З 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в урочищі Сандормох, що на півдні Карелії, енкаведисти розстріляли 1111 в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення (в народі її називали страхітливим словом СЛОН — від «Соловецкий лагерь особого назначения»). Цю подію сталінські сатрапи приурочили до 20-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Вона була лише однією з багатьох подібних упродовж Великого терору, бо тільки за 1937-1938 роки вони розстріляли по всій країні понад два мільйони безневинних людей.

З-поміж тих політв’язнів у Сандормосі було 290 українців. Найвідоміших так званих українських буржуазних націоналістів — 134 чоловіка — розстріляли 3 листопада. Знищили тоді цвіт нашої нації, чим відкинули Україну на десятиліття у безпросвітне небуття. Серед безневинно убієнних були, зокрема, письменники Микола Зеров і Микола Куліш, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, історики Матвій Яворський і Сергій Грушевський, колишні міністри фінансів та освіти, вчителі, звичайні люди. Кажуть, тоді найбільше старався капітан НКВС Михайло Матвєєв: смертників він ставив на коліна й особисто розстрілював у потилицю, а потім ще й добивав.

Сьогодні про ті страхітливі події в Сандормосі нагадує козацький хрест «Убієнним синам України» (на знімку), встановлений три роки тому на кошти українців світу.

Фото Василя ОВСІЄНКА.