Нещодавно Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження «Про схвалення плану заходів, спрямованих на задоволення потреб ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах». Урядове розпорядження передбачає оновлення матеріально-технічного оснащення професійно-технічних навчальних закладів; стимулювання участі роботодавців у підготовці кваліфікованих робітничих кадрів та приведення професійної підготовки робітничих кадрів у відповідність до сучасних технологічних процесів на виробництві.

Прокоментувати такі позитивні зрушення в українській професійно-технічній освіті ми попросили міністра освіти і науки України Станіслава НІКОЛАЄНКА.

— Станіславе Миколайовичу, чи вчасним, на ваш погляд, є прийняття цього рішення для професійно-технічної освіти? Чим воно обумовлене?

— Міністерство освіти і науки усвідомлює важливість завдань, що реалізує профтехосвіта, бачить її основні проблеми та намагається їх розв’язати. Адже кваліфікована робітнича сила і розвинена економіка — це головні та взаємопов’язані аспекти, з позиції яких треба розглядати стан і перспективу розвитку професійної освіти України. А для сучасного ж ринку праці характерна невідповідність попиту і пропозицій робочих кадрів. Особливої актуальності набувають питання мобільності, конкурентоспроможності та рівня кваліфікації робітників. Спад обсягів промислового виробництва в недалекому минулому призвів до того, що мережа професійно-технічних навчальних закладів, яка готувала кадри для промисловості, зазнала значних змін не на користь розвитку галузі. Професійно-технічні навчальні заклади, які готують робітничі кадри для цієї галузі, потребують сьогодні особливої уваги. Розгляд цього питання Кабінетом Міністрів України, на мою думку, є актуальним і важливим, бо проблема підготовки кваліфікованих робітників перетворилася на загальнодержавну.

Хотів би зазначити, що цього року питанню підготовки робітничих кадрів приділялася значна увага і Комітетом з питань науки і освіти Верховної Ради України, і урядом країни. Кабінет Міністрів України вперше ухвалив важливі рішення, які передбачають розробку програми поетапного оснащення навчально-виробничої бази державних професійно-навчальних закладів на понад один мільярд гривень.

— Реалізація схваленого плану заходів здійснюватиметься лише з державного бюджету?

— Для забезпечення реалізації цього плану заходів у проектах державного та місцевих бюджетів, а також із залученням інвестицій потенційних роботодавців — замовників кадрів — передбачаються ці кошти. Підготовка кваліфікованого робітника — це дорогий процес, що потребує значних матеріальних, фінансових та інтелектуальних затрат. Сьогодні бюджетне фінансування залишається основним у забезпеченні діяльності профтехучилищ. На відміну від попередніх десятиліть майже повністю виключена участь роботодавців у підготовці робітничих кадрів, що раніше становила до 60 відсотків від загальних інвестицій. У нових економічних умовах розпалися зв’язки училищ з підприємствами-замовниками кадрів, а новий механізм взаємодії закладів профтехосвіти з роботодавцями відсутній.

Розв’язання проблем підготовки кваліфікованої робочої сили гальмується також недосконалістю механізму фінансування профтехосвіти. В усіх високорозвинених країнах діє практика фінансування підготовки робітників за рахунок визначених законодавством обов’язкових відрахувань з доходів підприємств або багатоканального і багаторівневого фінансування. Так, у Франції підприємства відраховують для цього три відсотки, у Бельгії — 0,25 відсотка, а в Німеччині діє система двоканального фінансування. Очевидно, є потреба й нам подумати над удосконаленням механізму фінансування професійно-технічної освіти.

— На який термін розрахована ця програма і які результати очікуються?

— Протягом 2008—2012 років державні професійно-технічні навчальні заклади сільськогоподарського профілю, машинобудування та інших галузевих напрямів будуть забезпечені новим обладнанням, устаткуванням, сільськогосподарською та іншою технікою. Сьогодні матеріально-технічне забезпечення ПТНЗ — гостра проблема. Наявна навчально-матеріальна база училищ фізично і морально застаріла. У виробничому процесі багатьох закладів майже немає нового обладнання, техніки, сучасних інструментів та матеріалів, а навчання здійснюється за застарілими технологіями. У навчальному процесі використовується 60 відсотків обладнання, устаткування, сільськогосподарської та іншої техніки з двадцятирічним терміном експлуатації, 34 відсотки — від 10 до 20 років, а шість відсотків — до десяти років.

— Які причини такого становища?

