почати із себе. Всі ми перебуваємо під пильним спостереженням людей. Якщо ми не можемо показати, що здоров’я — основний пріоритет життя, то чи варто нам бути публічними?

Микола ПОЛІЩУК,народний депутат четвертого скликання, міністр охорони здоров’я 2005 року, голова

Національної ради з питань охорони здоров’я населення при Президентові України, професор.