Сьогодні у Женеві на 39-й сесії Комітету ООН з економічних, соціальних та культурних прав розглядатимуть урядовий звіт України. Водночас відбудеться презентація незалежної альтернативної доповіді громадських організацій про виконання Україною положень Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права.

Доповідь підготовлена Українською Гельсінською спілкою з прав людини та Міжнародним фондом «Відродження» у співпраці з іншими українськими недержавними організаціями.

Громадські інституції зазначають, що однією з основних проблем виконання положень Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права є декларативність українського законодавства. Конституція та вітчизняне законодавство визначають широкий спектр обов’язків із забезпечення тих чи інших прав. Проте відсутні належні процедури реалізації цих прав, до того ж вона не фінансується державою.

Окрім того, в країні не існує поділу в законодавстві на норми, що забезпечують певні соціальні, економічні та культурні права, і ті, що надають певні привілеї, пов’язані з особливими заслугами, посадою. Різниця в правовому регулюванні є очевидною: права людини не можуть бути скасовані. Привілеї можуть змінюватися і залежать від пріоритетів і можливостей держави. Саме тому щороку законом про державний бюджет не можна зупиняти дію прав, але дозволяється зупиняти певні пільги. Це було підтверджено недавнім рішенням Конституційного Суду України.

Не менш важливою залишається систематична дискримінація при реалізації соціальних та економічних прав. Це, передусім, стосується жінок, інвалідів, ВІЛ-позитивних тощо.

Що ж до системи соціального забезпечення, то вона складна й неефективна. Наслідком цього є часте неотримання соціальної допомоги тими, хто її потребує.

З кожним роком в країні погіршується реалізація трудових прав. Практично відсутність державного контролю та системи ринкових відносин активно знижує фактичний обсяг прав працівників, становище яких повністю залежить від роботодавця. При цьому незалежні профспілки зазнають усілякого тиску та переслідування з боку адміністрації підприємств.