— Це обмежене бюджетне фінансування. Бюджети профтехосвіти останніх років швидше є бюджетами виживання, а не розвитку: 90 відсотків видатків становлять заробітна плата, стипендіальне забезпечення, харчування, оплата за енерго-, тепло- та водопостачання. Лише до десяти відсотків — це видатки на розвиток навчального закладу.

До речі, за підсумками 2007 року буде проведено аналіз діяльності державних професійно-технічних навчальних закладів Львівської, Харківської областей та Києва, переданих на фінансування з бюджетів цих областей та міста. Треба зазначити, що на даний час в країні функціонують 930 державних ПТНЗ, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України. З них за галузевим спрямуванням: 333 — для промисловості, 185 — для будівництва, 142 — для сфери послуг, 270 — аграрного профілю. Крім державних, є ще 705 навчальних закладів різної форми власності.

Переконаний, що програма на 2008—2012 роки дасть можливість кардинально змінити стан державних професійно-освітніх закладів. Буде створено 300 центрів професійно-технічної освіти із впровадженням інноваційних технологій на базі державних професійно-технічних навчальних закладів. Крім того, передбачається оновлення змісту професійно-технічної освіти через впровадження державних стандартів нового покоління з робітничих професій, видання сучасних підручників, посібників, навчально-методичної та іншої літератури, а також впровадження в навчально-виробничий процес науково-технічних досягнень і новітніх технологій.

— Міністерство освіти і науки України спільно з Мінпраці та місцевими органами влади проводили моніторинг регіональних ринків праці. Чи враховано ці результати в плані заходів?

— За результатами моніторингу регіональних ринків праці здійснено заходи із вдосконалення мережі та діяльності професійно-технічних навчальних закладів. Створено оптимальну мережу училищ та збалансовано попит і пропозицію робітників на ринку праці. До 2012 року будуть розроблені регіональні програми підготовки кваліфікованих робітничих кадрів. До кінця 2007 року вивчатиметься питання про задоволення потреби ринку праці з урахуванням міжнародного досвіду.

— Чи не означає це, що ми запозичимо модель якоїсь країни?

— Ні в якому разі. Ми вже не один рік уважно вивчаємо міжнародний досвід реформування професійної освіти. Але тут не йдеться про механічне перенесення тієї чи іншої моделі, що є прогресивною в іншій країні. Доцільним може бути порівняння ідей, виявлення можливих напрямів впровадження інноваційних технологій навчання. Але безперечним для всіх є одне: підвищення значущості професійно-технічної освіти для молоді.

— Як розв’язуватимуть питання працевлаштування випускників профтехучилищ? Чи надаватимуть їм перше робоче місце?

— Недосконалість механізму обґрунтованого прогнозу розвитку ринку праці і в національному, і в регіональному масштабі не дає змоги виробити перспективні плани підготовки кваліфікованих робітничих кадрів за професійним спрямуванням. Це є однією з вагомих причин працевлаштування випускників ПТНЗ, які навчалися за державним замовленням, за отриманою професією.

Міністерство підготувало проект постанови Кабінету Міністрів України «Про сприяння працевлаштуванню випускників професійно-технічних навчальних закладів, які навчалися за державним замовленням». У цьому документі передбачається обов’язкове відпрацювання випускниками ПТНЗ, які навчалися за державним замовленням, певного терміну за набутою професією з подальшим внесенням змін до чинного законодавства.

— Планом заходів передбачається внесення змін до законодавчих актів з участі роботодавців у підготовці кваліфікованої робочої сили та залучення до зазначеного процесу висококваліфікованих працівників. Що це означає?

— МОН підготувало проекти законів України «Про внесення змін до законодавчих актів України (про участь роботодавців у підготовці кваліфікованої робочої сили)», якими передбачено законодавчо врегульований механізм надання матеріально-технічної допомоги державним професійно-технічним навчальним закладам.

Інший проект — «Про внесення доповнень до статті 46 Закону України «Про професійно-технічну освіту» (щодо зацікавленості висококваліфікованих фахівців виробництва в участі в навчальному процесі)», де передбачається якісне посилення кадрового потенціалу державних професійно-технічних навчальних закладів шляхом прийняття на роботу висококваліфікованих фахівців виробництва із зарахуванням часу попередньої роботи за фахом до педагогічного стажу.

Як бачите, якісна підготовка робітника — спільна проблема, розв’язувати яку треба комплексно. Педагогічним колективам, роботодавцям, бізнесу, органам місцевої влади та самоврядування необхідно об’єднати зусилля в справі підготовки якісного потенціалу кваліфікованих робітників у сучасних умовах і не покладати весь тягар тільки на державу.

Прес-служба МОН.