Конфлікт у Старій Богданівці Миколаївського району почався в травні. Із перемінними спалахами і спадами він триває і досі. Тоді, майже півроку тому, конкурс на право перевозити мешканців передмістя виграло підприємство «Авто». Але результати конкурсу задовольнили не всіх селян. Вони порахували, що «прибулець» не зможе і не захоче дотримуватися всіх умов перевезень, до яких так звикли люди.

Більше десяти років на маршруті «Стара Богданівка—Миколаїв» працював приватний підприємець Анатолій Бондар. Анатолій Миколайович, власник «ПАЗика», добре вивчив особливості місцевого перевезення. З огляду на побажання односільчан, він встановив зручний розклад руху автобусів. По дорозі зі Старої Богданівки забирав пасажирів сусіднього Кіровського, Великої Коренихи і дачників. Проїжджав і по самій Старій Богданівці, зупиняючись ледь не біля кожної хати. У Миколаєві забирав людей не від приміського автовокзалу, де сьогодні пасажирові ніде стати, щоб очікувати автобуса, а з двох «точок» — Центрального ринку і кінотеатру «Іскра».

Пропонував приватний підприємець і додаткові «бонуси». Він перевозив пільговиків, безкоштовно — дітей до школи, а на прохання пенсіонерів купував для них у місті ліки, продукти, виконував інші прохання. Загалом, справді став «своїм» для мешканців села, а люди звикли до безвідмовного водія і нікого іншого пускати на свою територію не бажали.

— Навіщо нам щось змінювати, — обурюється Клавдія Іванівна Мавродій, — якщо людина нормально працює? — Добра добувши, кращого не шукай, — приєднується до неї Таміла Яківна Рева. — Не бажаємо іншого перевізника, — категорично заявляє Віктор Гарусенко. Делегація від старобогданівців прийшла захистити свого водія до облдержадміністрації. Керівник області Олексій Гаркуша погодився з представниками сільської громади в тому, що їхню думку слід було враховувати під час проведення конкурсу і визначення переможця. Але пояснив, що конкурс уже відбувся, і якщо хтось не згоден з результатом, то питання має бути вирішене в порядку, встановленому законом. Тобто сторона незадоволена має всі підстави звернутися до суду.

Підприємець Бондар обрав іншу тактику поведінки. Замість відстоювання своїх прав у судовому порядку організовує ходіння народу в різні інстанції. У захисники вибирає активістів і правдолюбів. Вони й доводять усім, що Бондар їм підходить ідеально, а «прибульці» не підходять зовсім.

Аргументація, на перший погляд, переконлива. За словами «захисників», фірма «Авто» піднімає ціни на проїзд, порушує розклад, змінює місця посадки і висадки, не возить пільговиків і не надає звичних супутніх послуг. Ще скаржаться пасажири, що, мовляв, автобуси у «Авто», хоч і новенькі, сучасні, але для сільського жителя незручні. Мішки і ящики в багажник пропонують ставити, а хочеться, щоб усе це добро поруч було. До того ж конкурс, на думку незадоволених, відбувався несправедливо.

Спробуємо розібратися у всьому об’єктивно, тобто — звівши до мінімуму емоції. По-перше, про конкурс. Його проведення — не примха органів влади, а чітке дотримання закону. У квітні облдержадміністрація оголосила конкурс на право здійснення перевезень пасажирів, у тому числі на приміських маршрутах, де облдержадміністрація є замовником перевезень. Відповідно до Закону «Про автомобільний транспорт» для участі в конкурсі автоперевізник надає заяву, копію ліцензії на право надання транспортних послуг, інформацію про додаткові умови обслуговування маршруту, дані про матеріально-технічну базу та інші документи. Якщо ж позиції сторін, які беруть участь, будуть однакові, то перевагу треба віддати тому автоперевізникові, що надав до конкурсного комітету Сертифікат відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами з ліцензійними умовами.

Комісія винесла однозначне рішення — передати маршрут ВАТ «Авто». Такий висновок — логічний. Ця фірма має свою виробничу базу, новий рухомий склад, це — єдине в області сертифіковане підприємство на право перевезення пасажирів. Переваги «Авто» порівняно з приватним перевізником Анатолієм Бондарем очевидні. Нема сумніву і в тому, що комунікабельність водія, уважне ставлення до пасажирів виділяють його з-поміж інших. Але автобуси в нього — старенькі, рівень комфорту — низький, кількість пасажирів — обмежена, та й претензій з боку контролюючих органів чимало. Сільський голова Кіровської сільради Алла Антонюк підтвердила, що нарікання на місцевого водія були і в ДАІ, і в товаристві із захисту прав споживачів, і в інших служб.

— Спочатку, — продовжує Алла Вікторівна, — ми справді виступили на підтримку Анатолія Бондаря. Що й казати! Люди звикли до його обслуговування і не дуже зважали на недоліки в роботі. Тому, коли на маршрут вийшов «Оріон-Авто», багато хто сприйняв це негативно. Від імені громади ми поставили свої умови — про розклад, вартість проїзду, перевезення пільговиків. І підприємство ці умови виконує. Мало того, допомагає жителям села набагато більше і вже значно розширило сферу своїх послуг. Так, наприклад, стали безкоштовно возити вчителів, поставили на маршрут новенькі автобуси, допомогли нам з подарунками на свято села. Я бачу, що люди хочуть працювати й у них це добре виходить. Так навіщо сперечатися і сваритися?

Новий перевізник сваритися не має наміру. Представники фірми, переконавшися в неприйнятті з боку населення, обійшли всі будинки, провели опитування місцевих жителів, вивчили пасажиропотоки, вислухали побажання і претензії. У результаті залишили без змін розклад і вартість проїзду, поставили на маршрут більші автобуси і ввели додаткову маршрутку спеціально для обслуговування жителів села Кіровське. До речі, «Авто» запропонував Анатолієві Бондарю працювати разом. Той не погодився.

Конфлікт, начебто вичерпано. Але і досі підбурюють народ активісти, захисники приватного підприємця. Недавно збори зібрали, чутки різні поширюють. Загалом, використовується для маніпуляцій простий психологічний прийом — краще звичне погане, ніж обіцяне добре. Ну не віримо ми в добре, і край. Життя так навчило. Чи не час уже звикати до хорошого?

Миколаївська область.