У цій установі поєднано те, що, на перший погляд, не поєднується і не може мати нічого спільного із навчанням. Тут є своя банківська установа, справжні літак, пасажирський залізничний вагон, магазин, власна автобусна зупинка, сучасний тир, наркотична лабораторія та багато чого іншого. Все це реально збудовані та встановлені об’єкти, які використовують у навчальному процесі. Здогадалися, про який заклад йде мова? Ні? Сьогодні наша розповідь про Навчально-науковий інститут підготовки кадрів кримінальної міліції Київського національного університету внутрішніх справ. Нещодавно цей заклад очолив полковник міліції, кандидат юридичних наук Олександр ЛУПАЛО (на знімку) — людина, яка має безпосередній стосунок до створення в Україні Інтерполу, яка не раз брала участь у миротворчих місіях нашої держави, за що отримала сім нагород від Організації Об’єднаних Націй.
Наша бесіда розпочалася із запитання про те, що треба зробити, щоб ставлення населення до міліції змінилося на краще, щоб люди сприймали міліціонерів як своїх захисників, а не ворогів.
— Це саме та проблема, у розв’язання якої інститут робить значний внесок. На нашому рівні це насамперед виховання і навчання майбутніх міліціонерів. Навчання стриманості, володіння власними емоціями, виховання почуття справедливості, необхідності дотримання законності в будь-якій ситуації. Ці підвалини закладаються у навчальному процесі, саме завдяки їм наші випускники цінуються не лише в Україні, а й за кордоном, де виконують миротворчі місії. Високоякісна підготовка кадрів — чи не найголовніше сьогоднішнє завдання Міністерства внутрішніх справ України. Підтвердженням цього є створення у структурі міністерства департаменту освіти і науки, заступником керівника якого, до речі, призначено мого попередника Віктора Співака.
Задля виконання виховної функції в інституті створено фактично єдиний в Україні музей історії оперативних служб міліції, адже знання витоків своєї професії є складовою формування майбутнього правоохоронця, його моральних якостей і високих життєвих цілей. Діюча нині експозиція музею налічує близько 500 експонатів, які є унікальними матеріалами історії розвитку оперативних підрозділів міліції. Музей також використовують і в навчальних цілях. Тут широко представлено сучасні методики розкриття злочинів. На стендах можна побачити реальні фрагменти фіксації працівниками міліції обставин вчинення резонансних злочинів, унікальну колекцію холодної та вогнепальної зброї кримінального походження.
Вихованню курсантів сприяють також робота потужної групи висококваліфікованих психологів, організація культурно-виховної роботи поза навчальним процесом, спортивно-масові заходи, які проводить інститут.
— Звісно, на відміну від цивільних вищих навчальних закладів ваш інститут має свою специфіку. У чому вона полягає і що це дає фахівцям, яких ви готуєте?
— Безумовно, специфіка в таких навчальних закладів, як наш, є. Адже і робота в міліції специфічна. Значна увага приділяється фізичній підготовці курсантів, дисципліні, проведенню спеціальних навчань, викладанню спеціальних предметів, яких не має в цивільних ВНЗ, наприклад, з організації оперативно-розшукової діяльності. Розміщений на території інституту криміналістичний полігон відтворює різноманітні обстановки, де викладачі мають змогу створювати ситуації, в яких може опинитися міліціонер. Зокрема, відтворено житлову кімнату, приміщення наркопритону, банківської установи, офісу, магазину, підпільного цеху виготовлення підроблених документів і грошей. Ці навчальні експонати дають можливість курсантам ефективно відпрацьовувати теми занять з розподілом на робочі групи, з урахуванням методики розкриття злочинів у відповідній обстановці. А на автобусній зупинці, що побудована на території інституту, ми відпрацьовуємо затримання порушників правил дорожнього руху з використанням спеціальних засобів. У наших справжніх літаку та залізничному вагоні відпрацьовується звільнення потенційних заручників. Не кожен навчальний заклад може похвалитися сучасним стрілковим тиром. Цього року навчально-тренувальний комплекс вогневої підготовки було оснащено інтерактивним тиром
«Інгул», який дає змогу відпрацьовувати навички ведення вогню в реальних ситуаціях вогневого контакту зі злочинцями. Реконструювали ми і навчальне райуправління міліції, встановивши комп’ютерну техніку та мультимедійну систему відеозапису. Це дає змогу вести практичні заняття, не виходячи з лекційних залів, проводити аналіз правильності проведення тих чи інших дій працівників міліції. А на практичних заняттях з автомобільної підготовки курсанти набувають навичок керування транспортними засобами в екстремальних умовах.Тобто кожне заняття в інституті — це робота над отриманням теоретичних знань та їх практичне закріплення. Специфічним у навчанні є також і залучення курсантів до забезпечення охорони громадського порядку, особливо під час масових заходів, таких як концерти зірок естради, футбольних матчів, культурно-розважальні заходи у святкові дні.
