На запитання «Голосу України» відповідає Микола КОЗИРЄВ, голова правління Громадського комітету захисту прав людини.

1. Яку коаліцію вдасться сформувати в новій Верховній Раді?

2. Чи буде під час політичних домовленостей зі створення парламентської коаліції і розподілу посад розіграно так звану золоту акцію?

3. Чи можливе створення широкої коаліції?

4. Чи почне роботу Верховна Рада?

5. Чи стане Юлія Тимошенко Прем’єр-міністром?

1. Під час аналізу процесу «коаліціади» варто враховувати три чинники. Перший: Партія регіонів нахраписто демонструє свою нездатність бути в опозиції. Статус опозиції їй протипоказаний, бо спричинює негативну рентабельність свого політичного проекту. Тому вона кидає (і буде кидати) багато ресурсів на розклад єдності помаранчевої команди — як на рівні риторики партійних ТБ-балакунів, так і на рівні закулісної боротьби. Другий чинник: «демократична коаліція» не така вже й демократична. Як і в «регіоналів», у неї багато грошових мішків, у яких є спільні інтереси з «регіоналами». Тому єдність там проблематична. Нарешті, третій чинник, найголовніший. Жодна українська політична партія (включаючи КПУ) не здатна реалізувати ідею народного представництва, принаймні доти, доки політика буде служницею олігархії. Тому відповідь така: коаліцію буде створено, найімовірніше, на базі «НУ—НС» — БЮТ, але вона буде нестійкою, оскільки її опора, за великим рахунком, — не воля виборців, а політичний контракт на київських пагорбах.

2. Якщо досвід минулих дострокових виборів так нічому і не навчив наших політиків, якщо вони й надалі перетворюватимуть Раду на біржу, ходіння «золотої акції» можливе. Але це буде продовженням політичної корупції і поглибленням політичної кризи. Володимир Литвин? Але він, по-моєму, занадто переоцінює свою роль на політичному олімпі: там першу скрипку грають не самозвані «рятівники Батьківщини», а новий антропологічний підвид — симбіоз чиновника і нувориша.

3. Це залежатиме від Президента. Якщо він знову почне гру в «підкидного дурня» під назвою «універсал-2», коаліцію з етикеткою «ПР—НУ—НС» може бути створено. Тільки козирі в цій грі будуть у рукаві не в Ющенка, а в Януковича.

4. Занадто великий ризик для тих політиків, хто захоче цьому перешкодити: країна вже півроку без законодавчого органу.

5. Якщо Президент не втратив почуття гумору (здається, дефіцит цього почуття в нього спостерігається) і здатний віддавати перевагу не ментальним конструкціям, а тій реальності, де цінуються не тільки «руки, що не крали», а й чорні від роботи руки робітників і селян, — він поставить Юлю і дасть їй зелене світло.

Луганськ.