На запитання «Голосу України» відповідає адвокат Олексій ПОЛЯХОВ (Севастополь)

1. Яку коаліцію вдасться сформувати в новій Верховній Раді?

2. Чи буде під час політичних домовленостей щодо створення парламентської коаліції і розподілу посад розіграна так звана «золота акція»?

3. Чи можливо створення широкої коаліції?

4. Чи розпочне роботу Верховна Рада?

5. Чи стане Юлія Тимошенко Прем’єр-міністром?

1. Якщо відповідати лаконічно, то цього разу вдасться створити нашу, «українську» коаліцію. А якщо докладніше, то, попри велику гнучкість хребта і величезні спокуси нею скористатися, серед «помаранчевих» цього разу не повинно виявитися відкритих перебіжчиків, тобто перебіжчиків за ідейними міркуваннями. Тому коаліція могла б відбутися. І навіть без «золотої акції», але я в це поки що повірити не можу. У той же час я вже повірив у здатність народу не давати себе грубо обдурити. Вірю в інтуїцію талановитих людей, які стали цього разу парламентаріями, грубо не віддавати ту політичну силу, що дала змогу їм увійти до цього клубу обраних. А от у здатність цих талановитих менеджерів зазвучати гармонійно в єдиному оркестрі за законами парламентської поліфонії не вірю. Але й не можу звинувачувати їх у цьому. Країна і так неймовірно швидко й успішно вчиться безкровного, правового, політичного діалогу між своїми ліво- і правобережними частинами, між великим і дрібно-середнім капіталом, між старими — партійно-господарськими — і новими — кримінально-бізнесовими елітами. Безумовно, найбільшу дозу адреналіну отримали люди, що йдуть у фарватері Ю. Тимошенко. Однак ознаки твердої залежності від електорату, нарешті, з очевидністю проявилися й у всіх інших, хто пройшов на олімп. У цьому головна перемога народу України і головна спокуса для її політичних еліт.

2. Протистояння в парламенті з використанням «недосконалості регламенту», розігрування «золотої акції» і регбійних сутичок буде, але до захоплення електрощитової цього разу, гадаю, справа не дійде через вищевикладені причини. Усе-таки нинішній парламент повинен бути аристократичнішим від попереднього. Надію на це дає хоча б те, що до президентських виборів — уже рукою подати. І тому, незважаючи ні на що, доведеться витрачатися на демонстрацію гарних манер.

3. Широка коаліція можлива з імовірністю «50 на 50». У разі її створення відхід в опозицію прихильників Ю. Тимошенко збільшить їх відрив у народній любові від сил, що прагнуть стабільності. Триватиме поляризація політичних сил за ознакою спеціалізації саме в цьому, що в разі розвитку подій за песимістичним сценарієм призведе до затягування політичної кризи і її реального поширення на економіку. У разі оптимістичного варіанта можливі періоди гармонізації відносин на широко коаліційному напрямі настільки, що це призведе до позитиву в інтересах усієї нації. Чесно кажучи, в оптимістичний сценарій не віриться зовсім. Уже занадто тоді це буде не наша країна. Ну, буде якось геть не по-нашому.

4. Однозначно: «Так!». Але, найпевніше, як зазначено вище. Надії на те, що хтось здасть 150 мандатів, на мій погляд, немає ніякої. І це добре, тому що дозволить процесу поглибитися і позначити більш яскраво виражені тенденції. Хто з двох претендентів на виліт чи проліт у майбутньому заграє на грані фолу. Кого вичавить на узбіччя політичний цейтнот майбутніх президентських виборів. Як відгукнеться занадто швидке зростання політичної грамотності населення країни. Адже на гаслах дружби з Росією і ненависті до НАТО, як показав досвід тих, хто не здолав бар’єр, тепер не пройдеш.

5. Найцікавіше запитання. Очевидно, що як прем’єр Тимошенко не потрібна ні Президенту, ні нинішньому прем’єру, ні майбутньому Голові Верховної Ради, хоч би хто ним став. Однак ніхто з них також не хоче, щоб вона стала Президентом у 2009 році. І тому, можливо, їй удасться одержати прем’єрство. Шанси, напевно, ті самі — «50 на 50». Після минулих виборів жоден політтехнолог не зможе нікого переконати в тому, що Тимошенко не вдасться переграти газових, бензинових, цукрових, олійних та інших ресурсно-сировинних «королів» на її рідному полі. Поле боротьби за голоси тих, у кого ці цінності занадто несправедливо виведено з-під контролю і сховано занадто далеко.

Севастополь.