У ювілейному виданні книги «Кривий Ріг», присвяченій 225-річчю заснування міста, марно шукати експонати з міського державного історико-краєзнавчого музею. У ній є вражаючі панорами промислових гігантів, велетенських залізорудних кар’єрів, вечірнього й нічного міста, зображення чудотворних ікон, осередків культури та спорту. Є й згадка про екс-президента Кучму, почесного громадянина Кривого Рогу. Це теж історія...

Але чому в книзі згадано про ікони Покровської церкви, що їх майже півстоліття зберігали працівники міського історико-краєзнавчого музею, а про сам цей музей — нічого?

Може, він проштрафився тим, що в радянські часи там панували одіозні експозиції успіхів соціалістичного будівництва, героїки буднів із портретами забутих генсеків? А може, музею вже нема?!

Начальник управління культури міськвиконкому Валентина Берлін розповіла нам, що історико-краєзнавчий музей функціонує і що там усе гаразд. Від запитання про експонування та зберігання фондів Валентина Миколаївна дещо розгубилася, але, на її думку, там теж серйозних проблем немає.

Проте відомий усім двоповерховий будинок у старому центрі Кривого Рогу, збудований ще 1960 року спеціально для цього музею, давно дихає на ладан. Місце його розташування вельми вдале, але... Чи то підземні пливуни винні, чи будували недбало — споруді давно потрібен серйозний ремонт. До того ж тут надто тісно для надбаних музеєм фондів. У залах виставлено заледве 4 тисячі, а приблизно 95 тисяч експонатів — у запасниках. Співробітники кажуть, що там тисячі художніх полотен в аж ніяк не оптимальних умовах, деякі унікальні речі не витримують «підвального небуття».

Одне слово, музею давно потрібен і капремонт, і розширення, і зацікавлений господарчо-інтелектуальний погляд на роль і місце такого закладу. Керівництво міста, за словами Валентини Берлін, думає над розв’язанням цього питання. Десь два роки тому пропонували переселити музей у приміщення колишнього готелю «Київ». Але співробітники відмовилися, мовляв, далеко їздити на роботу. Тож ідею не реалізували.

Але й не забули про неї. Й це дивно, бо готель «Київ» — стандартна дев’ятиповерхівка. Сіра й «безхарактерна». Намір нібито добрий — забезпечити історико-краєзнавчий музей достатньою експозиційною площею. Але ж там поганий доступ до унікальних скарбів. Схоже, в міськраді не консультувалися з фахівцями, які б пояснили, що житлові «курники» з низькими стелями для музею не годяться, а реконструювати величезну будівлю, вирізаючи міжповерхові перекриття — складна та дорога архітектурна забаганка. І недопустима за будівельно-монтажними нормами. Та й уявіть: безцінні археологічні чи побутові старожитності — в готельній коробці!

По-різному поставилися до ідеї фікс і самі музейники. Схвалив її в розмові з нами лише відомий криворізький археолог Олександр Мельник. Не бачачи інших перспектив, він радів хоча б тому, що у величезному будинку буде змога створити повноцінні відділи, витягнувши із запасників усі 100 тисяч експонатів.

Решта співробітників, з ким удалося поговорити, зовсім не тішилися можливості творити музей безпам’ятства у дев’ятиповерхівці. А що робити? Наявний музей тісний і конче потребує капремонту. Мабуть, і в міськраді зрозуміли абсурдність готельної затії. Музей залишився на старому місці, а що ж далі?

Здається, є реальний варіант. Варто домовитися з Міністерством оборони про передачу будівлі Центрально-Міського райвійськкомату, що поруч з музеєм. Реконструювати, перенести сюди все історичне майно, потім капітально відремонтувати головний корпус. З часом осередок культури Криворіжжя матиме й виставкові площі, й експозиції, куди не соромно буде запросити гостей, туристів. Та й молодь би доторкнулася до легенд степового краю, мала б уявлення про минулі часи Дикого Поля та чубате козацьке геройство.

Можна було б звести для музею новий сучасний комплекс. Але на це піде не одне десятиліття. Та й у фінансовій кишені міста не дзеленчать музейні мільйони. Хоча, було б бажання...

Кривий Ріг.

Дніпропетровська область.

Ілюстрація до теми: музей не зачинено, але й не відчинено.

Фото Анатолія МУДРИКА (з архіву УНІАН).