Батьки мають бути для дітей, а не діти для батьків

Чи це станеться і хто буде їхніми батьками, громадяни України чи іноземці? Ці та інші питання обговорювали 6 листопада 2007 року в Академії правових наук України. «Круглий стіл», присвячений «Організаційно-правовим засадам усиновлення у контексті захисту прав дитини», організували Інститут законодавства Верховної Ради України спільно з представництвом ЮНІСЕФ в Україні, Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерством юстиції України, Академією правових наук України та всеукраїнською громадською організацією Служба захисту дітей.

До участі запрошувалися народні депутати України, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, Верховного Суду України, Генеральної прокуратури, міжнародних та всеукраїнських громадських організацій, представники посольств іноземних держав в Україні.

«Для того, щоб ці діти знайшли маму і тата в Україні, необхідно запровадити такі процедури, що стануть поштовхом до зростання кількості усиновлень і нададуть цьому процесу нову якість, — заявила Тетяна Кондратюк, заступник голови Житомирської обласної державної адміністрації, співголова ВГО Служба захисту дітей, кандидат наук з державного управління. — Якщо держава стимулює появу дитини в сім’ї природним шляхом, то вона повинна стимулювати і появу дитини в сім’ї шляхом усиновлення».

Щоб активізувати національне усиновлення, Служба захисту дітей пропонує обговорити проекти законів «Про внесення змін до Податкового кодексу України» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

У центрі уваги учасників були питання, пов’язані з процесами національного та міждержавного усиновлення, оцінка «плюсів» і «мінусів» міжнародного та вітчизняного досвіду і обговорення шляхів удосконалення процедур у цій сфері.

Представник дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Джеремі Хартлі (ліворуч) та директор Інституту законодавства Верховної Ради України Олександр Копиленко.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.