Парламентська фракція партії «Батьківщина» готова бути лобістом інтересів місцевих громад. На цьому наголосила лідер фракції Юлія Тимошенко під час спеціальної наради з питань збереження і розширення прав і функцій органів місцевого самоврядування. Участь у нараді взяли народні депутати, представники уряду та понад 250 сільських та селищних голів, голів малих міст і депутатів місцевих рад (на знімку).

«Кожна з асоціацій на когось у парламенті покладається. Адже без цього дуже важко проходити шлях змін. Хочемо, щоб ми були вашою командою в парламенті і в повній взаємодії з урядом, Президентом та з усіма гілками влади проводили ті рішення, які потрібні вам», — зауважила Ю. Тимошенко. Вона додала також, що бюджетний процес, який відбувся наприкінці минулого року, був складний і поставив більше запитань, ніж дав відповідей.

«Децентралізація — це коли ваших власних і закріплених доходів стільки, що вам не доводиться стояти з простягнутою рукою», — підкреслила народний депутат. За її словами, в бюджеті цього року фінансування місцевих громад зменшено на 11 мільярдів гривень: у 2014-му ця сума становила 115 мільярдів гривень, а в 2015-му — 104 мільярди, і то сумнівні. Саме через урізання місцевих бюджетів, додала лідер «Батьківщини», фракція і не голосувала за держбюджет.

— Тож нинішня нарада — це не просто привід поговорити, — зауважила Ю. Тимошенко. — Мета заходу — напрацювати конкретні зміни до законодавства, зокрема до Бюджетного та Податкового кодексів, які незабаром буде втілено в життя.

На думку політика, виправляти ситуацію з фінансовою незалежністю громад треба у двох площинах: внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів та спрямування зусиль на розвиток дрібних та фермерських господарств.

А самі представники місцевих громад не жалкували критики для законодавчих нововведень. Їхні виступи часом були аж надто емоційні.

«Зміни до бюджетного законодавства призвели до погіршення ситуації для сіл, селищ та міст районного значення», — наголосив голова Асоціації малих міст міський голова Українки Павло Козирєв. За його словами, передача повноважень дошкільної освіти та культури районним державним адміністраціям — це взагалі кричущий випадок. На місцях передавати садочки в район не бажають, адже побоюються, що не буде ні садочків, ні дітей. «Через конфлікт із районними держадміністраціями, коли одні вимагають передачі, а на місцях відмовляються, — 11 відсотків місцевих бюджетів і досі не прийнято», — зауважив він.

Законодавчі нововведення, наголосив П. Козирєв, призвели до того, що у 71 відсотка міст загальний фонд зменшився від 3 до 60 відсотків. У 76 відсотків міст районного значення фонд розвитку зменшився від 16 до 93 відсотків. А в більшості міст — на понад 50. У 18 відсотків фонд розвитку взагалі зник. Це бюджети проїдання.

— Тож виходить, — зауважив голова Асоціації малих міст, — що замість децентралізації ми отримали централізацію, тобто підняття наших послуг на рівень районних державних адміністрацій.

Нарікають представники місцевих громад і на те, що концепція реформи місцевого само-врядування, яку вони схвалили свого часу, непомітно зазнала змін.

«Змінився уряд і концепція трансформувалася. Тож і процес відбувається за зовсім іншим сценарієм. Які наші пропозиції? Треба зібрати вичерпну статистику, проаналізувати реальну ситуацію. А коли будуть вносити зміни до Бюджетного кодексу, перше, що зробити, — заборонити передачу на рівень району повноважень культури та дошкільної освіти», — наголосив П. Козирєв.

Вирішення також потребує питання фінансування делегованих державою повноважень. Нині вийшло так, що повноваження залишилися, а кошти забрали в район. До того ж рівень фінансування, підкреслили учасники наради, має бути на рівні не менш ніж 2014 року.

Представники місцевих громад наголосили також на необхідності невідкладного проведення парламентських слухань щодо проблем сіл, селищ і міст районного значення: «Бо вийшло так, що для одних — міст обласного значення — стало краще, а для решти — гірше».

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.