— А це не заважає навчанню?
— І так, і ні одночасно. З одного боку, курсант отримує непогану практику застосування деяких теоретичних знань, навчається спілкуватися з людьми, перевіряє свої витримку та психофізичну підготовку, а з другого — виконання цієї функції (особливо під час сесії) забирає багато часу, який треба було б використати на навчання, підготовку до семінарів, складання заліків та іспитів. Загалом, як на мене, функцію забезпечення охорони громадського порядку треба залишити діючим підрозділам системи органів внутрішніх справ і звільнити курсантів від участі у цих заходах.
— Сьогодні в системі вищої освіти в Україні започатковано так званий Болонський процес, коли підготовка здійснюється за модульною системою, тобто певною кількістю балів. Як приживається ця система у вас?
— Кадровий потенціал інституту, а це 3 доктори наук, 5 професорів, 13 доцентів, 17 кандидатів наук, дає нам можливість поступово впроваджувати Болонський процес, мета якого — підготовка фахівців за визначеними критеріями та європейськими стандартами, визнання наших дипломів про освіту на теренах всієї Європи. Зрозуміло, що в нашому інституті введення цього процесу відбувається з урахуванням специфіки підготовки фахівців певного напряму. Сьогодні вже діє двоступенева система освіти (бакалавр, магістр), впроваджено кредитно-модульну систему навчання.
— Ураховуючи режим навчання, я розумію, що ваші курсанти практично не мають можливості навчатися окремих дисциплін в інших навчальних закладах. Чи не здається вам, що ваша система підготовки звужує можливості курсантів?
— Певною мірою так. Але нічого страшного у цьому я не бачу. Отримавши у нас диплом бакалавра, наш випускник може продовжити навчання на магістра не лише в нашому, а й у цивільному закладі. І, повірте, його підготовка дасть змогу гідно навчатися у ВНЗ будь-якого рівня.
Вільний доступ до навчання студентів цивільних ВНЗ у таких закладах, як наш, і, навпаки, наших курсантів у цивільних закладах є проблематичним, і не тільки для нас — це проблема будь-якого закладу освіти військового спрямування. Тому під час впровадження Болонського процесу, здається, варто враховувати певні особливості навчальних закладів, зокрема, тих, де готують фахівців для системи МВС, СБУ, Міністерства оборони.
— Які має реальні результати роботи інститут щодо підготовки міліцейських кадрів, наприклад, за останній час?
— З моменту створення інституту (1987 рік) тут здобули освіту понад п’ять з половиною тисяч правоохоронців. Лише за 2005—2007 роки було підготовлено 1069 спеціалістів, із них 224 закінчили навчання з відзнакою.
Загалом, наявна сьогодні в інституті система навчання дає змогу підготувати майбутнього правоохоронця до певних дій і фізично, і психологічно, а це сприятиме об’єктивному оцінюванню реальної ситуації і прийняттю єдино правильного рішення під час виконання поставлених завдань.
— Дякую за бесіду.
