Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроекти «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» (реєстр.№1313) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації)» (реєстр.№1409). Тож Комітет Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва в рамках підготовки документів до другого читання провів круглий стіл на тему: «Україна на порозі масштабної енергомодернізації».

«Маємо унікальний випадок, коли авторами законопроектів виступили представники усіх фракцій коаліції, а до їхньої розробки залучалися представники Держагентства з енергоефективності, асоціації «Інноваційний розвиток України», Європейського банку реконструкції та розвитку, Американського агентства з міжнародного розвитку, експерти «Реанімаційного пакета реформ», котрі сходяться в одному: Україні, котра є дуже марнотратною, потрібно скористатися світовим досвідом запровадження енергосервісних контрактів, які дозволять приватним інвесторам вкладати кошти в модернізацію бюджетних установ», — наголосив один з авторів законопроектів, голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.
Що це означає на практиці? Фактично зараз склалася така ситуація, що в держави коштів для встановлення в бюджетних установах енергоощадного обладнання чи сучасної термоізоляції немає, а залучення приватних інвесторів неможливе через відсутність правового регулювання та гарантування їм відшкодування витрат. Тож пропоновані законопроекти нарешті мають запровадити в Україні світовий досвід енергосервісних контрактів, в рамках яких приватні інвестори зможуть вкладати власні кошти в енергомодернізацію бюджетних установ та, забезпечивши за рахунок цього економію споживання енергоресурсів, наприклад, на 20-40 відсотків, отримувати за рахунок цього прибуток. Але, певна річ, інвестори хочуть гарантій, що в разі успішної роботи вони зможуть компенсувати затрати та отримати прибуток. Тому дуже важливо, що всі принципові питання співпраці з інвестором врегульовуються саме нормами прямої дії в рамках закону, а не якимись іншими документами. В. Галасюк переконаний, що ухвалення та реалізація норм цих законопроектів і є справжнім рухом у Європу та реальним кроком до позбавлення залежності від російського газу, та, як наслідок, підвищення конкурентоспроможності української економіки.

Дослівно

Голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк: «Пропонований у законопроектах механізм не потребує залучення жодної копійки державних витрат та повністю втілюватиметься за рахунок приватних коштів. Тобто, якщо інвестор не забезпечить економії енергоресурсів, то, відповідно, нічого не отримає».
З ним цілковито погоджується інший співавтор цих законопроектів, перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський. «Цей пакет законопроектів — один із небагатьох прикладів того, як представники різних фракцій та комітетів, різних професійних організацій та експертних груп об’єдналися для ухвалення надзвичайно важливого рішення», — наголосив він та підкреслив, що ці документи створюють законодавчу базу для того, щоб ми нарешті не лише ухвалювали програми з енергоефективності, але фактично почали економити до 1 мільярда кубометрів газу на рік, не використовуючи при цьому жодної бюджетної копійки. Це тим паче важливо, що, за оцінками експертів, для модернізації 98 тисяч бюджетних закладів потрібно близько 200 мільярдів гривень. Звісно, що в бюджеті й 20 зайвих мільярдів немає. «Тому сьогодні у нас єдина можливість — запровадити довгострокові правила гри для приватних інвесторів, які, вклавши свої кошти, допоможуть розв’язати проблеми держави і людей та згодом отримають ці кошти назад», — вважає О. Домбровський.
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Віктор Кривенко, котрий також серед авторів законопроектів, погодився з думкою, що розраховувати на вкладення бюджетних коштів в енергомодернізацію бюджетних установ — марна ілюзія. Але, вважає він, залучаючи інвесторів, треба скласти чіткий реєстр проектів та налагодити чіткий контроль за їхньою реалізацією, щоб цю добру справу не було дискредитовано, як це свого часу сталося з ідеєю вільних економічних зон.
Утім, як припустив голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олексій Рябчин, парламент через деякий час вже на основі здобутого досвіду зможе внести до цих документів необхідні зміни, але сьогодні вкрай важливо запустити цей механізм.
На тому, що чи не вперше за багато років вдалося знайти консенсус не лише між законодавчою та виконавчою владою, а й з Європейським банком реконструкції і розвитку та Американським агентством з міжнародного розвитку, акцентував увагу перший заступник голови Державного агентства з енергоефективності Олексій Корчміт. Він також нагадав, що ухвалення пропонованих норм ще із 2010 року є нашим боргом перед Євросоюзом, у якого Україна взяла 46 мільйонів євро на реалізації заходів з енергоефективності, а в 2012 році, після приєднання до європейського енергетичного співтовариства, ми знову взяли на себе це зобов’язання. «Після ухвалення цих законопроектів ми нарешті зможемо сказати, що впроваджуємо механізм, який впродовж останніх 20 років успішно використовується у вісімнадцяти країнах Європи, що ми впроваджуємо механізм, який у США за останні 35 років дав можливість скоротити на 35 відсотків витрати енергоресурсів в бюджетних установах», — вважає О. Корчміт.

Довідково

 Енергосервісна компанія реалізує проекти з енегоефективності бюджетних установ за власні кошти, які повертає за рахунок досягнутої економії витрат на оплату спожитих паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг.

Очікуваний ефект внаслідок ухвалення законопроектів № №1313 та 1409